Питання на залік

1.Поняття риси та завдання адміністративного права.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку. Поняття, риси і завдання адміністративного права

Управління — це цілеспрямований вплив на складну систему. Управління може бути соціальним, технічним, біологічним. Соціальне управління, як особливий вид управління, являє собою вплив одних людей на інших з метою упорядкування соціальне важливих процесів, забезпечення стійкого розвитку соціальних систем. Воно характеризується такими ознаками, як:

— проявляється через спільну діяльність людей, організує їх для такої діяльності у відповідні колективи та організаційно оформлює;

— має на меті упорядкування спільної діяльності шляхом забезпечення погоджених індивідуальних дій учасників такої діяльності через вплив на їх поведінку (волю);

- виступає в ролі регулятора управлінських взаємовідносин, що виникають між суб'єктом та об'єктом у процесі реалізації функцій соціального управління;

- є владним, оскільки базується на підпорядкуванні волі учасників управлінських відносин

- має особливий апарат реалізації через організаційно оформлені групи людей.

Державне управління є видом соціального управління. В адміністративно-правовій науці немає єдиного визначення поняття державного управління. Найбільш поширеним є таке визначення: державне управління — це самостійний вид державної діяльності, що має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер органів (посадових осіб) щодо практичної реалізації функцій та завдань держави в процесі регулювання економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами.

2 Назвіть та охарактеризуйте основні критерії на підставі яких адміністративне право виокремлюють в самостійну галузь права.

Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини у сфері державного управління, розвиває і укріплює його демократичні основи. Адміністративному праву належить особлива роль в механізмі правового регулювання — воно виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами в суспільстві. Інакше кажучи, адміністративне право — це управлінське право, яке відрізняється від інших галузей права специфікою предмету, методу регулювання і структурними особливостями (системою розміщення нормативного матеріалу).

Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, що виникають в процесі реалізації функцій державного управління, у зв'язку із здійсненням широкої і різноманітної виконавчої і розпорядливої діяльності.

Адміністративному праву властиві певні рамки правового регулювання — це сфера діяльності виконавських органів і суспільні відносини управлінського характеру, які складаються в цій сфері. 2ст.Вони виникають, розвиваються і припиняються між: вищестоящими і нижчестоячими органами виконавчої влади (між Кабінетом Міністрів України і обласною державною адміністрацією); органами виконавчої влади і підлеглими ним підприємствами, установами, організаціями (між Міністерством освіти і науки України і ректором вищого учбового закладу); органами виконавчої влади, не зв'язаними безпосереднім підпорядкуванням (між Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством освіти і науки України); органами управління і органами громадських організацій (між обласною державною адміністрацією і президією обласної ради профспілок); органами виконавчої влади і громадянами (між районним відділом внутрішніх справ і громадянином, який притягується до адміністративної відповідальності).

3-+--5Назвіть та охарактеризуйте основні інстититути адмін.права. Назвіть основні інститути адмін.права.

Спеціальна частина поєднує нормативний матеріал і теоретичні положення, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб'єктів управління.

По-друге, структурні складові розрізняють за таким критерієм, як правова природа норм.

У цьому разі в адміністративному праві виділяють такі правові інститути. Наприклад:

• інститут державної служби;

• інститут адміністративної відповідальності;

• адміністративно-процесуальний інститут;

Система адміністративного права – це його внутрішня структура, сукупність адміністративно-правових інститутів та норм.

До системи адміністративного права входять:

– адміністративно-правові інститути - групи норм адміністративного права, які регулюють взаємопов’язані тісно однорідні суспільні відносини (напр.:інститут державної служби);– адміністративно-правові норми – конкретні формально- визначені загальнообов’язкові правила поведінки у сфері забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально- економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку.

Деякі автори виділяють додатково підгалузі адміністративного права як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в певній сфері, котра виокремлюється в межах загального предмета адміністративного права(транспортне право, будівельне право, енергетичне право, адміністративно-процедурне право)

Поділ на підгалузі та інститути є певною мірою умовним. Одні й ті самі норми можуть одночасно стосуватися різних правових інститутів або підгалузей адміністративного права.

Інститути адміністративного права

Інститути адміністративного права - певні сукупності норм, які використовуються для регулювання державного управління незалежно від його конкретних сфер, але за умови достатнього рівня однорідності регульованих суспільних відносин.

3ст.Крім інститутів, практичне значення мають субінститути - нормативні утворення, котрі виступають як допоміжні для інститутів і підгалузей адміністративного права.

З'являються і розвиваються нові правові інститути: адміністративно-правових режимів, державного управління в галузі приватизації, антимонопольного регулювання тощо. Починають говорити і про інститут адміністративних (управлінських) послуг.