3. Нормативно-правова база аудиту запасів підприємства.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або скасовують норми права.

Перед аудитором, який проводить аудит запасів, постає завдання: встановити й підтвердити аудиторським висновком дотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік з цього питання. Тому аудитор повинен дотримуватись нормативних документів, що регулюють господарські операції із запасів, яких є досить багато, крім того вони часто змінюються та є особливими для окремих суб’єктів господарювання.

Сукупність нормативних актів, необхідних для надання аудиторських послуг, становить нормативну базу аудиту. Нормативна база аудиту поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база — закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні стандарти аудиту, видані й затверджені відповідними органами. Вони потрібні аудитору для встановлення законності й достовірності відображеної господарської операції, відповідності ведення обліку та звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база — це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

Необхідно нагадати, що нормативні документи щодо обліку будь-якого об'єкту чи групи об'єктів умовно можна розподілити на дві частини:

1. Загальні документи, притаманні всім об'єктам або їх більшості (див. п. 2 Підтеми 7.1 Модуля II; їхній перелік включає 16 документів));

2. Документи, в яких відображаються вимоги саме до визначеної групи об'єктів (нумерація документів цієї групи починається з 17-ї позиції).

Документами щодо обліку, саме, запасів є:

1) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів / Наказ Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.07;

2) Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей / Постанова КМУ № 116 від 22.01.96;

3) Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості;

4) Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів / Наказ Міністерства фінансів України № 145 від 22.05.96;

5) Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів / Наказ Міністерства фінансів України № 193 від 21.06.96;

6) П(с)БО 9 "Запаси"

7) П(с)БО 11 "Зобов'язання"

8) П(с)БО 16 "Витрати"

9) П(с)БО 30 "Біологічні активи"

Розділ 2. Методичні засади запасів підприємства.

2.1. Методи аудиту запасів підприємства.

Методичні прийоми аудиторського контролю - це специфічні прийоми, вироблені практикою на основі досягнень економічної науки.

Методи аудиту запасів поділяють на методи проведення перевірки і методи її організації.

До методів проведення аудиту запасів відносять: фактичну перевірку, підтвердження, документальну перевірку, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, сканування, зустрічну перевірку.

Методи аудиту запасів поділяються на методичні прийоми проведення та на методичні прийоми організації.

 Методичні прийоми проведення аудиту запасів:

1. Фактична перевірка – перевірка кількісного та якісного стану об’єктів, який здійснюється шляхом обстеження, огляду, обміну, перерахунку, зважування лабораторного аналізу тощо.

2. Документальна перевірка – перевірка документів та записів, яка може бути арифметичною, формальною та перевіреною по суті.

3. Підтвердження – одержання в письмовому вигляді відповіді від клієнтів або від третіх осіб з метою підтвердження точності інформації.

4. Обстеження – особисте ознайомлення з предметом дослідження.

5. Опитування – одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.

6. Перевірка механічної точності – перевірка підрахунків і передачі інформації

7. Сканування – безперервний, по-елементний перегляд інформації.

Узагальнення результатів аудиту запасів служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності. Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати.

Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань.

Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту запасів необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок, однорідні факти порушень відображають у аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

Під фактичною перевіркою запасів слід розуміти перевірку кількісного і якісного стану, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обміру, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану.

Документальна перевірка запасів - це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та перевіркою по суті.

Формальна перевірка запасів  полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб.

Арифметична перевірка запасів  документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових реєстрах і звітних формах.

Спостереження дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду.

Обстеження - особисте ознайомлення з предметом дослідження. Наприклад, обстеження місць зберігання продукції, запасів.

Опитування - це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.

Перевірка механічної точності передбачає перевірку ще раз підрахунків і передачі інформації.

Аналітичні тести - методи порівняння, як в абсолютних одиницях, так і у відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки).

Сканування - безперервний, по-елементний перегляд інформації.

Зустрічна перевірка запасів застосовується також при вивченні одних і тих показників у різних первинних документах клієнта. Перевірка може бути: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.

При суцільній перевірці запасів перевіряються всі масиви інформації, без винятку. На підставі суцільної перевірки запасів аудитор робить висновок про достовірність, доцільність та законність відображення в бухгалтерському обліку запасів. Такі перевірки запасів є найточнішими, а ступінь ризику не виявлення зводиться до мінімального. Проте вони потребують дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні традиційних перевірок (обов'язковий аудит або аудит на замовлення клієнта) суцільна перевірка недоцільна. Такі перевірки застосовуються для встановлення доказів та визначення різного роду правопорушень. Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохоронних органів.

Аудиторська перевірка - це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не занижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторського підприємницького ризику.