- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
План:
1.Поняття про природно-територіальні комплекси (ПТК).
2.Причини розвитку ПТК. Саморозвиток.
3. Морфологічна структура ландшафтів.
3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
3.3. Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
3.3.1.Територіальні одиниці.
1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
Земна куля складається з різноманітних і багаточисельних ПТК, які відрізняються за походженням, властивостями, і що дуже важливо, за внутрішньою структурою. Щоб чітко уявити таку кількість природних територій, слід з'ясувати, в якій супідрядності вони перебувають, тобто розробити їх таксономічну систему. При розробці такої системи необхідно враховувати основні їх ознаки і положення ПТК стосовно до комплексу як вищого, так і нижчого рангу; ступінь складності їх структури; ступінь однорідності за характером динамічних процесів.
Природно-територіальний комплекс - це загальне поняття, використовується для визначення усіх фізико-географічних територіальних одиниць, незалежно від їх таксономічного рангу. ПТК не пов'язані ні з певним розміром території, ні зі ступенем її складності. Так, можна говорити і про комплекс степової западини і про комплекс Світового океану. Природні комплекси бувають неповними, які включають лише частину найбільш тісно пов'язаних компонентів, наприклад, біоценоз (Н.А.Солнцев, 1968) та повними, які включають усі основні компоненти природи. Найчастіше підлягають дослідженню неповні комплекси гідрометеорологічні, геолого-геоморфологічні, грунтово-геоморфологічні, грунтово-біологічні та ін.
Останнім часом у ландшафтознавстві, як і в інших природних науках, велика увага приділяється питанням системного підходу в дослідженні геосистем. Так, В.Б.Сочава вважав геосистеми простим синонімом природно-територіального комплексу.
Як зазначає B.C. Преображенський (1972 p.), при системному підході слід досліджувати ПТК у двох напрямках: саму систему, тобто її внутрішні зв'язки, і зв'язки між системами одного і того самого рангу всередині більших систем. Прикладом останнього можуть бути зони Руської рівнини, які зв'язані між собою стоком, циркуляцією атмосфери. Подібну систему можна назвати поліструктурною.
Основною одиницею таксономічної системи ПТК, являється ландшафт. Дрібні ПТК (фація, урочище, місцевість), які входять до складу ландшафтів, називаються морфологічними частинами ландшафту. Ландшафт і ПТК вищого рангу (район, провінція, область, регіон) умовно називають таксономічними одиницями фізичної географії.
За систематизацією (об'єднання за подібністю) виділяють типологічні одиниці види, типи, класи ландшафтів. Морфологічні одиниці теж дають типологічні об'єднання, якими й користуються найчастіше в практичній діяльності. Типологічні одиниці є одиницями ландшафтного картографування. Своєрідність окремих місцевостей відбилася в їхніх народних назвах. У синтетичних термінах тундра, тайга, степ, лісостеп, вкладено не лише характер рослинності, а й природи в цілому. Здавна використовують і термін "урочище", наприклад, урочища окремих масивів лісу, боліт, балки, ярів та інше. В.В.Докучаєв у своїх працях перший висунув ідею географічного комплексу. Про єдність природи він говорив у ряді праць, особливо чітко в роботі "Учение о зонах природы". Необхідно звернути увагу на те, що у визначенні ландшафту Л.С.Берг допустив методологічну помилку, вважаючи його гармонійним утворенням, що включає внутрішнє протиріччя і можливість подальшого розвитку ландшафту, оскільки за гармонійністю він бачив повне пристосування всіх елементів ландшафту один до одного.
Насправді в природі не існує повної відповідності і цілковитої гармонії. Всі елементи ландшафту перебувають у русі, взаємодії, розвитку, що зумовлює перебудову окремих його частин. Регіональне уявлення про ландшафт, яке виходило з Л.С.Берга розвив Л.Г.Раменський. Він зазначив, що ландшафт складається з епіфацій (фацій), які формуються в різних умовах місцезростання: увів в ландшафтознавство термін "урочище", яке об'єднує фації і є самостійною формою рельєфу. А.О.Григор'єв звернув увагу на організацію процесів у ландшафті, обгрунтував поняття про географічну оболонку землі (описав тропічну й субтропічну ландшафтні зони).
Н.А.Солнцев на основі польових досліджень показав, що ландшафт є неоднорідною структурою, має морфологічні частини, тобто він розглянув питання морфології ландшафту. За морфологічні одиниці він визнав урочище й фацію, які служать предметом польової ландшафтної зйомки.