- •Розділ 1 конституційне право україни як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права, його місце в системі права України
- •§ 2. Конституційно-правові норми та інститути. Система конституційного права України
- •§ 3. Конституційно-правові відносини, їх загальна характеристика
- •§ 4. Конституційно-правова відповідальність
- •§ 5. Джерела конституційного права України
- •§ 6. Місце і роль конституційного права в системі права України
- •§ 7. Конституційне право України як наука і навчальна дисципліна
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 Основні характеристики Конституції України як Основного Закону держави
- •§ 1. Теоретичні основи конституції: поняття, сутність, функції
- •§ 2. Конституціоналізм в Україні: поняття та система
- •§ 3. Юридичні властивості Конституції України
- •§ 4. Структура і зміст Конституції України
- •§ 5. Внесення змін до Конституції України
- •§ 6. Реалізація норм Конституції України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •§ 1. Основні види актів конституційного значення України-Русі за часів Київської держави
- •§ 2. Державно-конституційні традиції в козацький період. Конституція Пилипа Орлика
- •§ 3. Політико-правові ідеї в Україні XIX–початку XX ст.
- •§ 4. Документи конституційного значення та конституційні проекти періоду боротьби за незалежність України (1917–1920 рр.)
- •§ 5. Характеристика радянських Конституцій України 1919, 1929, 1937 і 1978 років
- •§ 6. Конституційний процес після проголошення незалежності України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 основи конституційного ладу україни
- •§1. Поняття конституційного ладу та його засад
- •§2. Основні характеристики України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави
- •§ 3. Характеристика основних принципів конституційного ладу України
- •§ 4. Форма державного правління, форма державного устроюта форма державного (політичного) режиму України
- •§ 5. Державні символи України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 Конституційні основи правового статусу особи
- •§ 1. Поняття і зміст конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •§ 2. Громадянство України як елемент правового статусу особи
- •Мал. 1. Підстави набуття громадянства України
- •Мал. 2. Припинення і втрата громадянства
- •§ 3. Конституційні права, свободи й обов’язки людини і громадянина
- •§ 4. Конституційно-правовий механізм забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина
- •§ 5. Захист прав і свобод людини і громадянина
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 Конституційне регулювання виборів і референдуму як форм безпосередньої демократії
- •§ 1. Поняття виборів, виборчої системи івиборчого права в Україні. Стадії виборчого процесу
- •§ 2. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення виборів
- •§ 3. Голосування і визначення результатів голосування
- •§ 4. Поняття, види і предмет референдумів
- •§5. Правове регулювання процесу референдуму
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7 Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні, парламент України
- •§ 1. Статус, порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •§ 2. Структура Верховної Ради України
- •Права та обов’язки комітетів при здійсненні вказаних функцій визначаються ст.Ст.15-16, ст.Ст.17-18, ст.Ст.24-33 зу «Про комітети Верховної Ради України» відповідно.
- •§ 3. Функції та повноваження Верховної Ради України
- •§ 4. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •§ 5. Правовий статус народного депутата України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 Конституційний статус Президента України
- •§ 1. Становлення інституту президентства в Україні
- •§ 2. Порядок обрання і припинення повноважень Президента України
- •§ 3. Повноваження Президента України
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9 Конституційний статус Кабінету Міністрів України й інших органів виконавчої влади
- •§ 1. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади
- •§ 2. Порядок формування, повноваження і структура Кабінету Міністрів України
- •§ 3. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 4. Місцеві органи виконавчої влади
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10 органи Судової Влади і Прокуратури
- •Глава 1. Характеристика судової влади і її органів
- •§ 1. Поняття судової влади, завдання, основні ознаки
- •§ 2. Поняття правосуддя, його відмінність від інших форм державної діяльності. Конституційні принципи правосуддя
- •§ 3. Система і повноваження судів загальної юрисдикції
- •§ 4. Статус суддів як носіїв судової влади. Гарантії незалежності суддів
- •Розділ 2. Органи прокуратури
- •§ 1. Місце прокуратури в системі державних органів України
- •§ 2. Завдання і функції прокуратури
- •§ 3. Принципи організації та діяльності системи органів прокуратури
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11 Територіальний устрій України
- •§ 1. Територіальний і державний устрій як категорія конституційного права України
- •§ 2. Форми і принципи державного устрою. Система адміністративно-територіального поділу України
- •§ 3. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12 конституційний статус місцевого самоврядування в україні
- •§ 1. Поняття, принципи й функції місцевого самоврядування
- •§ 2. Система місцевого самоврядування, її елементи
- •§ 3. Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування
- •§ 4. Органи й посадові особи місцевого самоврядування
- •§ 5. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •§ 6. Гарантії й правові засоби захисту місцевого самоврядування
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13 Конституційний Суд України
- •§ 1. Основи правового статусу Конституційного Суду України
- •§ 2. Склад Конституційного Суду України
- •§ 3. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 4. Організація діяльності Конституційного Суду України
- •§ 5. Звернення до Конституційного Суду України
- •§ 6. Провадження у справах у Конституційному Суді України
- •§ 7. Рішення і висновки Конституційного Суду України
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури Використана та рекомендована література до всіх тем
- •Використана та рекомендована література до тем Тема 1
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
§ 2. Порядок обрання і припинення повноважень Президента України
Згідно статті 103 Конституції України Президента України обирають громадяни України на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням строком на 5 років. Вибори глави держави — важлива політична кампанія, яка має велике значення для держави. Процедура виборів Президента детально регламентується в поточному законодавстві, зокрема, в Законі України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. У ньому встановлюється, що виборчий процес здійснюється на принципах: законності, політичного плюралізму і багатопартійності, публічності і відкритості виборчого процесу, рівності всіх кандидатів на пост Президента України, рівності прав партій (блоків), свободи передвиборної агітації, неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів. У Законі також підкреслюється, що участь громадян України у виборах Президента є добровільною, і ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.
