Потреби і економічні блага. Поняття сукупної та граничної корисності.
Метою споживання товарів ті послуг є задоволення потреб людини. Потреба – це стан незадоволення, з я кого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.
Економічні блага – товари, які є у кількості, що не може повністю задовольнити споживача.( ст. 14 Грант)
Задоволення, яке отримує людина від споживання благ наз. Корисністю. Максимізація корисності є метою споживача і основним мотивом поведінки. ( ст.69)
Теорія уподобань споживача та її основні аксіоми.
Раціональний споживач знає, чого він бажає, він може порівнювати набори товарів, його поведінка несуперечлива, він послідовний у своєму виборі і обирає кошик, якому він віддає найбільшу перевагу. ( Ординалістський підхід, ст.75), Верланов ст.40
В основі теорії уподобань лежать наступні аксіоми, які формують теорему уподобань ( всі кошики можуть бути розташовані у порядку зростання чи зменшення уподобань споживача):
Аксіома порівняння ( здатність споживача ранжувати, тобто із двох благ або їх наборів може віддати перевагу одному із них або вважати рівними)
Транзитивності
Ненасичуваності ( монотонність)
Рефлективність ( має 2 однакових блага, він вважає, що будь-яке з них не гірше іншого)
Споживач завжди максимізує свою корисність, тобто витрачає свій бюджет так, щоб отримати максимальне задоволення від суми придбаних благ.
Аналіз функції корисності з ординалістських позицій.
В економічній теорії сформувались 2 концептуальні позиції:
Кардиналістська – корисність може бути виміряна в умовних одиницях ( утилі), яку запропонував Джевонс
Ординалістська – всі кошики можуть бути розташовані у порядку зростання чи зменшення уподобань споживача ( якісний характер зміни корисності)
Ординалістська функція корисності описує набір кривих байдужості і являє собою впорядковану множину кардиналістських функцій. ( ст. 78 Грант)
Отже, в рамках ординалістської теорії було запропоновано вимірювати суб’єктивну корисність за допомогою відносної шкали, яка показувала уподобання споживача або ранг блага, яке споживалося(Корисність – ранг уподобань). При цьому споживачу необхідно лише зробити вибір між двома наборами споживчих благ.
Закон спадної граничної корисності блага.
Перший закон Госсена – закон спадної граничної корисності. Величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується, доки не досягне нуля у точці повного насичення потреби.
Закон
є справедливим передусім для одного
акту споживання (за годину, день, тиждень,
місяць тощо), його дія для більшості
благ розпочинається з другої одиниці.
Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
Вперше криві байдужості для аналізу поведінки споживача застосував Ф.Еджворт. В ординалістській моделі вони стали новим інструментом аналізу, замінивши поняття граничної корисності.
Серед усіх можливих комбінацій товарів або споживчих кошиків будуть траплятись такі, відносно яких споживач буде індиферентним. Вибір споживача можна виразити за допомогою кривої байдужості, тобто такої лінії, яка характеризує стан, коли споживачеві байдуже, що обрати 14 од. У чи 8 од.Х, бо він не може віддати переваг одному із товарів, адже вибір є байдужим і кожна пара забезпечує однаковий рівень корисності.
Крива байдужості – крива, на якій розташовані усі можливі споживчі корзини, при порівнянні яких споживач виказує байдужість.
Будь-який набір товарів вище і справа кривої байд. завжди більш привабливий ніж на кривій байдужості або нижче неї.
Властивості кривих байдужості ( ст. 81 Грант., ст. 31 Кулішов):
Криві байдужості мають від’ємний нахил, є спадними для абсолютної більшості благ
Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці – гранична норма заміщення благ
Криві байдужості не можуть перетинатись ( перетин суперечить транзитивності)
Криві байдужості, розташовані далі від початку координат відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності
Множинність ( утворюють карти кривих байдужості)
В міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється( оскільки гранична норма заміни є спадною величиною)
Гранична норма заміщення благ.(ГНЗ) ст.77 Грант – графік+формула
Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить від ступеня замінності благ у споживанні.
Кількість одного блага від якої споживач змушений відмовитись, заради одержання додаткової одиниці іншого блага – гранична норма заміни. Для будь-якої точки на кривій байдужості ГНЗ = tgL ( кут нахилу дотичної до кривої байдужості). – ст.46 Верланов
Кардиналістська теорія тлумачить ГНЗ як відношення граничних корисностей благ, оберненої до кутового коефіцієнта.( ст.78 Грант.)
Бюджетне обмеження і можливості споживача.
На
індивідуальний вибір споживача, окрім
бажань впливають його можливості (
доход), які визначають мету споживання
та ціни товарів.
Бюджетні обмеження – кошти, що є у розпорядження споживача для придбання товарів споживчої корзини. Рівняння:
Графічно всі варіанти відображає пряма з від’ємним нахилом, яка називається лінією бюджетного обмеження і показує пропорції товарів. Усі рішення на бюджетній лінії будуть відповідати умові повного використання бюджету.
Якщо до споживчої корзини занесені усі ті товари або послуги, що споживач планує придбати, бюджетні обмеження дорівнюватимуть доходу споживача.