3.7 Розрахунок площі зони пр

Площа зон розраховується на основі площі, що займає автомобіль, коефіцієнта щільності розстановки постів та кількості постів за формулою:

Fз = fа * Х * Кщ, м2, (3.32)

де Кщ – коефіцієнт щільності розстановки постів. Кщ = 6…7, якщо пости знаходяться з однієї сторони і Кщ = 4…5, якщо двостороння розстановка постів.

Одержана розрахунковим шляхом площа зони уточнюється графічним методом – розстановкою обладнання та постів на плані відповідно до будівельних норм і вимог із техніки безпеки.

3.8. Розробка планування зони

Планування зони - це план розстановки постів і автомобілів на них, а потім розстановка технологічного обладнання, оснащення, виробничого інвентарю, піднімально-транспортних засобів, визначення проїзду та робочих місць.

Для вибору раціонального розміщення обладнання необхідно вияснити технічні нормативи проектування, встановити умовні позначки обладнання. Потім на плані тонкими суцільними лініями нанести зони розміщення постів, автомобілів, обладнання, щоб відстані між ним і сусіднім обладнанням, між ним і будівельними конструкціями (стіною, колонною і т.п.) було б достатнім для обслуговування, для ремонту і наладки обладнання, для вільного переміщення транспортних засобів, що передбачені проектом, що забезпечені умови техніки безпеки.

Планування зручно виконувати за допомогою плоских макетів-фігур умовних позначень кожного з вибраних обיєктів обладнання, що виконуються в тому ж масштабі, що і накреслений план відділення. Розставити макети згідно технологічного процесу. Узгодити планування з керівником. Приклеїти макети. Тепер перенести планування на аркуш формату А1.

Описати виконане планування в пояснювальній записці.

3.9 Будівельні вимоги

Послідовно описати за довідником:

Крок і колон.

Підлога.

Стіни та перегородки.

Вікна.

Двері.

4 Організаційний розділ

1. Структура й штати дільниці

4.1.1 Склад персоналу

При виконанні даного підрозділу необхідно визначити своє місце в структурі підприємства, яку ви прийняли в підрозділі 1.2. Накреслити цю схему.

Визначити склад персоналу:

-кількість штатних робітників, їх професію, розряд;

-кількість технологічно необхідних робітників, їх розподілення за змінами;

-відомості про майстрів, бригадирів.

4.1.2 Режим роботи дільниці

Навести режим роботи об'єкта проектування, рекомендовано у формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Режими роботи зони ЩО

Кількість робочих днів за рік	365
Кількість робочих днів за тиждень	7
Час початку й кінця зміни 1-а зміна 2-а зміна	7.00-15.00 15.00- 23.00
Перерва на обід 1-а зміна 2-а зміна	11.00-12.00 19.00-20.00
Регламентовані перерви (мікро паузи 5-10 хв через 1,5-2 години роботи)	8.30-8.40 і далі…

4.1.3 Характеристика загальної організація виробництва

Треба назвати і дати коротку характеристику методів організації виробництва, що конкретно використовуються на дільниці:

-методи організації технологічного процесу (метод універсальних постів, потоковий метод, операційно-постовий метод);

-метод ремонту (індивідуальний, агрегатно-вузловий);

-метод організації праці (метод комплексних бригад; метод спеціалізованих бригад; метод агрегатно-участковий).

Для малих АТП і СТО, коли об'єми робіт незначні і не вдається завантажити робітників виконанням визначеного виду робіт, то використовується метод комплексних бригад. В цьому випадку всі види робіт виконують слюсарі - універсали високої кваліфікації. Таких комплексних бригад може бути одна або декілька залежно від обема робіт. Наприклад, одна бригада -для виконання постових робіт з ТО і ПР, а друга - із виконання робіт на дільницях. Інколи на АТП за кожною автоколоною закріпляють бригаду для виконання постових робіт ТО і ПР, а зняті з автомобіля агрегати і вузли ремонтуються на виробничих дільницях – окремою комплексною бригадою. В цьому випадку кількість комплексних бригад рівно кількості автоколон.

Для середніх АТП і СТО, коли обєми робіт дозволяють завантажити ремонтних робітників, використовують метод спеціалізованих бригад. В цьому випадку комплектують бригади і групи ремонтних робітників та окремих виконавців, які спеціалізуються по виконанню визначених робіт з ТО та ПР агрегатів та вузлів. Складають спеціалізовані виробничі зони (ТО-1, ТО-2, ПР), виробничі дільниці (моторний, агрегатний та інші).

Для крупних АТП використовують метод ЦКВ (російською – ЦУП) - . центральне керівництво виробництвом. Усе виробництво з ТО і ремонту розділяється на три виробничих комплекси:

• комплекс технічних обслуговувань і діагностики, комплекс (ТОД),

• комплекс поточних ремонтів, комплекс (ПР),

• комплекс підготовки виробництва, комплекс (ПВ).

Після цього треба описати для своєї дільниці метод організації робіт.

Так для постових робіт ТО можна використовувати метод універсальних постів, поточний метод, операційно-постовий метод, агрегатно-зональний метод, метод комплексного обслуговування, зонально-поточний метод, агрегатний метод, метод єдиного обслуговування та ін. Вам необхідно обгрунтувати та прийняти один із цих методів.

