2.3. Гідрологічний прогноз.

Гідрологічні прогнози - розділ гідрології суходолу, що займається науковим передбаченням гідрологічного режиму річок, озер та інших водних об'єктів. Гідрологічний прогноз базується на пізнанні динамічних і статистичних закономірностей щодо формування й розвитку гідрологічних процесів у басейнах водних об'єктів.

Розрізняють локальні гідрологічні прогнози (для конкретного створу річки) і регіональне загальне прогнозування, що здійснюється на базі географічного узагальнення локальних гідрологічних прогнозів, їхніх зв'язків і параметрів. Складають короткострокові (до 15 діб) і довгострокові гідрологічні прогнози.

Класифікують прогнози також за характером певних явищ (наприклад, водні, льодові). До найважливіших гідрологічних прогнозів належать передбачення високих паводків і своєчасне попередження відповідних організацій про них. Гідрологічні прогнози мають велике значення для народного господарства. Завчасне передбачення гідрологічного режиму водних об'єктів, їхніх водних запасів необхідне для ефективного використання водних ресурсів, зокрема регулювання стоку, раціональної експлуатації зрошувальних систем і водосховищ, розвитку гідроенергетики, водного транспорту. Значне місце у створенні наукових основ гідрологічного прогнозу займають праці українських вчених Є.В.Опокова, А.В.Огієвського, В.О.Назарова та інших.

Служба гідрологічного прогнозу на Україні розвивається з 1928 року, коли у зв'язку з будівництвом Дніпрогесу було створено Бюро прогнозів і оповіщень. Сучасна служба гідрологічного прогнозу в Україні називається Українське управління по гідрометеорології. Щороку для наукових і господарських потреб складають короткострокові та довгострокові гідрологічні прогнози. Їхня ефективність значною мірою залежить від удосконаленню й розвитку методів, а також завчасності складання прогнозів.

Об'єктами гідрологічного прогнозу є окремі природно-господарські регіони: Полісся, Причорномор'я, Промислове Придніпров'я, території з інтенсивним гідротехнічним впливом (долина Дніпра з каскадом водосховищ), райони розміщення енергетичних об'єктів (АЕС, ГЕС та інші), великих міст, рекреації. Такі прогнози в країні розробляють головним чином в Академії наук України, зокрема Інституті географії, Раді по вивченню продуктивних сил України та в інших установах.

2.4. Гідрометеорологічний прогноз.

Прогноз погоди - науково обґрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Складання прогнозу погоди базується на метеорологічній інформації, основні джерела якої - наземні метеорологічні станції та аерологічні станції, а також метеорологічні радіолокатори і космічні системи. Для прогнозування погоди застосовують синоптичний і гідродинамічний (або чисельний) методи. Синоптичний метод полягає в аналізі метеорологічних спостережень, проведених одночасно на великих територіях. Гідродинамічний метод базується на розв'язанні рівнянь гідротермодинаміки за допомогою електронних обчислювальних машин.

Розрізняють прогнози погоди: короткотермінові (до 72 години), середньотермінові (від 72 годин до 10 діб) та довготермінові (понад 10 діб). За призначенням прогноз погоди буває загального користування й спеціалізований, які складають з урахуванням специфіки галузі (наприклад, для авіації; автомобільного транспорту).

Для складання прогнозу погоди на території України використовують метеорологічні дані стосовно всієї Північної півкулі. Обмін цією інформацією відбувається на базі міжнародного співробітництва у рамках Всесвітньої метеорологічної організації. Важливе значення мають відомості, одержувані за допомогою метеорологічних супутників. Короткотермінові прогнози для території України забезпечують установи Державного комітету по гідрометеорології, зокрема Український гідрометеорологічний центр у цілому по Україні, а також по Київській області та Києві. У кожні області функціонують місцеві підрозділи служби погоди - обласні центри по гідрометеорології, авіаційні метеорологічні станції.