- •1.Забезпечення прохідності дихальних шляхів.
- •2.Проведення штучної вентиляції легень найпростішим методом(«рот до рота» або «рот до носа»).
- •3 Проведення непрямого масажу серця
- •4. Проведення електричної дефібриляції
- •6. Методи оксигенотерапії
- •7. Визначення виду та ступеню дихальної недостатності
- •8.Вимірювання цвт
- •10.Розрахунок дефіцитів основних електролітів,вибір і розрахунок кількость розчинів для корекції електролітних порушень.
- •11. Визначення виду розладу кос та розрахунок інфузійних засобів для корекції.
- •1. Респіраторний ацидоз:
- •2. Метаболічний ацидоз:
- •3. Респіраторний алкалоз:
- •12.Методи детоксикації(промивання шлунку, форсований діурез)
- •13.Оцінка стану свідомості
- •14. Методи штучної вентиляції легенів у новонароджених та дітей раннього віку.
- •15 Проведення непрямого масажу серця у новонароджених і дітей раннього віку
15 Проведення непрямого масажу серця у новонароджених і дітей раннього віку
1..Насамперед слід правильно покласти хворого на рівну тверду поверхню.
2 Після цього визначають точку компресії. Для цього пальпаторно виявляють ділянку нижньої третини грудної клітки потерпілого .
3. У дітей віком 10—12 років компресію грудної клітки проводять однією рукою (співвідношення кількості компресій і вдувань повітря має складати 15:2) новонародженим і грудним дітям — кінчиками двох пальців .
Компресію грудної клітки необхідно здійснювати з частотою у новонароджених 100-120/хв (близько 2 компресій за секунду) у дітей ранньго віку 70-90/хв, роблячи паузу на проведення штучного дихання (у хворих, яким не виконували інтубацію трахеї, недопустимо вдувати повітря у момент компресії грудної клітки, оскільки існує небезпека потрапляння його в шлунок). *
Ознакою правильності й ефективності компресії грудної клітки, що проводиться, є наявність пульсової хвилі на магістральних і периферійних артеріях.
Для визначення можливого відновлення самостійного кровообігу через кожні 2 хв серцево-легеневої реанімації роблять паузу (на 5 с) з метою визначення пульсу на сонних артеріях.