Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
30. Сучасна Україна - копия.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
62.82 Кб
Скачать

Культура та духовне життя суспільства

Умови розвитку культури

— Створення сприятливих умов для відродження української куль­тури у зв'язку з проголошенням незалежності.

— «Закон про мови в Українській РСР» (1989 р.), згідно з яким українська мова була проголошена державною, мав забезпечити її всебічний розвиток і функціонування у всіх сферах суспільства.

— Демократизація культури, відміна цензури, позбавлення ідеоло­гічного тиску.

— Вільний розвиток усіх художніх стиліві жанрів.

— Можливість збагачення української культури європейськими здобутками.

— Розвиток культури національних меншин тощо.

— Утворення різних благодійних культурних фондів.

— Існування негативних чинників (наслідки русифікації, недостат­нє фінансування, поява низькопробних творів масової культури тощо).

Освіта

— Демократизація освіти, поява різноманітних навчальних закладів (гімназії, ліцеї, коледжі, профільні академії тощо), існування не­державних навчальних закладів.

— Використання альтернативних програм, підручників, методик.

— Індивідуалізація навчально-виховного процесу.

— Поступова комп'ютеризація освіти.

— Реформування середньої освіти (перехід на 12-річну освіту, вве­дення 12-бальної системи оцінювання, розвиток профільного нав­чання, застосування тестової системи перевірки знань).

— Реформування вищої освіти (можливість навчання на контракт­ній основі, розширення спектра спеціальностей, уведення двох-ступеневої системи вищої освіти — бакалавр, магістр).

Наука

— Провідна наукова установа — Академія наук України, яка у 1994 р. отримала статус національної.

— Створення ВАК — Вищої атестаційної комісії України, Україн­ської наукової асоціації, низки галузевих академій.

— Тісні зв'язки з науковими центрами української діаспори.

— Участь українських науковців у спільних міжнародних проек­тах, наукових конференціях тощо.

— Помітні зрушення у галузі гуманітарних наук (відкриття інститутів української мови, народознавства, сходознавства, археографії).

— Поява нових наукових напрямків (ендокринологія, молекулярна біологія, нейрофізіологія тощо).

«Відплив умів» закордон.

— Слабке впровадження у виробництво наукових розробок.

— Комерціалізація наукових структур.

Література та мистецтво

— Свобода творчості.

— Розширення діапазону творів, урізноманітнення їх стилів.

— Повернення із забуття творів М. Куліша, М. Хвильового, Є. Маланюка, В. Стуса та ін.

— Публікація творів представників української діаспори (У. Самчука, І. Багряного, Ю. Липи та ін.).

— Розвиток літератури постмодернізму (твори Ю. Андруховича, О. Забужко, С. Жадана, О. Ульяненка та ін.).

— Комерціалізація мистецтва.

— Помітні зрушення в театральному мистецтві (творчість режисерів-новаторів Р. Віктюка, Б. Шарварка, С. Донченка та ін.; по­ява недержавних театрів).

— Зрушення в кінематографі (поява стрічок на українську темати­ку— «Роксолана», «Пастка» тощо).

— Українізація телебачення та радіомовлення.

— Утворення Всеукраїнської музичної спілки (1992 р.).

— Плідна праця українських композиторів (О. Білаша, О. Морозо­ва, А. Горчинського).

— Зростання популярності українських виконавців та гуртів (гур­ти «Океан Ельзи», «ВВ», «Скрябін», виконавці Руслана, О. Пономарьов, П. Зібров та ін.).

- Проведення музичних фестивалів («Таврійські ігри», «Червона рута», «Берегиня»).

— Пропагування творчими колективами українського мистецтва за кордоном, участь у міжнародних конкурсах, фестивалях тощо).

— Збагачення художнього мистецтва творами А. Антонюка, Ю. Гер­ца, В. Зарецького, І. Марчука тощо:

Особливості релігійного життя в Україні

— Закони, які регулюють релігійні відносини — Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991 р.), стаття 35 Конституції України.

— Політизація релігійного життя.

— Зняття заборон на релігійне життя, забезпечення свободи віро­сповідання.

— Повернення до традиційних духовних цінностей.

— Збільшення кількості релігійних організацій, конфесій тощо.

— Відродження культових споруд, будівництво нових храмів.

— Поглиблення розколу в православній церкві.

Православна церква

Українська православна Українська православ- Українська автоке-

церква, підпорядкована на церква, підпорядко- фальна православна

Київському патріархату вана Московському па- церква (УАПЦ)

(УПЦ-КП) тріархату (УПЦ-МП)

Другою за кількістю віруючих в Україні після православної цер­кви є УГКЦ.