Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний університет імені І.Франка
Реферат на тему:
« Проблеми нестачі питної води і шляхи її вирішення (на прикладі України та інших країн світу) »
Виконав студент:
4 курсу,43 групи
факультету фізичного
виховання і спорту
Ніконенко Є.С.
Житомир-2016
Зміст:
Вступ
1.Визначення проблеми: якість питної води в Україні – поточний стан справ 2.Стратегії поліпшення якості питної води
3.Скорочення забруднення
4.Відомчі структури водопостачання, норми регулювання та контролю якості
Висновки
Використана література
Вступ.
Проблеми екології в усьому світі вважаються одними з найактуальніших, адже від неї напряму залежать здоров'я нації і, відповідно, існування будь-якої держави. Вода - основа життя. Їй належить найважливіша роль у геологічній історії Землі та виникнення життя, у формуванні клімату на планеті. Без води неможливе існування живих організмів. Вона - обов'язковий компонент практично всіх технологічних процесів. Можна сказати, що головна функція води - життєзабезпечуючих. Вода - найпоширеніша речовина в природі. Однак 97,5% гідросфери приходиться на солоні води і лише 2,5% - на прісні, 2 / 3 яких акумульовано в льодовиках і постоннном сніговому покрові, а 1 / 5 представлена грунтовими водами. З 35 млн. куб км прісної води людство використовує 200 тис. км З (менше 1% всіх запасів), і в багатьох регіонах наблюдаетсн водохознйственнап напрнженность. Близько 1 / 3 населення живе на територіях, де паркан прісної води складає від 20 до 10% і більше готівкових ресурсів. Багатоцільове використання водних ресурсів збільшує попит на них, веде до зростання забруднення і поступового виснаження природних джерел. Ці проблеми з різним ступенем гостроти проявляються на регіональному, державному та глобальному рівнях.
Майже три чверті поверхні Землі вкриває вода, що робить її одним з найбагатших природних ресурсів. Однак людство на свої потреби може використовувати лише невелику частину цього скарбу. 97,5% всього обсягу вод планети припадає на солону морську воду і тільки 2,5% цих запасів – прісна вода. Але навіть цей обсяг доступний людині далеко не весь – більше двох третин прісноводних ресурсів «законсервовано» у вигляді льоду.
Приблизно 70% прісної води, яка використовується людиною, припадає на сільське господарство, ще 22% «забирає» промисловість, а домогосподарствам залишається лише 8%. Враховуючи те, як стрімко «випиває» людство наявні в його розпорядженні водні ресурси, а також те, що до 2050 року зростаюче населення Землі може досягти 9 мільярдів, – цифра мізерно мала. За прогнозами, більше половини населення планети до 2025 року страждатиме від нестачі води. Дефіцит питної води в 2050 році може скласти 2 мільярди кубічних метрів на рік. Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн. Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення.
1.Визначення проблеми: якість питної води в україні-поточний стан справ
Поточну ситуацію питного водопостачання в Україні можна характеризувати як інтенсивне забруднення pecypciв питної води у поверхневих та підземних джерелах. У поточних умовах промислового спаду та руйнування економки можна було б сподіватися на скорочення обсягів забруднення. Але погіршення ефективності станцій очищення стоків, які діють і досі майже повністю, закреслює потенційно "Позитивний екологічний ефект" економічної кризи.
Стан каналізаційної системи, стан трубопроводів водопостачання та інфільтрація забруднення з ланів - все це робить свій внесок у загальний стан питного водопостачання, таке саме як промислове забруднення та пестициди. За рахунок протікання у трубах губитися до 30% води, є інформація, що якістьть води погіршується під час її перебування у мережах водопостачання. Пестицидне забруднення пов'язане головним чином з інфільтрацією із незаконних звалищ пестицидів. Мінералізація та збільшення вмісту солей у підземних водах на меліорованих територіях створює суттєву загрозу здоров'ю мюцевого населення. Обладнання та системи моніторингу неадекватні, доступ громадськості до інформації обмежений, ця інформація непослідовна. Вважають, що багато проблем iз здоров'ям пов'язано з низькою якістю води, у деяких регіонах проблемою є також дефіцит води.
