2.3.3 Особливості ринку облігацій

Ринок облігацій є позабіржовим, тому що представляє невелику частку ви-пущених облігацій. Ринок облігацій поданий:

облігаціями державних і місцевих органів влади; корпоративними облігаціями.

Облігації оцінюються за допомогою рейтингу, тобто градації, яка вказує на якість об'єкта інвестування, що позначається літерами і які привласнюється обліга-ціям на основі ретельного фінансового аналізу. Так, високоякісні облігації, що ма-ють найвищий рейтинг, із високим ступенем імовірності виплати номіналу і відсот-ків, мають позначення “ААА”.

Особливості ринку облігацій виявляються в динаміці курсів облігацій і про-центних ставок. На розмір і зміну процентних ставок впливає ряд чинників, серед яких наступні:

темпи інфляції; зміна грошової маси, що знаходиться в обігу;

розмір дефіциту бюджету; попит на позичковий капітал;

рівень економічної активності.

Збільшення будь-якого з перерахованих чинників викликає зростання проце-нтних ставок. Аналіз майбутньої динаміки процентних ставок виконується на осно-ві змін кривої дохідності. Вона визначає співвідношення терміна погашення і при-бутковості до погашення у певний момент часу. Для побудови графіка частіше усьо-го використовуються дані про дохідність боргових державних цінних паперів.

Рисунок 2.3.1 – Крива дохідності облігацій.

Крива дохідності показує, що зі збільшенням терміна погашення дохідності облігацій зростає. Крива, яка плавно зростає, типова для періоду стабільної економі-ки. В умовах інфляції крива дохідності зростає більш різко.

Зміна курсів облігацій залежить від:

купонної ставки, терміна погашення випуску;

зміни ринкових процентних ставок.

Облігації з більш низькими купонними ставками мають більш високий курс. Облігації з малим терміном погашення мають більш стабільний курс. З метою ско-рочення ризику втрати капіталу доцільно придбання облігацій із коротким терміном погашення.

Якщо очікується зниження ринкової процентної ставки, інвестору необхідно купувати облігації з низькою купонною ставкою і тривалим терміном погашення, що дасть максимальний приріст капіталу. Коли процентні ставки зростають, інвес-тор повинний орієнтуватися на облігації з високою купонною ставкою і малим тер-міном погашення, що допоможе зберегти капітал.

Таким чином, облігації мають як перевагами, так і недоліки. Переваги облігацій:

високі і конкурентоздатні норми прибутковості; можливість періодичного одержання приросту капіталу. Нестачі облігацій:

висока номінальна вартість; фіксований відсоток не може збільшуватися в умовах інфляції;

різкі коливання процентних ставок можуть викликати значні втрати капі-

талу;

високий ступінь випадкового ризику.

4. Оцінка вартості облігацій і стратегії інвестування

У основу оцінки облігацій покладена їх дохідність, яка виступає в декількох формах. Розрізняють поточну, заявлену і реалізовану дохідність.

Поточна дохідність – показник, що оцінює річний поточний дохід по від-ношенню до поточного ринкового курсу:

Rn		річний процентний дохід		,	(2.3.1)
		поточний ринковий курс

Заявлена дохідності – показник, що враховує як процентний прибуток, так і ріст курсу, розрахований на основі складного відсотка за весь період, який залишив-ся до погашення облігації:

R3

Дn (Sн Sp)/n

;

(2.3.2)

(S S

p

)/2

н

де

Дn – річна сума поточного (процентного) прибутку;

SН- номінальна вартість облігації;

Sp – поточний ринковий курс облігації;

n – кількість років, що залишилися до терміна погашення.

Реалізована дохідність – норма прибули, отримана інвестором за весь пері-

од часу, менший, чим термін дії випуску:

Rp

Дт (Spo Spn)/N

;

(2.3.3)

(S

S

pт

)/2

по

де

Sno – ринковий курс очікуваний (майбутній);

Spn – ринковий курс поточний;

N – роки володіння облігацією, років.

Поточний курс облігації визначається за допомогою основної моделі оцінки вар-тості облігації, що має вид:

n

Дt

S

Sn

Н

(2.3.4)

t

(1 r)

t

t 1 (1 r)

де

St – поточна ринкова вартість облігації;

Дt – річна сума процентного доходу;

SН – номінальна вартість облігації;

r – дохідність цінних паперів даного типу (ставка дисконту); n – число років, що залишилися до терміна погашення.

Стратегія інвестування в облігації залежить від цілей інвестора, яки полягають до наступному:

одержання максимального поточного прибутку; максимальний приріст капіталу за короткий проміжок часу;

одержання максимального поточного доходу і приросту капіталу в період довгострокового володіння облігаціями.

• залежності від поставлених цілей розрізняють три стратегії інвестування в облігації:

1) Стратегія тривалого володіння облігаціями. Заснована на виборі випус-

ку облігацій із бажаними якісними характеристиками, купонними ставками, термі-ном погашення й умовами контракту з метою збереження їх у портфелі, як правило, до терміна погашення. Дана стратегія передбачає невеликі трансакційні витрати (ви-трати на укладання угод) і одержання невеликих прибутків і припускає мінімальну схильність до ризику.

2) Стратегія торгівлі облігаціями на основі короткострокової динаміки ринкових процентних ставок. Сполучена з високим ступенем ризику, тому що за-снована на методі прогнозу майбутніх процентних ставок. Має на меті одержання великого приросту капіталу при очікуваному зниженні ринкових процентних ставок,

• зберігання капіталу при їхньому підвищенні. Така стратегія застосовується до ви-сокоякісних цінних паперів, оскільки необхідний високий ступінь чутливості до змін ринкових процентних ставок. Стратегія поєднана з інтенсивною управлінською діяльністю і значними сукупними трансакційними витратами.

3) Своп з облігаціями – це інвестиційна стратегія, у якій інвестор продає час-тину портфеля облігацій, використовуючи надходження для придбання іншого ви-

пуску. Найбільше поширений своп із заміщенням для підвищення дохідності – за-

міна облігацій із низькою купонною ставкою облігаціями з більш високим купоном. Своп з облігаціями є досить простою і мало ризикованою операцією.