§ 6. Гарантії й правові засоби захисту місцевого самоврядування

Найважливішою й необхідною умовою повного й ефективного здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування є гарантованість прав місцевого самоврядування.

Система гарантій прав місцевого самоврядуванняохоплює всю сукупність умов і засобів, які забезпечують їхню реалізацію й правовий захист. Вона включає: загальні гарантії, до яких належать економічні, політичні, духовні й спеціальні (власне юридичні) гарантії.

У політико-правовому механізмі діяльності органів місцевого самоврядування особлива роль належить правовим гарантіям захисту їх прав і законних інтересів. Конституція України закріплює різні механізми цього захисту, які забезпечують органі законодавчої, виконавчої й судової влади. Правові гарантії захисту прав і законних інтересів місцевого самоврядування діляться на конституційні й судові.

Конституційні гарантії полягають у тому, що Конституція України покладає на органи державної влади обов’язок захищати й гарантувати місцеве самоврядування. Для цього органи законодавчої й виконавчої влади наділені певними повноваженнями з питань контролю над діяльністю інших органів. Так, Верховна Рада України може своїм парламентським контролем гарантувати права й законні інтереси місцевого самоврядування від зазіхання на них органів виконавчої влади.

Певні конституційні гарантії захисту місцевого самоврядування можуть забезпечити органи виконавчої влади, насамперед, глава держави, Президент України, Кабінет Міністрів України в межах їх контрольних повноважень. Так, Президент України може накласти вето на прийнятий Верховної Радою України закон, якщо він, наприклад, обмежує конституційні функції й повноваження територіальних громад.

Гарантією правового захисту місцевого самоврядування виступає обов’язковість рішень, прийнятих шляхом прямого волевиявлення громадян, рішень органів місцевого самоврядування й посадових осіб місцевого самоврядування. Ці рішення обов’язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами й організаціями незалежно від їхніх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування й громадянами. Стаття 71 Закону встановлює, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України і іншими законами до повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їмповноважень, і в інших випадках, передбачених законом.

Конституція України, Закон і інші законодавчі акти, гарантуючи місцеве самоврядування, встановлюють систему правових заходів, спрямованих як на захист порушених прав місцевого самоврядування, так і на попередження подібних порушень.

Особливу роль у системі гарантій, які забезпечують правовий захист місцевого самоврядування, відіграє конституційне право місцевого самоврядування на судовий захист.Згідно зі ст. 71 Закону органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Отже, судові гарантії — це право зверненняорганів місцевого самоврядування до суду за захистом своїх прав і законних інтересів. Органи місцевого самоврядування можуть звертатися як до судів загальної юрисдикції, адміністративні суди, так і в господарські суди. Судові гарантії, які надаються судами загальної юрисдикції, служать прикладом індивідуального захисту прав і законних інтересів місцевого самоврядування. Закон передбачає судову форму захисту прав територіальної громади у випадку відмови в державній реєстрації її Статуту. У деяких випадках, прямо передбачених законом, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду за захистом порушених прав громадян — жителів територіальної громади.