Додаткова література:

1. Dicey A.V. Introduction to the Study of the Law of the Constitution. – 8th revised ed. – London: Liberty Fund Inc., 1982. – 585 p.

2. Dicey A.V. Introduction to the Study of the Law of the Constitution. – 8th revised ed. – London: Liberty Fund Inc., 1982. – 585 p.

3. Hayek F.A., Hamowy R. (Ed.). The Constitution of Liberty: The Definitive Edition. – Chicago: University Of Chicago Press, 2011. – 688 p.

4. Palombella G., Walker N. (Eds.). Relocating the Rule of Law. – Portland, OR: Hart Publishing, 2009. – 228 p.

5. Racheter D.P., Wagner R.E. (Eds.). Politics, Taxation, and the Rule of Law: The Power to Tax in Constitutional Perspective. – Dordrecht: Springer, 2012. – 272 p.

6. Sarkar R. International Development Law: Rule of Law, Human Rights, and Global Finance. – Oxford: Oxford University Press, 2009. – 496 p.

7. Tresch R.W. Public Finance: A Normative Theory. – 3rd ed. – Boston: Academic Press, 2014. – 534 p.

8. Гаврилюк Р.О. Діалектика змісту та форми податкового права як відображення його системної сутності // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 282. Правознавство. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 96-102.

9. Гаврилюк Р.О. Еволюція конституційно-податкового компромісу суспільства і держави // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.333: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 89-102.

10. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алерта; КНТ, 2006. – 376 с.

11. Ильин И.А. О сущности правосознания. – М.: ТОО "Рарог", 1993. – 234 с.

12. Корж В.В. Социогенез категории «начало» («архэ») и её функция в становлении общественного сознания: Дисс. …канд. филос. наук. – Ростов-на-Дону, 1988. – 196 с.

13. Пацурківський П.С. До нової концепції фінансового права // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.253: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 5-12.

14. Пацурківський П.С. Основне питання науки фінансового права: пошуки сучасного вирішення // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 180: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 5-17.

15. Фінансове право: навч. посіб. / За ред. проф. М.П. Кучерявенка. – Х.: Право, 2010. – 286 с.

16. Фінансове право: підручник / За ред. А.Й. Іванського. – К.: Київський міжнародний університет, 2014. – 685 с.

17. Хоцей А.С. К вопросу о диалектике // Есть ли Бог? – Владимир, 2000.

1. Поняття об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів

Загальноприйнятим є розгляд права, його галузей у двох розуміннях – об’єктивному та суб’єктивному. В силу наших традицій, загально прийнято, що право відноситься до суб’єктивної сторони нашого життя. До того, що являє собою плід думок і волі людей. Особливо тих хто має державну владу – творить закони, приймає обов’язкові рішення по тих чи інших питаннях правового регулювання публічних фінансів. Проте, вихідний, принципово важливий пункт істинно наукового розуміння права полягає саме в тому, що право – це факт об’єктивної реальності. Тобто, зовнішня реальність, чітка об’єктивна даність. Тобто – така реальність, об’єктивна даність, що у кожний конкретний момент існує і діє як явище нашого буття, щось відособлене й «зовнішнє» для кожної людини й для всіх соціальних інститутів, якщо завгодно, у відомому змісті – для суспільства в цілому. Трактування права як реального факту важливі для науки. Це її вихідний пункт.

Стосовно об’єктивного фінансового права слід зазначити, що стосовно його визначення існує 2 підходи – позитивістський та природно-правовий.

Згідно позитивістського підходу об’єктивне фінансове право визначають в двох розуміннях – вузькому та широкому. У вузькому розумінні, об’єктивне фінансове право – це система всіх нормативно-правових актів, які регулюють процес мобілізації, розподілу та використання фондів коштів.

У широкому розумінні об’єктивне фінансове право являє собою систему всіх існуючих норм права, що врегульовують відносини в сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави та органів місцевого самоврядування ( наприклад, норми, створені судовими органами).

Вищезазначений підхід є загальноприйнятим в науці фінансового права України.

Він був сформований ще за радянських часів і як видно з вищевказаного визначення за ним об’єктивне фінансове право фактично ототожнюється з писаним законодавством, в кращому розумінні з фінансово-правовими нормами.

Таке розуміння усуває можливість сприйняття фінансового права як ширшого явища, ніж законодавство, фактично ототожнює з ним.

На противагу позитивістському підходу представниками Чернівецької школи фінансового права було розроблене визначення об’єктивного фінансового права з природно-правової точки зору.

За цим підходом об’єктивне фінансове право – це система ієрархічно влаштованих елементів, що взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем, а саме: начала фінансового права, природні принципи фінансового права, конституційні засади фінансового права, юридичні конструкції та норми фінансового права.

Природно-правове розуміння об’єктивного фінансового права дозволило виявити онтологічну його сутність, а також більш повно розкрити місце та роль фінансового права в суспільстві.