За допомогою фінансового планування та прогнозування як напряму фінансової діяльності страховика здійснюється:

оцінка загальних потреб і джерел формування фінансових ресурсів страховика та можливостей забезпечення необхідними ресурсами страхової, фінансової та інвестиційної діяльності;

планування асортименту страхових продуктів; розробка ефективної тарифної політики та планування поточної діяль­ності страхової організації;

прогнозування та оцінка фінансового стану страховика; визна­чення пріоритетних напрямів розміщення коштів страхових резервів та прогнозування рівня прибутковості інвестованих активів страховика;

усі відповіді правильні.

Фінансовий аналіз діяльності страхових компаній здійсню­ється на основі:

аналізу фінансових результатів страхової організації;

аналізу фінансового стану страховика;

аналізу фінансових результатів, рентабельності, фінансового стану страхової компанії;

аналізу рентабельності страховика.

Визначити неправильну відповідь. Напрямами здійснення аналізу фінансового стану страхової організації є:

аналіз та оцінка складу майна страховика;

аналіз стану, руху трудових та матеріальних ресурсів страхової організації;

аналіз фінансової стійкості та аналіз ліквідності балансу страховика;

комплексний аналіз та рейтингова оцінка страхової компанії.

Діагностика фінансового стану страховика, що дозволяє визначити недоліки і мобілізувати внутрішні резерви збіль­шення доходів та прибутків, покладена на таку складову фінансової діяльності страхової компанії:

оперативну фінансову діяльність;

фінансове планування та прогнозування;

фінансовий аналіз та контроль діяльності;

стратегічну фінансову діяльність.

Основним чинником, який визначає особливості організації фінансової діяльності страховика, є:

специфіка організації управлінського обліку страховика;

організаційно-правова форма страховика;

особливості оподаткування діяльності страхових компаній;

контроль з боку держави за діяльністю страхових організацій.

Сферами прояву особливостей фінансової діяль­ності страховика різних організаційно-правових форм є:

формування статутного фонду страхової компанії, визначення пріоритетних напрямів управління та розрахунки з кре­диторами;

формування власних фінансових ресурсів страховика, виплата дивідендів та розрахунок амортизаційних відрахувань;

формування дебіторської заборгованості, розподіл прибутку страхової компанії та випуск цінних паперів;

формування статутного фонду страховика, власних фінан­сових ресурсів та розподіл прибутку.

До основних видів організаційно-правових форм страхової діяльності не належать:

товариство з обмеженою відповідальністю;

акціонерне товариство;

товариство з додатковою відповідальністю;

командитне та повне товариство.

Страхові організації, що створені у формі акціонерного товариства, мають:

статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості;

статутний фонд, що не залежить від кількості розповсюджених акцій;

статутний фонд, який формується за рахунок розповсюдження акцій різної номінальної вартості;

статутний фонд, поділений на рівні частки розмірів внесків засновників – фізичних осіб.

Яка форма організації страховика утворюється шляхом об’єднання майна юридичних і фізичних осіб?

акціонерні товариства;

товариства з додатковою відповідальністю;

господарські товариства;

командитні товариства.

У якому господарському товаристві всі його учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями страховика?

відкриті акціонерні товариства;

повні товариства;

закриті акціонерні товариства;

товариства з додатковою відповідальністю.

Учасники якого виду господарського товариства відповідають за зобов’язання страховика своїми внесками до статутного фонду, а хоча б один з учасників – усім належним йому майном?

господарські товариства;

акціонерні товариства;

командитні товариства;

повні товариства.

Найвищим рівнем фінансової залежності та централізацією функцій фінансової діяльності характеризується така організаційно-правова форма страхової організації:

акціонерні товариства;

господарські товариства;

товариства з додатковою відповідальністю;

командитні товариства.

Між обсягом страхової компанії та рівнем складності органі­зації управління її фінансовою діяльністю існує така залежність:

пряма;

ця залежність визначається лише компетенцією фінансового директора;

обернена;

така залежність відсутня, оскільки страхова організація має фінансовий відділ.

Чи правильним є ствердження, що фінансова діяльність страховика відносно інших видів його діяльності має підпорядкований характер?

ні, оскільки головним її завданням є диверсифікація джерел фінансування та напрямів вкладання капіталу в діяльність страховика;

так, але лише у напрямах фінансового планування, прогно­зування, аналізу і контролю;

фінансова діяльність страховика має підпорядкований характер щодо страхової та інвестиційної діяльності, оскільки виконує завдання їх фінансового забезпечення;

має автономний характер, оскільки рівень її прибутковості може значно перевищувати рівень прибутковості страхової діяльності.

Ефективність здійснення фінансової діяльності страхової компанії характеризується:

розміром власного капіталу страховика;

кількістю підрозділів страхової організації, що безпосередньо беруть участь у здійсненні фінансової діяльності;

рівнем платоспроможності страхової компанії;

кількістю кредиторів та дебіторів страховика.

Взаємопов’язана сукупність внутрішніх структурних підрозділів та служб страховика, що забезпечують розробку й прийняття управлінських рішень за окремими аспектами його фінансової діяльності та несуть відповідальність за резуль­татами цих рішень, – це система:

моніторингу фінансової діяльності страхової компанії;

забезпечення фінансового планування у страховій організації;

контролю фінансової діяльності страховика;

організаційного забезпечення фінансової діяльності страхової компанії.

До складових фінансової роботи у страхових компаніях не належить: