Етілогія, Класифікація, Перебіг
Психічні захворювання досить поширені і існують стільки часу скільки існує людство. Число психічно хворих на всій земній кулі складає 1-3% від загальної кількості населення і досягає до 150 млн. Причому у зв'язку із збільшенням тривалості життя відмічається тенденція до зростання їх кількості.
Що ж таке психічне захворювання і чим воно проявляється?
При психічних захворюваннях переважно порушується адекватне сприйняття дійсності. Це може проявлятись тим що людина знаходиться у владі зорових і слухових галюцинацій, не впізнає навколишніх людей і розглядає їх як лиходіїв і ворогів. Тоді відповідно цьому неадекватному сприйнятті дійсності виникає і неправильна поведінка - втеча від уявних ворогів, агресивний напад на уявних супротивників, спроби до самогубства і т.п.
Розлади психічної діяльності бувають легкими і важкими. До легких розладів психічної діяльності відносяться так звані пограничні стани - невротичні реакції, неврози, неглибокі депресії. При цих станах змінюється самопочуття і адаптація хворих в суспільстві, проте зберігається контроль над своєю поведінкою і критична оцінка свого стану.
До важких розладів психічної діяльності відносяться психози. При психозах поведінка хворого повністю виходить з-під контролю свідомості, самоконтролю і самооцінки.
Причини психічних захворювань.
Психічні захворювання можуть виникати внаслідок дії як зовнішніх факторів (екзогенних) так і внутрішніх (ендогенних).
1. Екзогенні психози.
Зовнішні фактори поділяються на соматогенні і психогенні. У тих випадках, коли причиною захворювання є фізичний і біологічний вплив на організм, говорять про соматогенні або симптоматичні психози. Такі психози виникають енцефалітах, сифіліс мозку, абсцеси мозку, старечих психозах, при важких соматичних (інсультах, ЧМТ, пухлинах головного мозку) та інфекційних захворюваннях (енцефаліт, сифіліс мозку, бруцельоз, токоплазмоз, висипний тиф, деякі форми грипу), при інтоксикаціях лікарськими, побутовими і промисловими хімічними речовинами); при токсикоманіях. Внутрішньоутробні пошкодження нервової і психічної сфери плоду у зв'язку з хворобами і травмами матері під час вагітності, вплив шкідливих звичок батьків (тютюнопаління, алкоголь, наркотики). Це призводить до затримки психічного розвитку дитини, до епілепсії.
Психози, спричинені психічною травмою, називаються психогенними, реактивними. Сюди відносяться конфлікти в сім'ї, з друзями, на роботі, стихійні лиха, катастрофи, смерть близьких.
2. Ендогенні психози.
До внутрішніх (ендогенних) факторів у першу чергу належать спадкова схильність. Відомо, що в роду у осіб, які страждають психічними захворюваннями або дивакуватостями, патологічна спадковість спостерігається набагато частіше, ніж у психічно здорових. Це насамперед стосується таких захворювань, як шизофренія, маніакально-депресивний психоз, епілепсія.
Тому, збираючи анамнез у хворого, лікар-психіатр обов'язково розпитує його про випадки психічних захворювань у роду.
3. Порушення психічного розвитку — олігофренії і психопатії.
При олігофреніях спостерігається відставання в інтелектуальному розвитку, а психопатії пов'язані з дисгармонійним розвитком особистості.
Стать і вік також мають певне значення в розвитку психічних хвороб. Так, наприклад, психічні розлади у чоловіків зустрічаються частіше, ніж у жінок. При цьому у чоловіків частіше спостерігаються травматичні і алкогольні психози, у жінок - маніакально-депресивний психоз і інволюційні (передстаречі) психози, депресії.
Що стосується віку, то абсолютно очевидно, що багато психічних хвороб спостерігаються тільки у дітей, або тільки в немолодому віці, або переважно в якому-небудь одному віці. Частота ряду захворювань, наприклад, шизофренії досягає максимуму у віці від 20 до 35 років і явно падає до старості.