6. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки.

Діяльність учасників провадження у справах про адміністративні проступки розвивається у часі як послідовна низка пов’язаних між особою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов’язків. Увесь процес складається з кількох фаз розвитку, що змінюють одна одну, тобто стадій.

Під стадією адміністративно-деліктного провадження розуміють його порівняно самостійну частину, яка (поряд із загальними завданнями провадження) має властиві тільки їй завдання й особливості. Стадії відрізняються одна від одної особами, що беруть участь у провадженні, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю.

Розв’язання завдань кожної стадії оформлюється спеціальним процесуальним документом, який ніби підсумовує діяльність на відповідній фазі. Після прийняття такого документа розпочинається нова стадія. Стадії органічно пов’язані між собою: наступна, як правило, починається лише після того, як закінчена попередня, і базується на її результатах.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою має схожість з кримінальним процесом, проте воно значно простіше і містить менше процесуальних дій.

З огляду на аналіз нормативного матеріалу, практику діяльності суб’єктів адміністративно-деліктної юрисдикції і наукові дослідження ми дійшли висновку про доцільність виділення у провадженні в справах про адміністративні проступки 6 стадій: 1) порушення справи; 2) розслідування справи; 3) розгляд справи; 4) винесення постанови; 5) перегляд постанови; 6) виконання постанови.

7. Строки у провадженні у справах про адміністративні проступки.

Початковою стадією провадження у справах про адміністративні проступки, як уже зазначалося, є адміністративне розслідування.

Чинним законодавством строки зазначеної стадії чітко не встановлені законодавцем. За загальним правилом, розслідування може здійснюватися протягом строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Під час адміністративного розслідування здійснюються необхідні процесуальні дії, які дають змогу одержати й оцінити значущість різних доказів. У цей період порушується адміністративна справа, збираються, вивчаються та оцінюються докази. У КУпАП не встановлено конкретні строки виявлення, вивчення й оцінювання доказів по адміністративних справах.

У встановлених законом випадках здійснюється доставлення порушника, що має бути проведено в можливо короткий строк. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину (ст. 259 КУпАП).

У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою, законами України може бути встановлено скорочені строки адміністративного затримання. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка перебувала в стані сп’яніння, з часу її витвереження. Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, а також осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин проступку, а також для проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання, вилучення наркотичних засобів і психотропних речовин та їхнього дослідження (ст. 263 КУпАП).

Статтею 38 КУпАП передбачено додаткові вимоги щодо строків адміністративного розслідування: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення проступку, а при триваючому проступку – через два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного проступку адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Законодавець дозволяє адміністративне затримання на строк до трьох годин з метою складання протоколу, а оскільки протокол є основним процесуальним документом першої стадії, то можна припустити, що перша стадія адміністративної справи не має перевищувати три години для справ про адміністративні проступки, які розглядаються протягом доби.

Другою стадією провадження у справах про адміністративні проступки є стадія розгляду справи і винесення по ній рішення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні проступки розглядаються у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративний проступок та інших матеріалів справи.

Законодавче передбачені скорочені строки розгляду справи: 1, 3, 5,7 діб.

Крім того, законами України можуть бути передбачені й інші строки розгляду справ про адміністративні проступки.

На етапі підготовки справи до розгляду треба відзначити дії щодо пропозицій про усунення причин та умов, які сприяли вчиненню адміністративних правопорушень. Згідно зі ст. 282 КУпАП, про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції має бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Якщо було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, то вона оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. На прохання потерпілого йому також може бути видана така копія в той самий строк (частини 1 і 2 ст. 285 КУпАП).

Умовою для закриття справи є строкові обмеження, а саме: недосягнення особою на момент вчинення адміністративного проступку шістнадцятирічного віку; закінчення на момент розгляду справи про адміністративні проступки строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Чинне українське законодавство регламентує стадію оскарження й опротестування постанови по справі про адміністративні проступки, що є однією з найважливіших гарантій прав правопорушника, та визначає, що постанову по справі про адміністративний проступок може оскаржити особа, щодо якої її винесено, а також потерпілий.

Скаргу подають до органу (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративний проступок, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла протягом трьох діб, надсилається разом із справою до органу (посадовій особі), що правомочний її розглядати. Строки оскарження постанови по справі про адміністративний проступок передбачені ст. 289 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративний проступок може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропущення зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), що правомочний розглядати справу.

Стадія виконання постанови чітко визначена нормами КУпАП, який регламентує процедуру провадження у справах про адміністративні проступки.

Постанова підлягає виконанню з моменту її винесення. На відміну від вироків судів з кримінальних справ, що, як правило, можуть бути виконані лише після строку касаційного оскарження, постанови про накладення адміністративних стягнень є актами і набувають законної сили негайно.

Норма ч. 1 ст. 301 КУпАП передбачає відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту й виправних робіт, якщо негайне її виконання є неможливим. Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо вона не була звернена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. До цього строку не включається час, на який виконання призупиняється у зв’язку з відстрочкою. Отже, постанова має бути звернута для виконання протягом трьох місяців з дня винесення, збільшення цих строків є порушенням закону.

Встановлення тримісячного строку виконавчого провадження дисциплінує органи, уповноважені виконувати постанови, підвищує їхню відповідальність за правильну, своєчасну та повну реалізацію цього акта.

Визначені строкові межі щодо процедури накладення адміністративних стягнень є одним із правових способів зміцнення процесуальної дисципліни.

Порядок і строки виконання постанови про адміністративні стягнення залежать від виду адміністративного стягнення, від суб’єктів виконання і ставлення правопорушника до висунутих йому постановою обов’язків, від його майнового стану та ін.