- •Двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
- •Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту фруктів
- •1. Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару
- •Аналіз світового ринку товару
- •1.2. Аналіз українського ринку товару
- •2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди
- •2.1. Законодавча база
- •2.2. Нормативно-правові умови здійснення даного проекту
- •3. Зовнішньоекономічний контракт
- •1. Предмет контракту
- •2. Ціни та загальна вартість контракту
- •Умови оплати
- •4. Упаковка та маркування
- •5. Поставка та супровідні документи
- •6. Приймання товару
- •7. Претензії
- •8. Гарантії
- •9. Форс-мажорні обставини
- •10. Відповідальність сторін
- •11. Штрафні санкції
- •12. Додаткові положення
- •13. Спірні питання, право що застосовується
- •14. Термін дії контракту
- •15. Юридичні адреси сторін
- •4. Оцінка ефективності запропонованого проекту
- •Висновки
- •Список використаних літературних джерел
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару
Аналіз світового ринку товару
Світовий ринок фруктів є досить насиченим та таким, на якому присутня велика конкуренція. Проте, зміни ситуації на цьому ринку є дуже динамічними в розрізі останніх світових політичних та економічних подій.
Минуло два роки відтоді, як Росія ввела заборону на імпорт окремих видів агропромислової продукції з країн ЄС. У серпні 2015 року дія заборони була продовжена до серпня 2016 року.
Одразу після запровадження ембарго з боку Росії Єврокомісія почала вживати запобіжних заходів з метою протидії негативним наслідкам від ембарго.
Попри російське ембарго, експорт ЄС до третіх країн за 2015 рік зріс на 5,8%. Зокрема, загальний експорт агропродовольчої продукції збільшився на 5,3%.
Чи є це зростання результатом ефективності контрзаходів з боку Єврокомісії – предмет окремого ґрунтовного дослідження.
Отже, з 7 серпня 2014 року Росія запровадила заборону на імпорт деякої сільськогосподарської продукції з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Норвегії. 25 червня 2015 року Росія продовжила дію ембарго до серпня 2016 року та додатково включила до списку санкційних країн Ісландію, Ліхтенштейн, Албанію та Чорногорію.
Під заборону потрапили переважно м'ясо та молочні продукти, а також фрукти та овочі. Для ЄС обсяг забороненої продукції склав 5,1 млрд євро, або близько 43% всього експорту агропродовольчої продукції до Росії за 2013 рік.
Найбільш уразливими країнами виявились Литва, Естонія, Польща та Кіпр.
У цих країнах питома вага забороненої продукції в структурі агропродовольчого експорту до Росії за 2013 рік склала відповідно 41%, 18%, 19% та 11%.
В цілому ж Росія була доволі вагомим торговельним партнером для ЄС. Експорт агропродовольчої продукції до РФ до моменту запровадження контрсанкцій складав близько 9,2% всього агропродовольчого експорту ЄС.
В результаті з часу початку дії заборони експорт агропродовольчої продукції з ЄС до Росії впав на 43%.
Найбільше постраждали виробники молочної продукції, фруктів та овочів, дещо менше – експортери м'яса.
Разом з тим, незважаючи на російське ембарго, загальний експорт агропродовольчої продукції ЄС збільшився на 5,3% за період із серпня 2014 р. по червень 2015 р.
Однак європейським виробникам вдалося збільшити свої експортні потоки на інші країни: США, Китай, Гонконг, Єгипет, Південну Корею, Мексику...
Основним фактором тут стало послаблення євро, що автоматично підвищило конкурентоспроможність європейської продукції. Крім того, збільшились експортні потоки (навіть до Росії) продуктів переробки фруктів та овочів, які не потрапили до санкційного списку.
Збільшення з 5% до 10% обсягу фруктів та овочів, які організації виробників можуть знімати з ринку та безкоштовно розповсюджувати в школах, лікарнях тощо або використовувати в інших цілях (компостування, вироблення енергії тощо).
Також були вжиті заходи, які стимулювали незбирання врожаю або недозріле збирання. В результаті до кінця липня 2015 року було знято з ринку біля 793 тис. тонн фруктів та овочів вартістю близько 163 млн євро. Зазначений захід триватиме до 30 червня 2016 року.
Дії Єврокомісії щодо підтримки виробників фруктів та овочів виявилися досить вдалими.