Для постових робіт із ПР використовують два основних метода організації постових робіт: метод універсальних постів і метод спеціалізованих постів.

Діагностика автомобіля може бути організована на спеціалізованих постах слідуючими методами:

-сумісна діагностика;

-виділена діагностика;

-змішана діагностика.

Сумісна діагностика застосовується на малих АТП і СТО, коли завантаженість постів складає менше 50% і діагностичні роботи суміщають із технологією обслуговування.

Виділена діагностика застосовується на середніх і крупних підприємствах. Усі діагностичні роботи в обємі Д-1 та Д-2 виконуються на спеціалізованій дільниці.

Змішана діагностика застосовується в крупних АТП і включає в себе всі види вказаних робіт.

При проектуванні виробничих дільниць треба встановити метод потокового ремонту: агрегатно-вузловий чи індивідуальний. При агрегатно-вузловому методі несправні агрегати та вузли знімають із автомобіля направляють на проміжний склад, а замість них установлюють раніше відремонтовані або нові. Несправні агрегати й вузли автомобіля із проміжного складу поступають для ремонту на виробничі дільниці. Така організація ремонту дозволяє скоротити простої автомобіля в ремонті. При індивідуальному ремонті автомобіль простоює протягом усього часу, що ремонтується знятий з нього агрегат або вузол. На АТП може застосовуватись всі ці методи ремонту залежно від обємів робіт, специфіки транспортної роботи та наявності обертового фонду агрегатів та вузлів.

4.1.4 Розподілення й кооперація праці

Розподілення праці – це розподілення робіт, що виконуються в дільниці між постами, робочими місцями, виконавцями і т.і. Це дає можливість впроваджувати передову техніку й технологію, прискорює вироблення найкращих методів і навичок праці, що підвищує продуктивність праці і його якість, зменшує її собівартість.

Розподілення праці може бути функціональним (основні робітники, допоміжні, учні і т.і.), технологічним (по агрегатам, вузлам, видам робіт), кваліфікаційним (за складністю робіт – 1-го розряду, 2-го розряду і т.п.).

У проекті залежно від кількості робітників треба вказати:

-яке прийнято розподілення праці у вашій дільниці , чому, його значення;

-як роботи розподілені між виконавцями, вказати де в проекті приведено це розподілення, а якщо не приводилось, то привести в цьому підрозділі.

Кооперація праці - це взаємозв'язок, взаємодія даного підрозділу (дільниці, поста виконавця) з іншими. На АТП і СТО застосовують зовнішню й внутрішню кооперацію. Зовнішня кооперація застосовується між підприємствами, коли економічно не вигідно із-за маленьких обємів робіт, організовувати особисте виробництво з ремонту окремих агрегатів або відновлення деталей.

Внутрішня кооперація застосовується між різними підрозділами одного підприємства. Наприклад, агрегатна і моторна дільниця кооперуються зі слюсарно-механічною дільницею (механічна обробка деталей: розточка гальмівних барабанів, шліфування колінчастого вала і т.і.).

На підприємстві кооперація застосовується:

-між виробничими дільницями (зоною ПР і відділеннями, між відділеннями і.т.п.),

-між різними відділками однієї дільниці (між постами потокової лінії),

-між окремими виконавцями, що обєднані в бригаду.

У проекті треба привести:

-за яким принципом організована дільниця, бригада (за видами робіт, за агрегатами) у чім сутність і переваги цієї організації;

-із якими підрозділами кооперується дана дільниця, в чому заключається ця кооперація;

-як забезпечується синхронізація робіт між ними.

2. Організація й обслуговування робочих місць

4.2.1 Організація робочих місць

За виконаним плануванням треба описати кожне робоче місце:

-його розташування в дільниці;

-склад технологічного обладнання та організаційного оснащення (стенди, верстаки, верстати, стелажі і т.п.);

-склад і розташування технологічного оснащення (інструмента, пристроїв і т.п.);

-склад і піднімально-транспортне обладнання та інші засоби механізації.

4.2.2 Обслуговування робочих місць

Треба навести наступні відомості з обслуговування: засоби праці (обладнання, оргтехніка), предмети праці, робоча сила.

Функції обслуговування:

-енергетичні (забезпечення робочих місць енерго- або другими видами енергії);

-інструментальна (доставка, заміна та забезпечення робочих місць інструментом, ремонт інструмента);

-наладочна (наладка і пере наладка обладнання, оснащення і пристроїв, потоковий ремонт і профілактичне міжремонтне обслуговування);

-контрольна (контроль якості й перевірка контрольно-вимірювальних приладів і інструментів, контроль за виконанням технології, контроль якості за допомогою інструмента);

-транспортна (доставка предметів і засобів праці на робоче місце);

-складська (видача матеріалів, облік готової продукції);

-виробничо-підготовча (видача планових завдань, технологічної документації, нормування робіт, видача завдань на зміну, виробничий інструктаж);

-ремонтно-будівельна (потоковий ремонт і підтримання в робочому стані приміщення дільниці);

-господарсько-побутова (прибирання та підтримання чистоти в приміщенні дільниці та побутових приміщеннях).

Рекомендується представити ці відомості у вигляді таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Карта обслуговування робочих місць

Функції обслуговування	Режим обслуговування	Виконавець
Видача завдання на зміну	Щоденно на початку зміни	Майстер