За нформафєю ВООЗ, бтьш ніж 1 мільярд людей на 3eмлі не отримують достатньої кількості питної води адекватної якості. Щоб забезпечити кожного такою водою, необхдно запобігти подальшому забрудненню річок та іних природних джерел води, необхіно захистити водні ресурси, кільсть споживання яких не контролюється у деяких регіонах. Це величезна комплексна програма, яка вимагає неосяжних інвестицій, але починати її треба на національному та місцевому рівнях. Нам, на еколопчно небезпечній територїї Укратни, така програма особливо необхідна.
Місто Київ, столиця Укратни, знаходиться у бльш сприятливих умовах, ніж інші регіони Укратни. Маючи територію у 603,8 тис. кв. км., Україна є другою за площею країною Європи. 30% населення країни мешкає у сільській місцевості. Існують величезні розбіжності за рівнем розвитку інфраструктури, за рівнем життя та рівнем безпеки між столицею та іншими містами, та, у свою чергу, між містом та селом, між центром та провінцією. Ці розбіжності підкреслюють необхідність впровадження піходу Місцевого Порядку Денного на 21 Сторіччя як головного принципу Програми Збалансованого Розвитку. Це справедливо не тільки щодо Укратни, та не тільки стосовно проблем питної води, це справедливо у будь-якому кутку пост-Радянських країн, в яких не застосовували підхід "знизу - догори" протягом останніх 70 років.
Інформація щодо окремих регіонів, де організацією МАМА-86 започатковано проект з питної води:
Micтo Татарбунари (Одеської області) розташоване на півдні Укратни у Бессарабському степу. Ця місцевість страждає дефіцитом води протягом сторіч.
Засолення: За Радянських часів чорноморський лиман Сасик було частково опріснено та перетворено на прісноводне озеро. Головною метою проекту знесолювання було створення водосховища npicної води з метою використання її на іригацію. Використання в іригації води з лиману Сасик викликало засолювання грунтів та природних джерел питної води, через що озеро втратило свої лікувальні властивості. Внаслідок іригації виникла також проблема цвітіння водоростей навесні та наприкінці літа, через що озеро стає небезпечним для мешканців регіону.
Єдиним джерелом питної води у peгіонi є артезіанські свердловини та криниці. Вода з цих джерел перевищує за вмістом мінеральних солей стандарти Укратни, дуже високим є також рівень нітратів. У цій місцевості немає централізованого водогону, у більшості випадлів питну воду транспортують у цистернах, а не по трубах, хоча деякі квартири обладнані водогоном, вода до якого надходить iз невеликих резервуарів, які наповнюються з артезіанських свердловин. Така вода не завжди хлорується.
Найбільш поширені медичні проблеми регіону: особливо високою є захворюваність дітей та вагітних жінок, включаючи розлади обмну речовин, нефрит, поліартрит, сколіоз та ускладнення вагітності.
Одеса:
У місті Одеса також спостерігається дефіцит води: централізоване водопостачання припиняють двічі на день на декілька годин.
Водогін: Труби перебувають у стані, що не віповідає нормам -28 - 30% води на кожного мешканця міста на добу втрачається через пошкодження труб. Як стверджують незалежні експерти, якість води, що доходить до споживача, є набагато гіршою ніж якість води, що виходить iз станції очищення води. Як свідчать факти, якість води суттєво погіршується під час транспортування по трубах. Аналіз води в одному iз районів містa показує великий залишок активного хлору, що вказує на надлишкове хлорування на станції водоочищення.
Найбтільш поширені захворювання у цій місцевості: розлади ендокринної та сечової систем, гематологічна та онкологічні захворювання. Окрім цього, поширені також шлункові захворювання (дизентерія, вірусний гепатит), крім, коклюш, мененгіт та дифтерія.
Результат опитування громадськості в одному iз районів міста свідчать, що тльки 4,8% респондентів вважають собе здоровими, в той же час 51, 7% респондентів оцінюють свій стан здоров'я як поганий та дуже поганий. Мешканці скаржуться на частий головний бль, біль в очах, нервозність, кашель, кровотечу з носу, біль у животі нудоту, біль у серці.
У районі є багато інших джерел забруднення, а саме каналізаційна станція та підприємство, на якому проводяться роботи з очищення залізничних контейнерів. Ці підприємства негативно впливають на якість повітря i води.