Ціни на фрукти та овочі залишалися стабільними, а на деякі позиції навіть зростали. Наприклад, ціни на польські яблука підвищились на 25%.
Комбінація слабкого євро та злотого, стимулювання внутрішнього споживання та перехід на експорт продуктів переробки фруктів та овочів (наприклад, соки, які не підпадають під заборону), допомогли стабілізувати ситуацію в секторі.
В цілому, світовий експорт фруктів має наступний вигляд (рис.1.1).
Рис.1.1. Питома вага світового експорту у розрізі країн за 2014 рік
Іспанія продовжувала своє домінуюче становище у світовій торгівлі фруктами. У 2014 році Іспанія експортувала 7 млн тонн фруктів на загальну суму 8 мільярдів доларів США, 2% в порівнянні з попереднім роком. Її основним торговим партнером була Німеччина, куди вона поставила 23% від загального обсягу експорту фруктів у вартісному вираженні, що становить 19% від загального обсягу імпорту Німеччини.
В цілому, глобальна торгівля фруктами досягла 69 мільярдів доларів США, середньорічний темп зростання 7% з 2007 по 2014 рік в натуральному вираженні, він показав стабільне зростання, збільшившись з 61 млн тонн в 2007 році до 72 млн тонн в 2014 році.
США і Чилі були серед інших основних світових постачальників фруктів в 2014 році з комбінованою часткою 16% світового експорту. Проте, найбільш швидко зростаючими експортерами з 2007 по 2014 рік були Китай (+ 18% в рік) і Мексика (+ 10% в рік). Китай зміцнив свої позиції в глобальній структурі експорту, з 2% в 2007 році до 5% в 2014 році. За прогнозом „USDA”, світове виробництво фруктів в 2015 р. мало розширюватися і підвищиться в порівнянні з попереднім роком на 2-3% насамперед, в результаті тривалого розширення випуску в Китаї. Обсяг світової торгівлі також збільшиться .
У 2013 р. виробництво фруктів в США скоротилося на 5%, через те, що урожай в Південній Кароліні постраждав від урагану з градом, в Мічигані - знизився через низькі весняних температур. Американський імпорт зменшився в результаті слабкого попиту, а експорт залишився на колишньому рівні.
Виробництво в Тайвані, залишається стійким при цьому імпорт незначно скоротився. Найбільшим постачальником залишаться США на цю країну припадає близько 1/5 всіх поставок (рис.1.2).
Рис.1.2. Питома вага імпорту у розрізі країн за 2014 рік
В даний час більше половини всього світового виробництва фруктів припадає на Китай. За прогнозом, завдяки хорошим погодним умовам випуск фруктів в цій країні в 2013 році досягнув рекордного рівня, хоча розширення посадкових площ було незначним.
Основні показники світового ринку фруктів представлено в табл.1.1.
Таблиця 1.1
Основні показники світового ринку фруктів, тис.т.
Країна |
2012/2013р. |
2013/2014р |
Виробництво |
17759 |
18961 |
Китай |
10475 |
11500 |
ЄС |
3994 |
4250 |
США |
1237 |
1154 |
Продовження табл.1
Країна |
2012/2013р. |
2013/2014р |
Турція |
540 |
520 |
Аргентина |
318 |
320 |
Бразилія |
220 |
220 |
Мексика |
205 |
205 |
Чілі |
161 |
153 |
Японія |
137 |
140 |
Споживання у свіжому вигляді |
14738 |
15737 |
Китай |
9147 |
9861 |
ЄС |
2986 |
3258 |
США |
665 |
637 |
Турція |
379 |
367 |
Росія |
256 |
278 |
Бразилія |
248 |
248 |
Мексика |
234 |
239 |
Японія |
119 |
122 |
Аргентина |
95 |
103 |
Переробка |
2935 |
3142 |
Китай |
1300 |
1600 |
ЄС |
738 |
689 |
США |
511 |
464 |
Аргентина |
210 |
211 |
Турція |
120 |
120 |
Австралія |
35 |
37 |
Японія |
18 |
18 |
За розрахунками американських експертів, зростання попиту з боку В'єтнаму і Росії сприятиме збільшенню китайського експорту приблизно на 30%. У той же час зміни в умовах зберігання і транспортування продовжують негативно позначатися на обсягах відвантажень.
