2.2.3 Дивідендна політика підприємства

Рішення про виплату і розмір дивідендів приймається радою директорів, що формують політику виплат. При цьому оцінюються результати господарської діяль-ності і фінансовий стан підприємства.

Щорічний прибуток акціонерного товариства вимірюється за допомогою по-казника прибутку на акцію (П_оа):

Поа	Пч	Дпа
		N	,	(2.2.1)
		оа

де П_{оа –} прибуток на одну звичайну акцію; П_{ч –} чистий прибуток підприємства (після виплати податків);

Д_{па –} сума дивідендів на привілейовані акції; N_oa – кількість звичайних акцій в обігу.

Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток підприємства як пото-чного року, так і минулих років, накопичена з метою формування господарської дія-льності.

На дивідендну політику підприємства впливає ряд чинників обмежувального характеру, серед яких:

обмеження правового характеру, зв'язані з формуванням джерел виплати дивідендів і заходами заборони виплати дивідендів у грошовій формі, якщо підпри-ємство оголошене банкрутом;

обмеження в зв'язку з недостатньою ліквідністю, яке викликане відсутніс-тю коштів або грошових елементів, конвертованих у кошти;

обмеження, зв'язані з розширенням виробництва за рахунок інвестування частини прибутку в розвиток підприємства, орієнтованого на перспективу росту;

обмеження в зв'язку з інтересами акціонерів, що полягають у визначенні оптимального розміру дивідендів, за яким ціна підприємства залишається стабільної або зростає.

Для інвесторів, що одержують дивіденди, важливі наступні дати:

а) дата реєстрації – день, до якого інвестор повинний бути зареєстрований для одержання права на дивіденди;

б) екс-дивідендна дата фіксує чотири робочих дні, що передують даті реєст-рації і визначає статус інвестора як власника акцій і його право на одержання ого-лошеного дивіденду;

в) дата виплати дивідендів призначається радою директорів і наступає че-рез декілька тижнів після дати реєстрації.

Дивіденди, як правило, сплачуються готівкою або виплачуються акціями. Дивіденди готівкою формі оцінюються шляхом виміру поточної дохідності

(R_пот).

	Rпот	Д оа	,	(2.2.2)
		S p
де	Доа – сума річних дивідендів у розрахунку на акцію;
	Sp – поточний ринковий курс однієї звичайної акції.
	Поточна дохідність виражається в процентному вимірі і показує норму дохо-
ду на інвестовану грошову одиницю.
	Дивіденд, виплачуваний акціями, передбачає додатковий випуск акцій тієї ж

компанії. Дивіденди у формі акцій не мають реальної цінності, тому що додатковий випуск акцій приведе до коригування курсу акцій. Однак, їхня перевага в тому, що відсутня необхідність виплачувати податки доти, доки акції не будуть продані. За-стосовується у випадках неплатоспроможності підприємства.

Ухвалення рішення про розмір дивідендів залежить від дивідендної політика. Розрізняють три основних варіанти дивідендної політики.

1. Політика стандартних виплат дивідендів передбачає фіксовані регуля-рні (щоквартальні) платежі, що періодично збільшуються.

2. Політика дивідендних премій являє собою виплату додаткових дивіден-дів, звичайно наприкінці року, завдяки високому рівню прибутку в порівнянні з очі-куваним.

3. Політика постійної частки в доходу, за якою власникам акцій виплачу-

ється фіксований відсоток із кожної одиниці прибутку. Застосовується для підпри-ємства зі стратегією швидкого росту. Недолік – нестабільність дивідендів, що веде до нестійкості ринкового курсу акцій.

Як правило, компанії виділяють для виплати дивідендів 40-60 % % чистого прибутку.