- •Тема 1. Зародження вчення про ландшафт.
- •1. Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2. Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.Історія розвитку ландшафтознавства.
- •2.Історія становлення ландшафтної екології.
- •3.Ландшафтно-екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •Розділ 2. Геосистема як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •Тема 1. Природні системи. Геосистема, як предмет вивчення ландшафтної екології.
- •1. Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •4. Універсальні географічні закономірності.
- •Природні системи.
- •2. Геосистема, як об’єкт вивчення ландшафтної екології.
- •3. Підходи до систематики ландшафтів.
- •4. Універсальні географічні закономірності
- •Тема 2. Поняття про територіальну структуру ландшафтів. Типи територіальних структур.
- •1.Поняття про природно-територіальні комплекси.
- •2. Причини розвитку природних територіальних комплексів. Саморозвиток.
- •3. Морфологічна структура ландшафтів.
- •3.1. Морфологічна структура ландшафтів у рамках класичного ландшафтознавства.
- •3.2. Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп.
- •3.3.Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура.
- •3.3.1.Територіальні одиниці.
- •Тема 3: Горизонтальна і вертикальна структура геосистем.
- •1.1. Рівнинні ландшафти України.
- •2. Вертикальна ландшафтна зональність.
- •2.1.Особливості гірських ландшафтів України.
- •Тема 4. Геосистеми та їх середовище (факторіальна ландшафтна екологія). Основні природні ландшафто-утворювальні компоненти і процеси. Ландшафтно-екологічні ніші.
- •1.1. Основні компоненти природно-антропогенної системи.
- •Основні природні ландшафтоутворювальні компоненти і процеси.
- •2.1. Поняття про атмосферу, погоду і клімат в ландшафті.
- •2.2.Рельєф і геологічна будова як компоненти ландшафту.
- •2.3. Гідросфера та її ландшафтоутворююче значення.
- •2.4. Рослинний і тваринний світ у ландшафті.
- •5. Концепція ландшафтно-екологічної ніші. Об‘єм та перекриття ніш.
- •Розділ 3. Динаміка геосистем: добова, сезонна, багаторічна, геологічна.
- •Тема 1. Динаміка ландшафту. Позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура.
- •Вивчення динаміки ландшафту.
- •2.Основні закономірності функціональної динаміки.
- •3. Добова та сезонна динаміка.
- •4. Багаторічна динаміка, флуктуації та сукцесія геосистем.
- •5. Загальні закономірності еволюції геосистем.
- •Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур.
- •Розділ 4. Антропогенні культурні та акультурні ландшафти.
- •Тема 1. Антропогені впливи та реакція геосистем на них.
- •1. Ландшафти та антропогенний фактор.
- •1.2. Показники антропогенних впливів на геосистему.
- •Санітарно-вирубні.
- •Суцільно-вирубні.
- •Белігеративні (що виникли внаслідок військових дій).
- •2. Антропогенні модифікації функцій ландшафту.
- •3. Антропогенно-техногенна перетвореність птк.
- •Тема 2. Рівні гемеоробії природного ландшафту та оцінка їх впливу. Функціональні ландшафти.
- •1. Генезис природного ландшафту.
- •2. Функціональні ландшафти.
- •3. Оцінка антропогенних впливів на функціональні ландшафти.
- •3.1. Еколого-геохімічна оцінка стану селітебних ландшафтів.
- •Тема 1. Екологічні ризики. Ландшафтно- екологічне прогнозування.
- •1. Екологічні ризики та проблема їх оцінки.
- •2.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- •2.1.Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу.
- •2.2. Основні методи прогнозування.
- •2.3. Види ландшафтно-екологічного прогнозу.
- •2.3.1. Географічний прогноз.
- •2.3. Гідрологічний прогноз.
- •2.4. Гідрометеорологічний прогноз.
- •2.5. Ландшафтний прогноз.
- •2.6. Ландшафтне моделювання.
- •Тема 2. Типологія і картографування птк за рівнем їхньої стійкості до антропогенних навантажень.
- •1. Значення ландшафтної типології .
- •2. Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування.
- •2.1. Основні одиниці ландшафтного картографування і види ландшафтних карт.
- •2.2. Особливості польової ландшафтної зйомки і складання карт.
- •2.3. Застосування аерокосмофотоінформації в ландшафтному картографуванні.
- •2.4. Особливості ландшафтного картографування гірських територій.
- •2.5. Суть і значення комплексного природного районування птк.
- •2.6. Принципи, таксономічні одиниці і методи районування.
- •2.7. Схема і карта комплексного природного районування.
- •2.8. Комплексна природно-виробнича характеристика птк.
- •Тема3. Основні напрямки оптимізації геосистем на основі раціональної організації території та антропогенних навантажень.
- •Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем.
- •Соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- •2. Природні потенціали та їх оцінка.
- •3. Загальні форми стійкості геосистем до антропогених впливів.
