Розділ 1 конституційне право україни як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна

§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права, його місце в системі права України

Термін «конституційне право» багатозначний і, як правило, вживається у трьох значеннях: галузь права, відповідна галузь науки і навчальна дисципліна. В окремих підручниках конституційне право розуміється і в четвертому значенні — як галузь законодавства. Під галуззю права зазвичай розуміється сукупність правових норм, що регулюють певне коло суспільних відносин, що підпадають під предмет даної галузі. Галузь науки є сукупністю знань (навчань, теорій, поглядів, гіпотез та ін.) про відповідні галузі права, історії, закономірності та перспективи розвитку правовідносин у даній галузі, вдосконалення законодавства та інших джерел правового регулювання і т. д. Навчальна дисципліна, як правило, спирається на чинні правові норми відповідної галузі та являє собою сукупність знань як про ці норми, так і про стан науки.

Конституційне право — одна з фундаментальних галузей системи права України. Свою назву Конституційне право отримало від особливого юридичного документа — Конституції. Однак ця галузь права не зводиться тільки до Конституції, а включає безліч інших правових актів.

Основні, визначні критерії будь-якої галузі права — самостійний предмет і специфічний метод правового регулювання. Предмет будь-якої галузі права становлять певні групи суспільних відносин, регульованих нормами даної галузі.

У відповідність з переважаючим підходом до розуміння предмета конституційного права, воно регулює наступні основні блоки суспільних відносин, що виникають у зв’язку із закріпленням:

1) основних принципів, що визначають устрій держави. У них виражається якісна характеристика держави — суверенітет, форма правління, форма державного устрою, приналежність влади, суб’єкти влади та способи її реалізації, загальні засади функціонування всієї системи політичної та економічної організації суспільства;

2) взаємовідносин між державою, суспільством і особистістю, правового статусу українських громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян, які перебувають на території України, прав, свобод людини і громадянина та гарантій їх реалізації;

3) територіального устрою України, принципів, що забезпечують єдність і цілісність державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

4) організації та функціонування системи органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Конституційне право є базовою галуззю національної системи права. Тут слід мати на увазі два принципових моменти. По-перше, конституційне право в порівнянні з іншими галузями права регулює відносини, що складаються у всіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній та ін. Однак воно регулює лише основи зазначених суспільних відносин, тоді як детальне регулювання різних аспектів правового статусу особистості (права, обов’язки, гарантії та відповідальність громадянина як власника, землекористувача, найманого працівника, пенсіонера, споживача, підприємця, державного службовця і т. п.), а також статусу та функціонування різних державних органів та інших владних інститутів здійснюється нормами інших галузей українського права (цивільного, земельного, трудового, адміністративного, процесуального та ін.) При цьому існують суспільні відносини, регульовані нормами тільки (або головним чином) конституційного права — устрій держави, організація державної влади, статус Президента України, законодавчий процес та ін.

З усього викладеного можна зробити висновок, що конституційне право — провідна галузь права України, що являє собою сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють суспільні відносини, які визначають організаційну і функціональну єдність держави, основи конституційного ладу України, основи правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Додатковою підставою відмежування конституційного права від інших галузей права служить метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів, способів, форм правового впливу на регульовані суспільні відносини та їх учасників. Говорити про наявність у конституційному праві власного методу правового регулювання не можна, але слід підкреслити, що відмінною рисою методу конституційно-правового регулювання є його імперативність, переважання жорстких, владних приписів і правил.

Визначивши предмет і метод конституційного права можна сформулювати поняття конституційного права як галузі українського права. Конституційне право України — провідна галузь права, сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють основи конституційного ладу України, правового статусу людини і громадянина, територіальну організацію держави, систему, порядок формування, основні принципи діяльності та компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.