- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •1.2 Хімічний склад свердловинної продукції
- •1.3 Спосіб вираження складу фаз
- •Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
- •2.1. Класифікація систем збору і транспорту
- •2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
- •2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок складних газопроводів
- •2.2.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів і
- •2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
- •2.2.5 Механічний розрахунок промислових
- •2.3. Ускладнення в системах збору свердловинної продукції
- •2.3.1 Нагромадження твердих осадів у трубопроводах
- •2.3.2 Утворення гідратів у трубопроводах
- •2.3.3 Корозія промислових трубопроводів
- •3 Розділення свердловинної продукції
- •3.1 Сепарація продукції свердловин
- •3.1.1 Конструкції сепараторів
- •3.1.2 Технологічний розрахунок сепараційного
- •Розділ 4 Підготовка природного газу і вуглеводневого конденсату до транспорту, пластової води до утилізації
- •4.1 Методи промислової підготовки газу і конденсату
- •4.2 Вибір методу підготовки газу і конденсату до транспорту
- •4.3 Низькотемпературний метод підготовки природного газу
- •4.3.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням дросель – ефекту
- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням турбодетандерів
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
- •4.4 Абсорбційний метод промислової підготовки газу
- •4.4.1 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
- •4.4.2 Абсорбційна установка відбензинювання природного газу
- •4.5 Адсорбційна установка осушення і відбензинювання природного газу
- •4.6.4 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
1.3 Спосіб вираження складу фаз
Продукція газоконденсатних родовищ складається із газу і конденсату, а газових родовищ з нафтовими облямівками - із газу і нафти.
Суміш вуглеводневих компонентів в газоподібному і рідкому станах називають системою. Стан і властивості системи визначається впливом різних параметрів, які впливають на зміну системи. До таких параметрів відносять: тиск, температуру, об'єм, концентрацію компонентів або густину. Система знаходиться у рівновазі, коли всі її параметри залишаються незмінними. При такому стані в системі не відбувається явно видних якісних і кількісних змін.
Систему називають гомогенною, якщо вона має однакові фізичні і хімічні властивості за об'ємом, наприклад, якщо окремо взяти газ, нафту, вуглеводневий конденсат, пластову воду.
Систему називають гетерогенною, якщо вона має не однакові фізичні і хімічні властивості, тобто складається з речовин, які знаходяться в різних агрегатних станах. Говорять, що двохфазні газоконденсатні і газонафтові системи - гетерогенні.
Під фазою розуміють відповідну гомогенну частину гетерогенної системи, яка має границю розділу з другими фазами. Таким чином, вуглеводневі системи можуть бути одно-, двох-, трьох- і багатофазними („газ - пластова вода", „газ - пластова вода - вуглеводневий конденсат", „газ – нафта – вода - солі” і другі домішки).
Газові суміші (природні гази) характеризують двома складами масовими і молярними (об'ємними) концентраціями вуглеводневих компонентів, виражених в частках одиниць або у відсотках. Об'ємні концентрації приблизно співпадають з молярними так як, згідно закону Авогадро, об’єм 1 кмоля ідеальних газів при однакових фізичних умовах (Рат = 0,1013 МПа і Тст = 293 К) складає 22,41 м3.
Концентрацію
вуглеводневих компонентів газової
(парової) фази будемо позначати
через yi
,
а рідкої фази xi
,
де і
=
1, 2, 3 ....
є номер вуглеводневого
компоненту.
Наприклад, якщо склад газової
фази заданий
масовими концентрація
компонентів,
тоді
Відповідно
позначаються молярні (об'ємні) концентрації
компонентів
Рідкі
суміші вуглеводнів характеризуються
трьома складами: масовими, молярними і
об'ємними, наприклад,
Молекулярна
маса вуглеводневого компоненту дорівнює
сумі мас атомів, які
утворюють молекулу. Наприклад, молекулярна
маса пентану
дорівнює
М5
= 12,01115·5 + +1,00797·12 = 72,151 де С = 12,01115 - атомна
маса вуглецю, Н = 1,00797 - атомна маса
водню.
При відомому молярному складі газу середню молекулярну масу газу визначають за формулою
( 1.1 )
де:
- молярні долі компонентів, %;
- молекулярні маси компонентів.
Якщо заданий масовий склад газу в %, то середню молекулярну масу визначають за формулою
,
( 1.2 )
де:
- масові долі компонентів, %.
За відомою відносною густиною газу і невідомому складі газу середню молекулярну масу визначають за формулою
( 1. 3 )
де:
28,98 - молекулярна маса повітря, безрозмірна
величина;
-
відносна густина газу до повітря.
Використовуючи
властивість адитивності, молекулярну
масу вуглеводневої суміші можна
визначити як суму добутків відповідних
молекулярних мас компонентів Mi
на
їх мольні концентрації
( 1.4
)
При відомій молекулярній масі густину газу вираховують за формулами:
а) при нормальних умовах (Рат = 0,1013 МПа, Тн = 273 К)
( 1.5
)
б) при стандартних умовах (Рат = 0,113 МПа, Тст = 293 К)
( 1.6 )
де: 22,41- об'єм 1 кмоля газу при нормальних умовах, м3; 24,05 - об'єм 1 кмоля газу при стандартних умовах, м3; Мг - молекулярна маса газу, кг/кмоль.
в) при тиску і температурі відмінний від стандартних умов
(1.7 )
де: Р і РАТ - відповідно тиск, при якому визначають густину газу і атмосферний тиск, МПа; Т і Тст - відповідно температура, при якій визначають густину газу і стандартна температура, К; Z(Р, Т) - коефіцієнт - стисливості газу при Р і Т.
Перерахунок масових концентрацій компонентів газової суміші в об'ємні (молярні) і навпаки здійснюють за наступними формулами
(1.8 )
(1.9
)
де:
,
- відповідно молярні і масові концентрації
компонентів газової суміші;
,
- відповідно молекулярні маси компонентів
і середня молекулярна маса газової
суміші.
П
ерерахунок
масових концентрацій компонентів рідкої
вуглеводневої суміші
в молярні
і навпаки здійснюють аналогічно, як для
газових сумішей:
(1.10 )
(1.11 )
П
ерерахунок
масових концентрацій компонентів рідкої
вуглеводневої суміші
об'ємні де
і навпаки відрізняються від попередніх
тим, що замість молекулярних мас
компонентів використовують відносні
густини рідких компонентів ρ
і середню густину суміші
до води
(1.12 )
(1.13 )
