Подвійна монополія.
Подвійна монополія — це ринок, на якому єдиному продавцеві (монополії) протистоїть єдиний покупець (монопсонія). Таким чином, на ринку робочої сили в умовах новітнього капіталізму діють два суб’єкти: монопсоністичний наймач і, наприклад - професійна спілка.
Подвійна монополія – ринкова структура, коли він єдиний продавець й єдине покупець здійснюють куплю – продаж факторів виробництва. У цій ситуаціїмонопсонист стикається з монополією, пропонує одне із факторів виробництва. Прикладом цієї моделі можуть бути переговори профспілок з асоціаціями підприємців. У цьому у сторін немає інший альтернативи, інакше як переговори з іншим боком до компромісного рішення.
Дискримінація на ринку праці.
Дискримінація на ринку праці - нерівні можливості на ринку праці групи працівників, виділених за певним принципом і мають однакову продуктивність з іншими працівниками (групова дискримінація), або нерівні можливості окремих працівників порівняно з працівниками, які мають аналогічні характеристики якості робочої сили .
Отже, проаналізувавши різні джерела, можна зрозуміти, що в першу чергу дискримінація на ринку праці - це прояв нерівності, несправедливості з приводу трудових відносин, що виражається в утиску прав, можливостей для діяльності та розвитку особи з певних соціально-психологічних причин.
Можна виділити декілька видів дискримінації ринку праці по сфері дії чи з результатам.
1. Дискримінація при найманні працювати (чи, навпаки, у разі з роботи). Вона походить тоді, коли той чи інший групу населення за інших рівних умов останніми беруть роботу і першими звільняють.
2. Дискримінація у доступі до визначених професій чи посадам. Вона походить, коли який-небудь групи населення забороняють чи обмежують доступом до певних видів діяльності, професій, посадам, як і раніше, що вони можуть виконувати ці роботи. Цей вид дискримінації називають також професійної сегрегацією.
3. Дискримінація на праці. Вона виникає у разі низьку оплату праці одних працівників із порівнянню коїться з іншими у виконанні одному й тому ж роботи. Тобто тому випадку, коли розбіжності у оплаті пов'язані із розбіжностями в ефективності праці.
4. Дискримінація при просуванні службовими щаблями, у професіональній кар'єрі. Вона спостерігається, коли працівники дискримінованої групи обмежуються в вертикальної мобільності. Цей вид дискримінації аналогічний професійної сегрегації, але в разі сегрегація іде за рахунок вертикалі, в посадовий ієрархії.
Вартість капіталу.
Вартість капіталу відбиває ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел у відносному виразі.
Приймаючи рішення про застосування (залучення) будь-якого джерела (ресурсу), важливо оцінити вартість цього джерела. Вартість капіталу (cost capital) - це відносна величина витрат на обслуговування складових капіталу. Окремі складові капіталу мають різну вартість. Ця вартість відображається у відносних величинах як процентна ставка (річні проценти).
Концепція ціни капіталу являє собою одну з базових в теорії капіталу. Але вона не зводиться тільки до визначення процентів, які підприємство мусить сплатити власникам за використання їх капіталу. Ціна капіталу характеризує ту норму рентабельності, нижче розміру якої підприємство не повинно приймати будь-яких рішень інвестиційного характеру.
Вартість капіталу використовується як:
- вимірювач дохідності поточної діяльності підприємства;
- базовий критерій ефективності фінансових інвестицій;
- механізм управління структурою капіталу;
- критерій ефективності лізингових операцій (якщо вартість обслуговування лізингу перевищує ціну капіталу підприємства, то застосовувати фінансовий лізинг для підприємства невигідно);
- вимірювання рівня ринкової ціни підприємства (ціна підприємства - це величина власного капіталу). Зниження ціни капіталу супроводжується зростанням ринкової вартості підприємства, і навпаки. (Цей взаємозв’язок чітко проявляється в діяльності акціонерного товариства. Якщо ціна акцій на фондовому ринку змінюється (піднімається - знижується), то змінюється і вартість капіталу товариства.)
Отже, в основу управління вартістю капіталу має бути покладено підвищення ринкової вартості підприємства.