- •1.Предмет цивільно правового регулювання.
- •2.Цивільне законодавство України. Поняття цивільного законодавства і його система.
- •3.Конституція України-основа цивільного законодавства України.
- •4.Міжнародно правові акти в системі цивільного законодавства україни
- •5. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства України.
- •6.Закони україни та підзаконні нормативні акти як регулятори цивільних відносин.
- •7. Дія актів цивільного законодавста: а) в часі, б) в просторі, в) по колу осіб
- •8. Норми цивільного законодавства . Види цивільно- правових норм. Тлумачення норм цивільного законодавства.
- •9.Засади цивільного законодавства.
- •10.Питання законодавчої техніки
- •12.Судова практика і її роль
- •11.Прогалини в цивільному законодавстві
- •13.Цивільні правовідносини
- •14.Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •15.Фізична особа як субєкт цивільно-правових відносин
- •16.Засоби індивідуалізації фізичних осіб
- •17. Обсяг дієздатності малолітніх та неповнолітніх осіб
- •18 Визначення особи недієздатною
- •19. Обмеження дієздатності особи
- •20.Місце проживання фізичної особи
- •21 Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •22Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •23.Правоздатність юридичної особи Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю.
- •24Дієздатність юридичних осіб
- •25 Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
- •26.Ознаки юрид. Особи
- •27.Види юрид. Осіб
- •28.Органи юрид. Особи
- •29.Засоби індивідуалізації юрид. Осіб. Місце знаходження юрид. Осіб
- •30. Господарські товариства(пон, види)
- •31.Підприємства. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •32.Юридичні особи публічного права.
- •33.Припинення юридичних осіб. Ліквідація юридичних осіб. Реорганізація юридичних осіб. Банкротство як спосіб припинення юридичної особи.
- •34.Обєкти цивільних прав. Речі як обєкти цивільних прав. Класифікація речей. Нерухоме майно.
- •35.Цінні папери (поняття,ознаки).Види цінних паперів.
- •36.Інфрмація. Види інформації.
- •37.Юридичні факти як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •38.Поняття і види правочинів.
- •39.Форма правочину. Нотаріальне посвідчення правочинів. Правові наслідки недотримання форми правочину.
- •40. Умови дійсності правочинів. Види недійсних правочинів.
- •50 Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Право на імя, захист честі та гідності.
- •51 Власність. Право власності. Зміст права власності
- •52 Первинні способи набуття права власності
- •53 Похідні (вторині) способи набуття права власності
- •54 Право приватної власності
- •55 Субєкти та об’єкти права приватної власності
- •56 Житловий будинок як об’єкт права приватної власності
- •57 Право комунальної власності
- •58 Право державної власності. Суб’єкти здійснення права державної власності.
- •59 Право спільної власності. Спільна сумісна власніть.
- •60 Способи захисту права власності
- •70.Класифікація договорів. Типи та види доворів
- •71. Публічний договір
- •72. Договір про приєднання
- •73. Попередній договір
- •74. Договір на користь третіх осіб
- •75. Свобода договору та її межі Стаття 627. Свобода договору
- •77.Умови договору. Істотні умови договору
- •78.Зміст договору
- •80. Договори найму(оренди). Договір лізингу.
- •83. Особливості відповідальноств перевізника.
- •84. Види та форми страхування.
- •85.Договорів доручення.
- •86. Договір комісії.
- •87. Кредитний договір.
- •88.Недоговірні зобовязання
- •90. Моральна шкода. Особливості компенсації моральної шкоди.
- •91.Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •92.Особливості відповідальності за шкоду, завдану діями службових осіб у галузі адміністративного управління.
- •93.Особливості відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями,органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •94.Підстави та порядок відшкодування шкоди, завдані неправомірними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •95.Відповідальність за шкоду, заподіяним джерелом підвищеної небезпеки.
- •96.Вішкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •97.Вішкодування шкоди завданої внаслідок, недоліків товарів, робіт (послуг).
- •98.Спадування. Спадкодавці та спадкоємці. Усунення від спадщини. Склад спадщини. Час і місце відкриття спадщини. Охорона спадкового майна.
- •99.Спадкування за заповітом. Виконання заповіту.
- •Глава 85 спадкування за заповітом
- •100. Право на обов’язкову частку у спадщині .
- •101. Спадкування за законом
- •102. Прийняття спадщини. Відумерлість спадщини.
84. Види та форми страхування.
За формою проведення страхування поділяють на обов'язкове і добровільне.
Добровільне страхування - це страхування, що здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про страхування" видами добровільного страхування можуть бути:
- страхування життя;
- страхування від нещасних випадків;
- медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
- страхування здоров'я на випадок хвороби;
- страхування залізничного транспорту;
- страхування наземного транспорту (крім залізничного);
- страхування повітряного транспорту;
- страхування водного транспорту;
- страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
- страхування майна;
- страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
- страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
- страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
- інші види добровільного страхування.
Обов'язкове страхування грунтується на засадах імперативності, виникає на основі закону незалежно від волі учасників страхових правовідносин, їх фінансових можливостей.
У ст. 7 Закону України "Про страхування" наведено перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в Україні. При цьому встановлено, що забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про страхування").
Страхування на підставі предмета страхової охорони поділяється на:
1) майнове страхування (предмет - майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном);
2) особисте страхування (предмет - майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням);
3) страхування відповідальності (предмет - майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником).
Особливими видами страхування, залежно від принципу розподілу відповідальності між страховиками, є: співстрахування та перестрахування.
Співстрахування - за згодою страхувальника предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов'язків кожного із страховиків. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки (ст. 986 ЦК України).
Перестрахування - за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (пере-страховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування (ст. 987 ЦК України).
Згідно зі ст. 354 ГК договором страхування є договір, за яким страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Закон "Про страхування" під договором страхування розуміє письмову угоду між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначені у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
За юридичними ознаками договір страхування є оплатним, взаємним, ризиковим (алеаторним), диспозитивно реальним правочином.