- •4. Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання.
- •5. Основні напрямки оптимізації геосистеми.
- •5.1. Організація території.
- •Короткий словник термінів і понять.
2.5. Ландшафтний прогноз.
Ритмічність зміни природних процесів виражається в певній послідовності природних явищ, постійній середній їхній тривалості і настанні цих явищ в одні і ті ж терміни. Тому вивчення ритмічності процесів в різни типах ПТК дає змогу, по-перше, передбачити певні природні явища і по-друге, порівняно точно передбачити терміни їхнього настання.
Просторова екстраполяція за ландшафтними картами створює додаткові можливості прогнозування. В їх основі є типологічний підхід і широка комплексність дослідження по компонентних та динаміки територіальних одиниць під час їхнього польового знімання.
Ландшафтний прогноз - наукове обґрунтоване передбачення можливих змін у функціонуванні ландшафтів географічних, трансформації їхньої структури в процесі природної еволюції та під впливом господарської діяльності людини.
Ландшафтний прогноз здійснюють, щоб виявити напрями, визначити рівень (міри), масштаби і час (швидкість) очікуваних змін ландшафтів для обґрунтування рекомендацій щодо оптимальної організації й раціонального використання їх. Ландшафтний прогноз спирається на принципи етапності, системності, історичності, безперервності та варіантності. Основні методи ландшафтного прогнозу: фізико-географічні екстраполяції; фізико-географічних аналогій; ландшафтно-генетичних рядів; функціональних залежностей; експертних оцінок.
Для ландшафтного прогнозу ефективні також статистичні методи, моделювання географічне та картографічний метод дослідження.
2.6. Ландшафтне моделювання.
Одним з найпоширеніших методів прогнозування є моделювання - метод дослідження характеристик реальних ландшафтних систем на моделюваннях шляхом їхнього спрощеного імітування. Потреба в моделюванні виникає тоді, коли дослідження неможливе. Між моделями і об'єктом повинна бути деяка подібність. Вона полягає у тотожності фізичних характеристик моделі й об'єкта або моделі і математичного опису "поведінки" об'єкта. Модель може виконувати свою функцію тільки тоді, коли ступінь її відповідності об'єкту визначена досить чітко.
Останніми роками застосовують багатосхідчасті моделі. У їх основі принцип логічного поєднання моделей кількох видів для досягнення задовільненого кінцевого результату.
Географічне моделювання дослідження будови, функціонування, динаміки та розвитку географічних об'єктів або процесів з використанням моделей, які певною мірою відповідають оригіналові. Основний методологічний принцип географічного моделювання - системний підхід. Географічне моделювання застосовують переважно з іншими методами, зокрема експериментом і спостереженням.
При географічному моделюванні, в більшості випадків ставиться таке загальне завдання: показати, як характер просторової організації компонентів, особливості функціонування їх формують цілісні географічні утворення - природні й соціально-економічні комплекси різного типу і масштабу (виробничо-територіальні комплекси, природно-територіальний комплекс).
Географічне моделювання поділяють на три етапи: створення моделі об'єкта географічного комплексу чи явища); дослідження природних соціально-економічних особливостей об'єкта за допомогою різних операцій з моделями; перенесення одержаних результатів на реальний прототип моделі. Останнє здійснюють на підставі логічних висновків, гіпотез чи теорії досліджуваних явищ, що уточнюють ідею подібності, пов'язану з формалізованою процедурою географічного моделювання. Іноді початковою стадією географічного моделювання є описові (вербальні) географічні моделі.
Виділяють також наочну форму географічного моделювання, яка передає просторові зв'язки об'єкта, співвідношення та взаємозв'язок його частин. Наприклад, у географічних моделях такі зв'язки відображають за допомогою геометричних фігур, стрілок. У фізичній географії, зокрема в гідрології, застосовують фізичне моделювання, наприклад моделі річки, каналу.
Найпоширеніший метод географічного моделювання базується на такій моделі, як географічна карта. Особливе місце в географічних дослідженнях належить математичному моделюванню, коли географічні явища й процеси представляють у вигляді логіко-математичних схем, рівнянь, алгоритмів. Останні є основою машинного моделювання - чисельного (з використанням ЕОМ) або імітаційного (на аналогових машинах).
Географічне моделювання може бути детермінованим (з строго однозначними висновками) або стохастичним, коли результат його полягає у ймовірності появи тих чи інших подій. Географічне моделювання застосовують для розв'язання інтерполяційних і екстраполяційних задач, у тому числі проведення ізоліній, виділення однорідних районів та інші. Результати одержані в ході дослідження географічних моделей, переносять на реальний прототип на основі попереднього обґрунтування їхньої адекватності оригіналові. Географічне моделювання спрямоване на розв'язання певних теоретичних, методичних чи прикладних завдань географічної науки. Мета його визначає вибір математичного апарату і напрям змістової інтерпретації результатів.
