Соціальна сфера

Здобутки

— Зростання життєвого рівня населення в зв'язку з позитивними зрушеннями в економіці.

— Зростання купівельної спроможності населення.

— Забезпечення ринку споживчими товарами, зникнення черг, де­фіциту товарів.

— Надання кредитів, субсидій, допомога малозабезпеченим сім'ям.

— Виплата боргів по заробітній платні та пенсій.

— Збільшення з 2000 р. зарплатні, пенсій, стипендій, соціальних виплат тощо.

Проблеми

— Складна демографічна ситуація (низька народжуваність, висока смертність).

— Безробіття, заробітчанство.

— Невідповідність розмірів заробітної плати потребам населення.

— Поглиблення соціального розшарування.

— Повільне формування середнього класу — гаранта стабільності в суспільстві.

— Невирішена житлова проблема.

— Низький рівень якості комунальних послуг тощо.

Зовнішня політика

— Визнання незалежної України державами світу. Першою Украї­ну визнала Польща 2 грудня 1991 р., до кінця 1993 р. — уже 130 країн, у 46 з них було відкрито дипломатичні та консульські представництва, сьогодні Україну визнали майже всі країни світу.

— Розробка правової бази зовнішньої політики України:

• Декларація про державний суверенітет України (липень 1990 р.);

• Основні напрямки зовнішньої політики України (липень 1993 р.);

• Воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.);

• Конституція України (1996 р.).

— Основні засади зовнішньої політики:

• дотримання принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загаль­новизнаних принципів і норм міжнародного права;

• вирішення всіх міждержавних суперечностей тільки політич­ними засобами;

• скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь; без'ядерний статус України;

• дотримання позаблокового статусу (згодом керівництво краї­ни переглянуло цей пункт);

• відсутність територіальних претензій тощо.

— Участь України у міжнародних організаціях (активна участь у ро­боті всіх структур ООН; Україна — член Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі (ОБСЄ), у 1992 р. підписала її ключо­вий документ — Гельсінські угоди; з 9 листопада 1995 р. — член Ради Європи; одна з 11-ти країн — засновниць Чорноморського Економічного співробітництва; член Європейського банку ре­конструкції та розвитку; співпрацює з Міжнародним Валютним Фондом, Світовим банком та ін.).

— Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності:

• Європейська інтеграція, курс на вступ до Європейського Союзу (ЄС); у 1994 р. було підписано угоду про партнерс­тво і співробітництво між Україною та ЄС, із 2005 р. від­булося прискорення процесів інтеграції, було розроблено «дорожню карту» — план просування України до вступу в ЄС, який включає подання заяви на вступ, отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до Світової Організації Торгівлі (СОТ), набуття асоційованого членства в ЄС. Але найголовніша проблема — досягнення Україною високих стандартів європейського життя у всіх галузях.

• Відносини з країнами СНД — Співдружності Незалежних Де­ржав. Україна зацікавлена передусім у розвитку економічно­го співробітництва, вона відмовилася підписати документ про створення Об'єднаних Збройних сил СНД, Статут СНД, який звужував її суверенітет.

• Українсько-російські відносини. Росія залишається для Украї­ни найважливішим торгово-економічним партнером, однак між країнами існують певні невирішені проблеми — енерге­тична залежність України, базування Чорноморського флоту Росії в Криму тощо.

• Співробітництво з США (покращення відносин з провідною країною світу, збільшення американських інвестицій в україн­ську економіку, співробітництво у різних галузях).

• Розширення відносин із НАТО (програма « Партнерство заради миру» (1994р.), «Хартія про особливе партнерство» між Украї­ною та НАТО (1997 р.); курс нинішнього керівництва на вступ до НАТО, який не здобув однозначної підтримки суспільства).

• Розвиток міжнародної співпраці з країнами світу на основі двосторонніх та багатосторонніх угод.