Вибори Президента є загальними. Це означає, що право обирати мають громадяни України, яким на день виборів виповнилось вісімнадцять років. Від виборів відстороняються лише особи, визнані судом недієздатними. Наголошується, що Президентом може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. Не може бути висунутим кандидатом на пост Президента України громадянин, який має судимість за скоєння умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Від кандидатів не вимагається спеціальної освіти або досвіду роботи, немає обмежень верхньої вікової межі. Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше як два строки підряд. Обрання на третій і четвертий терміни можливо, але тільки після перерви. Це є певною гарантією від узурпації влади, засобом забезпечення періодичної змінюваності глави держави, стимулює приток свіжих ідей і нових державних діячів.
Вибори Президента України є рівними. Це означає, що громадяни України беруть участь у виборах на рівних умовах, кожен громадянин має один голос. Усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
Вибори Президента України призначаються постановою Верховної Ради України і можуть бути черговими, позачерговими і повторними. Чергові вибори проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України проводяться позачергові вибори в період дев’яноста днів з дня дострокового припинення повноважень Президента. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках: 1) якщо у виборчий бюлетень для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; 2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.
Конституційне законодавство України закріплює демократичні принципи організації і проведення виборів глави держави. Це забезпечує громадянам реальну можливість здійснення їх виборчих прав. Виборчий процес для виборів Президента України складається з декількох послідовних етапів: 1) утворення територіальних виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць; 3) утворення окружних і дільничних виборчих комісій; 4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування у день виборів Президента України; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає всю територію України. Територія цього округу ділиться на 225 територіальних виборчих округів. Рішення про їх створення приймається Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж за вісімдесят три дні до дня виборів.
Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, які входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці можуть бути звичайними (для організації голосування виборців за місцем проживання), спеціальними (для організації голосування виборців не за місцем проживання) і закордонними.
Вибори Президента України організовують і проводять: Центральна виборча комісія (ЦВК), окружні і дільничні виборчі комісії. Виборчі комісії є спеціальними колегіальними державними органами, уповноваженими організовувати підготовку і проведення виборів Президента України і забезпечувати повне і однакове дотримання законодавства України щодо виборів Президента України.
Для підготовки і проведення голосування після створення виборчих дільниць органи ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку розповсюджуються повноваження органу ведення Державного реєстру виборців, на основі відомостей Державного реєстру виборців складають списки виборців, до яких включаються громадяни, які на день виборів досягли або досягнуть вісімнадцятирічного віку.
Важливою стадією виборчого процесу є висування кандидатів на пост Президента України політичними партіями, їх виборчими блоками, а також самовисування, яке починається за вісімдесят дев’ять днів і закінчується за сімдесят один день до дня виборів. Кандидата на пост Президента України може висувати партія, яка зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше, ніж за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що в його склад входять партії, зареєстровані не пізніше, ніж за рік до дня виборів.
Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України або відмову у реєстрації кандидата на пост Президента України протягом п’яти днів з дня прийняття необхідних документів від кандидата. Центральна виборча комісія закінчує реєстрацію кандидатів на пост Президента України не пізніше, ніж за шістдесят чотири дні до дня виборів.
Партія (партії, які входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидат на пост Президента України в безготівковому порядку вносять на спеціальний банківський рахунок Центральної виборчої комісії обов’язкову грошову заставу в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень. Грошова застава повертається партії (партіям, які входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидатові на пост Президента України, який включений у виборчий бюлетень для повторного голосування. Якщо кандидат на пост Президента України не включений у виборчий бюлетень для повторного голосування, грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.
