- •Тема 1.1 Роль та можливості інвестицій
- •1.1.1 Роль інвестицій у функціонуванні економіки
- •1.1.2 Класифікація інвестицій
- •1.1.3 Структура інвестиційного процесу
- •1.1.4 Характеристика учасників інвестиційного процесу
- •1.1.5 Правила гри на фондовому ринку
- •Тема 1.2 Вимірювання інвестиційного доходу
- •1.2.1 Концепція інвестиційного доходу
- •1.2.2 Поняття простого і складного відсотка
- •1.2.3 Сутність майбутньої і приведеної вартості грошей
- •1.2.4 Види й оцінка грошових потоків
- •1.2.5 Оцінка вартості ануітета
- •1.2.6 Облік інфляції в оцінці дохідності інвестицій
- •Тема 1.3 Облік та оцінка інвестиційного ризику
- •1.3.1 Характеристика інвестиційного ризику
- •1.3.2 Статистичні методи оцінки ступеня ризику
- •1.3.3 Вимірювання ризику цінних паперів за допомогою фактора «бета»
- •1.3.4 Модель взаємозв'язку ризику і дохідності
- •1.3.5 Експертна оцінка ризику реальних проектів
- •Тема 1.4 Фінансове забезпечення інвестування
- •1.4.1 Сутність і зміст вартості капіталу
- •1.4.2 Методи залучення капіталу
- •1.4.3 Управління позиковими коштами
- •1.4.4 Оптимізація структури джерел фінансування інвестицій
- •Розділ 2 оцінка реальних та фінансових інвестицій
- •Тема 2.1 Обґрунтування та оцінка інвестицій в реальні проекти
- •2.1.1 Зміст і переваги інвестицій у реальні активи
- •2.1.2 Характеристика структури проектного циклу
- •Оцінка інвестицій за критерієм чистої приведеної вартості
- •2.1.4 Сутність індексу рентабельності інвестицій
- •2.1.5 Роль внутрішньої норми прибутковості в оцінці інвестицій
- •2.1.6 Найпростіші методи оцінки прийнятності інвестицій
- •Тема 2.2 Інвестиції в звичайні акції
- •2.2.1 Інвестиційна принадність звичайних акцій
- •2.2.2 Основні характеристики звичайних акцій
- •2.2.3 Дивідендна політика підприємства
- •2.2.4 Види звичайних акцій і стратегії інвестування
- •2.2.5 Аналіз і оцінка звичайних акцій
- •Тема 2.3 Інвестиції у цінні папери з фіксованим доходом
- •Загальна характеристика цінних паперів із фіксованим доходом
- •2.3.2 Основні характеристики облігацій
- •2.3.3 Особливості ринку облігацій
- •Оцінка вартості облігацій і стратегії інвестування
- •2.3.5 Основні характеристики привілейованих акцій
- •2.3.6 Оцінка вартості привілейованих акцій і стратегії інвестування
- •Тема 2.4 Альтернативні інструменти інвестування
- •2.4.1 Ринок фінансових ресурсів і цінних паперів
- •2.4.2 Вибір об'єктів інвестування та джерела інформації про об'єкти інвестування
- •2.4.3 Методи залучення іноземного капіталу
- •2.4.4 Особливості діяльності інвестиційних фондів і компаній
- •2.4.5 Основні принципи оцінки вартості нерухомості для цілей інвестування
- •Тема 2.5 Управління портфелем інвестицій
- •Зміст і цілі формування інвестиційного портфеля
- •2.5.2 Сутність диверсифікації ризику
- •2.5.3 Характеристика теорій портфельного управління
- •2.5.4 Моніторинг інвестиційного портфеля
- •2.5.5 Технічний аналіз ринку
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
2.2.1 Інвестиційна принадність звичайних акцій
Звичайна (проста) акція – це інструмент вкладення коштів в акціонерний капітал, що дає право власності на його частку.
Звичайні акції відносяться до короткострокових інструментів інвестування, що дозволяють накопичувати засобу в межах одного року. Прибуток на звичайні акції може бути двох видів:
дивіденди у формі періодичних виплат підприємства власникам своїх акцій;
курсовий прибуток, або прибуток від приросту капіталу у формі доходу від продажу акції за курсом вище ціни придбання.
Основна частка доходу від звичайних акцій утворюється за рахунок приросту капіталу.
Масштаб і різноманіття звичайних акцій на фондовому ринку дозволяє інвес-тору досягти будь-якої поставленої цілі. Аналіз звичайних акцій у розвинутих краї-нах ринкової економіки (протягом періоду більш 40 років) свідчить про середню рі-чну дохідність їх у розмірі 10-15 %, включаючи дивіденди і приріст капіталу.
Основною особливістю звичайної акції є те, що вона наділяє інвесторів пра-вом участі в доходу підприємства. Водночас право на прибуток має обмеження, тому що держальники звичайних акцій є залишковими володільниками (власника-
ми) підприємства.
