Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч. посібник КПУ для грифа.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.58 Mб
Скачать

§ 3. Система і повноваження судів загальної юрисдикції

Сьогодні в Україні існує нова система судів загальної юрисдикції, якімають свою структуру і склад, кожен з них має власну компетенцію і наділений правом розглядати і вирішувати певні категорії справ.

Правові принципи формування судів загальної юрисдикції передбачені Конституцією України (розд|. 8), Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (2010 р.), Указами Президента України «Питання мережі господарських судів України» від 12 серпня 2010 р., «Про утворення місцевих і апеляційних адміністративних судів, затвердженні їх мережі» від 16 листопада 2004 року (зі змвн. та доп.) тощо.

Діяльність судів загальної юрисдикції направлена на зміцнення законності та правопорядку, попередження правопорушень, захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб і держави. Суди розглядають цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Суди загальної юрисдикціїутворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

У ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» сказано, що система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципамитериторіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди загальної юрисдикції розподіляються на загальні та спеціалізовані.

Загальні суди здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення. Цивільні — це такі справи, які виникають в результаті спору між громадянами, громадянами та юридичними особами і стосуються майнових, трудових, житлових, сімейних і деяких інших прав та інтересів. Кримінальні справи — це такі справи, які порушуються відповідними правоохоронними органами внаслідок здійснення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Справи про адміністративні правопорушення — це такі справи, які виникають у випадку вчинення адміністративного правопорушення (передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення).

Спеціалізованими судами, які входять до єдиної системи судів загальної юрисдикції, є господарські та адміністративні суди.

Господарські судиздійснюють правосуддя в господарській сфері, вони вирішують господарські спори, що виникають між юридичними особами(наприклад, справи про відшкодування збитків, справи про банкрутство та інші).

Адміністративні судирозглядають спори фізичних або юридичних осіб з суб’єктом владних повноважень (органом державного управління) з приводу його рішень, дій або бездіяльності та інші.

До системи судівзагальної юрисдикціїналежать:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Закон встановив наступні вищі судові органи:

Верховний Суд України — найвищий орган у системі судів загальної юрисдикції, який очолює всю систему судів загальної юрисдикції.

Вищимиспеціалізованимисудами є:

— Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

— Вищий господарський суд України,

— Вищий адміністративний суд України.

Апеляційні суди:

Загальні: Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних).

Спеціалізовані:

1. Господарські апеляційні суди: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Рівненський, Севастопольський, Харківський апеляційні господарські суди.

2. Адміністративні апеляційні суди: Вінницький, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський апеляційні адміністративні суди.

Місцеві суди:

Загальні: районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди;

Спеціалізовані:

1. Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

2. Окружні адміністративні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, означає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. Кожна така стадія відрізняється характерними рисами судочинства.

За чинним законодавством в Україні визначено наступні судові інстанції: перша (розгляд справи по суті), апеляційна і касаційна.

Місцеві судиє судами першої інстанції. У цих судах розглядаються цивільні, кримінальні, господарські та адміністративні справи по суті, тобто в судовому засіданні вперше, безпосередньо за участю сторін і на основі їх рівності та змагальності процесу й інших принципів правосуддя. Ці суди досліджують докази шляхом допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, інших учасників, внаслідок чого ухвалюють судове рішення (вирок).

Суди апеляційної інстанції розглядають справи в апеляційному порядку колегіально, у складі не менше 3-х суддів. Якщо учасники судового процесу не задоволені рішенням або вироком суду, вони мають право направити апеляційну скаргу (через суд першої інстанції, який виніс судове рішення). Процесуальним законодавством встановлений строк для оскарження судового рішення в апеляційному порядку, після чого воно набуває чинності. Окрім цього, процесуальне законодавство передбачає деякі особливості розгляду загальними і спеціалізованими судами справ у апеляційному порядку.

Суди касаційної інстанції (Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України) перевіряють законність і обґрунтованість судових рішень, які набули чинності (місцевих і апеляційних судів). Ці суди мають право вийти за межі касаційних вимог (викладених в касаційній скарзі), якщо цим не погіршується становище засудженого або виправданого.

Таким чином, діяльність судів загальної юрисдикції направлена на зміцнення законності та правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень. Основною метою діяльності судів є захист і поновлення порушених прав і свобод, зокрема і шляхом застосування заходів державного примусу до осіб, які порушують права й інтереси, що охороняються законом.