Наступного дня після реєстрації Центральною виборчою комісією кандидат на пост Президента України може починати проведення передвиборної агітації. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-якій формі і будь-якими засобами, які не суперечать Конституції і законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів. Передвиборча агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються на підготовку і проведення виборів, і коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України. Закінчується передвиборча агітація о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів.
Закон України «Про вибори Президента України» встановлює значний перелік гарантій діяльності кандидатів на пост Президента. Кожен з них має право делегувати одного уповноваженого представника, який представлятиме його інтереси під час виборчого процесу, до Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу. Кандидат на пост Президента України може мати не більше п’яти довірених осіб в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі і по одній довіреній особі в кожному територіальному окрузі. У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які висунули кандидатів.
Голосування проводиться в день виборів та у день повторного голосування з 8 до 20 години. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці ділянки. Організація проведення голосування і підтримки належного порядку в приміщенні для голосування, забезпечення секретності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.
Голосування проводиться в спеціально відведених і облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування і визначаються місця видачі виборчих бюлетенів для голосування і встановлення виборчих скриньок. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборець, який в результаті фізичних недоліків не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, окрім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів.
Виборчі бюлетені надаються виборцям членами дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців за умови пред’явлення виборцем документа, який засвідчує його особу. У виборчому бюлетені для голосування виборець робить відмітку «плюс» («+») або іншу, яка свідчить про його волевиявлення, у квадраті напроти прізвища кандидата на пост Президента України, за якого він голосує. У разі непідтримки жодного кандидата виборець робить відмітку «плюс» («+») або іншу, яка свідчить про його волевиявлення, в квадраті напроти слів: «Не підтримую жодного кандидата на пост Президента України». Виборець може знаходитися в приміщенні для голосування протягом часу, необхідного для голосування. Після заповнення виборчого бюлетеня, виборець опускає його у виборчу скриньку.
Завершальним етапом виборчого процесу є підрахунок голосів виборців і встановлення результатів виборів Президента України. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться в тому ж приміщенні, де проходило голосування. Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідних виборчих округах та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії. Окружна виборча комісія зобов’язана встановити підсумки голосування в межах територіального виборчого округу не пізніше, ніж на п’ятий день з дня проведення виборів. Протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу невідкладно після підписання прямує до Центральної виборчої комісії, яка протягом десяти днів, але не пізніше, ніж на третій день з дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів, встановлює результати голосування в день виборів Президента України, про що складає протокол.
Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (мажоритарна виборча система абсолютної більшості). Якщо у виборчий бюлетень для голосування в день виборів були включені більше двох кандидатів на пост Президента України і за підсумками голосування жоден з них не набрав встановлену кількість голосів, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування. Закон України «Про вибори Президента України» досить детально закріплює підстави і порядок проведення повторного голосування (ст. 85), повторних виборів, а також особливості проведення позачергових виборів Президента України (ст.ст. 89, 90). Офіційним оголошенням результатів виборів Президента України є оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії результатів виборів Президента України.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів з моменту складення присяги Українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради України (процедура інавгурації). Після складення присяги Центральна виборча комісія вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України. Під час інавгурації використовуються офіційні символи Президента України, затверджені Указом Президента від 29 листопада 1999 р., до яких відносяться: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печать Президента України, Булава Президента України. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Проте Конституція України передбачає можливість дострокового припинення повноважень Президента у випадках: а) відставки; б) неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я; в) усунення з поста в порядку імпічменту; г) смерті (ст. 108).
У Конституції з різним ступенем деталізації закріплюються процедури дострокового припинення повноважень Президента. Так, відставка Президента України набуває чинності з моменту оголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України (ст. 109 Конституцій). Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я повиннабути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України — за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку (ст. 110). У разі здійснення Президентом державної зради або іншого злочину він може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту (ст. 111). Дане питання ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Для проведення розслідування вона створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні парламенту України. За наявності підстав Верховна Рада не менше як двома третинами від конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним СудомУкраїни і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину. Конституційно-правові відносини імпічменту — одні з найбільш складних по суб’єктному складу, оскільки в них беруть участь наступні суб’єкти: парламент України, Президент України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, тимчасова слідча комісія, в яку включаються спеціальний прокурор і слідчі.
Згідно чинної Конституції, у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108-111 Основного Закону виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем’єр-міністра України, який в період виконання ним обов’язків Президента не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10-12, 14-16, 22, 25, 27 статей 106 Конституцій України.