Залишкові власники – особи, наділені правом одержання дивідендів, доходу
пропорційної частки прибутку тільки після того, як підприємство виконало всі інші зобов'язання.
Дана особливість визначає переваги і недоліки звичайних акцій. Переваги полягають у наступному:
більш високий рівень дохідності звичайних акцій у порівнянні з іншими інструментами фондового ринку зважаючи на повну участь акціонерів у розподілі залишкового прибутку;
висока ліквідність і простота передачі в зв'язку з низькими витратами на їх покупку-продаж і широку інформацію про стан ринку в засобах масової інформації;
доступність придбання для більшості індивідуальних інвесторів через до-сить низький курс однієї акції у порівнянні з іншими інструментами фондового рин-ку.
основні недоліки звичайних акцій полягають у наступному:
високий ступінь ризику, тому що звичайні акції є залишковою власністю підприємства;
труднощі проведення оцінки і добору перспективних акцій, що зв'язано з недосконалістю процесу оцінки і з невизначеністю динаміки курсів акцій у майбут-ньому;
нестабільність поточного доходу і низький його рівень у порівнянні з ін-шими інструментами фондового ринку.
Кожна звичайна акція являє собою конкретну частку власності, причому ці частки завжди рівні. Наприклад, якщо акціонерне товариство має 1000 акцій в обігу, то кожна акція складає 1/1000 власності. Кожна акція наділяє свого власника правом рівної участі у прибутках і дивідендах, правом участі в голосуванні і рівному голосі
управлінні підприємством.
2.2.2 Основні характеристики звичайних акцій
Звичайні акції є формою власного акціонерного капіталу. У залежності від позиції власників розрізняють:
а) звичайні акції, обіг яких обмежено рамками підприємства; б) звичайні акції, що вільно обертаються на відкритих ринках.
Кількість акцій, що випускаються акціонерними товариствами (об'єднання-ми), залежить від розміру підприємства і його фінансових потреб. Звичайна акція не має терміна погашення.
Емісія звичайних акцій здійснюється декількома способами:
відкрите розміщення акцій – пропозиція для широкого кола інвесторів певної кількості акцій за встановлюваним курсом;
пропозиція прав на акції – надання можливості додаткового придбання акцій акціонерами компанії пропорційно їхній частці у власності компанії;
відстрочені звичайні акції – цінні папери, спочатку випущені у формі де-ривативу, тобто стандартного документа, що дає право придбати цінні папери на певних умовах у майбутньому.
При купівлі-продажі найважливішими характеристиками є:
котирування акцій; витрати при укладанні угоди.
Котирування – інформація про курси різних видів цінних паперів, включаю-чи поточні курси і статистику динаміки курсів. Котирування акцій публікуються у фінансовій пресі та містять інформацію про найвищий і найнижчий курс акцій за аналізований період, поточну дохідність прибутковості у відсотках, виплату дивіде-ндів готівкою, основних аналітичних коефіцієнтах акцій.
Витрати на здійснення операцій із звичайними акціями включають виплату фондовим брокерам договірних комісійних.40
Договірні комісійні – витрати на проведення торгових операцій з купівлі-продажу цінних паперів між брокерами (брокерськими фірмами) і інституціональ-ними або індивідуальними інвесторами.
Як правило, комісійні складають 1-5 % від вартості акцій. Звичайні акції можуть купуватися з повними і неповними лотами.
Повний лот – це стандартна партія цінних паперів, рівна 100 одиницям або числу, кратному 100.
Неповний лот – це нестандартна партія цінних паперів, кількість яких мен-
ше 100.
Як правило, угоди купівлі-продажу в торгових залах фондових бірж здійс-нюються в повних лотах. Це призводить до виникнення надбавки за неповні лоти, яка дається до комісійних.
Для виміру вартості звичайних акцій існує декілька методів їх оцінок.
Номінальна вартість – це оголошена або номінальна вартість однієї ак-ції. Не має принципового значення для інвестора. З метою зниження юридичної від-повідальності акції найчастіше випускаються з низьким номіналом.
Балансова вартість – метод виміру розміру акціонерного капіталу під-приємства. Визначається як різниця сукупних активів підприємства і суми всіх зобов'язань і капіталу, внесеного власниками привілейованих акцій. Широко використовується в бухгалтерському обліку, при вивченні фінансової діяльності підприємства й оцінці акцій.
Ліквідаційна вартість розраховується на випадок припинення діяльності організації. Являє собою суму активів, отриману після реалізації підприємства і по-гашення його зобов'язань і виплат по привілейованих акціях.
Ринкова вартість – це переважаючий на ринку курс цінного паперу. Знаючи ринкову вартість акції, можна визначити ринкову вартість підприємства. Ринкова вартість є найважливішим показником для інвестора і використовується при розробці інвестиційної політики і програм інвестування.
Інвестиційна вартість – це оцінювальна вартість цінного паперу відпо-відно до її характеристик. Інвестор оцінює дохідність і ризик цінного паперу і на підставі цього визначає вартість, за якою акція повинна реалізуватися на фондовому ринку.