- •1.1 Положення ділянки на рельєфі умови зволоження, та характер використання
- •1.2 Культуртехнічний стан угіддя
- •1.3 Ґрунтовий покрив
- •1.4 Рослинний покрив, кормова характеристика представників флори
- •1.5 Розрахунок кормової продуктивності угіддя до поліпшення
- •1.6 Вибір системи заходів для поліпшення кормового угіддя
- •1.7 Схема заходів, строки та якісні показники робіт для поліпшення кормового угіддя
- •2.1 Регулювання та поліпшення водного режиму
- •2.2 Агротехнічні роботи
- •2.3 Поточний догляд і використання угіддя
- •2.4 Кормова продуктивність угіддя після поліпшення
2.3 Поточний догляд і використання угіддя
Для отримання високих і сталих врожаїв сіна необхідний догляд за сіяними сінокосами.
На весні проводимо винищувальний механічний захід -випалювання, для знищення бур’янів, залишків минулорічної трави, оскільки 73% угіддя займають осокові трави. [9]
Підсів трав на луках, проводимо після збирання врожаю першого укосу та обробки травостою гербіцидами. Для знищення осокової рослинності використовуємо гербіцид Альфа — Бентазол 3л/га агрегатом ОП-2000 при використанні 350 -400л/га робочої рідини. Для ефективності дії препарату температурний режим не повинен перевищувати +25С. 9]
Після внесення гербіцидів та їх загибелі перед сівбою трав проводимо дискування БДТ-7 в комплексі з боронуванням. Після випадання опадів підсів проводимо травосумішками, із розрахунку: 80% становлять злакові трави (тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, лисохвіст лучний) та 20% відсотків бобові трави (конюшина лучна, конюшина гібридна) дисковою сівалкою СЗТ-3,6 в агрегаті з трактором МТЗ — 80/82 на глибину загортання насіння 1−1,5 см. З одночасним посівом трав проводимо припосівне внесення фосфорно-калійних добрив з розрахунку Р30К60.
Після того як трави зійдуть проводимо підживлення азотними добривами з розрахунку 30 кг/га діючої речовини (85−90 кг фізичної ваги аміачної селітри) дисковою сівалкою поперек посіву або під невеликим кутом до посіву. 9]
Через три — чотири тижні коли зійдуть старі трави проводимо підкошування трав на висоту 6−7см, щоб вони не заглушували підсіяні трави.
Повторне підкошування проводимо через 2−3 тижні. Підкошування проводимо такими агрегатами як КПИ — 2,4, КРП-2,1 (Рось), Дон-680, Форшріт, що дозволяє вивезення зеленої маси з угіддя для уникнення випрівання підсіяних трав. В перший рік життя проводимо тільки догляд за травами, так як з урахуванням підкошування та росту рослин вони не сформують масу для сінокосіння. 9]
На другий рік життя та перший рік використання сіяні трави формують врожай для сінокосіння. Основними технологічними операціями під час заготівлі сіна є скошування трав у покоси чи розширені валки (з плющенням чи без нього), згрібання, ворушіння та перевертання валків, підбирання сіна з валків, перевезення до місць складування і скиртування (у разі заготівлі розсипного сіна) чи підбирання з пресуванням у паки чи рулони й транспортуванням до місць складування. Для скошування трав з одночасним плющенням застосовуємо самохідні косарки — плющилки типу Е-303, КПС-5Г тощо. Для згрібання скошеної маси у валки й для обертання валків задля прискорення їх висихання застосовуємо поперечні граблі ПГ-6 та валкообертачі ГВК-6. При вологості сіна 15% проводимо підбір преспідборщиком ПС-1,6, перевезення та укладання сіна в сіносховище.
За період вегетації проводимо двохукісне використання травостою. Для кращого відростання отави після кожного сінокосіння проводимо підживлення азотними добривами 30гк д.р. 9]
2.4 Кормова продуктивність угіддя після поліпшення
Використовуючи поверхневе поліпшення заплави річки Мерчик при цьому використовуючи всі агротехнічні заходи по залуженню (підсів трав, внесення гербіцидів та мінеральних добрив) та доглядом за дерниною і травостоєм забезпечує підвищення врожаю сіна в 1,5 рази, тобто 50ц/га.
Таблиця 3
Кормова продуктивність травостою (сіножаті) після поліпшення
|
|
|
|
|
|
|
|
Види трав |
% участі в травостої |
Маса, ц/га |
Міститься в 100 кг, ц |
Збір з 1 га, ц |
|
|
|
|
|
|
Кормових одиниць |
Перетравного протеїну |
Кормових одиниць |
Перетравного протеїну |
|
Тонконіг болотний |
80 |
6,4 |
0,53 |
0,04 |
3,39 |
0,26 |
|
Китник лучний |
|
6,7 |
0,47 |
0,05 |
3,15 |
0,34 |
|
Мітлиця біла |
|
4,7 |
0,58 |
0,05 |
2,73 |
0,24 |
|
Тимофіївка лучна |
|
5,0 |
0,46 |
0,04 |
2,30 |
0,20 |
|
Костриця червона |
|
4,9 |
0,046 |
0,05 |
2,25 |
0,25 |
|
Грястиця збірна |
|
5,8 |
0,55 |
0,04 |
3,19 |
0,24 |
|
Лисохвіст лучний |
|
6,5 |
0,45 |
0,04 |
2,93 |
0,26 |
|
Всього злаки |
80 |
40 |
0,5 |
0,048 |
20 |
1,92 |
|
Конюшина гібридна |
20 |
|
0,50 |
0,08 |
5 |
0,8 |
|
Конюшина лучна |
|
|
0,52 |
0,082 |
5,2 |
0,82 |
|
Всього бобові |
20 |
10 |
0,51 |
0,08 |
5,1 |
0,81 |
|
Всього |
100 |
50 |
0,5 |
0,06 |
25,1 |
3,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Правильний підбір травосумішок підвищив збір кормових одиниць з гектара до 25,1 ц, та перетравного протеїну до 3,0 ц/га.
Висновки
1. Застосовуючи комплекс заходів поверхневого поліпшення, продуктивність лучних угідь підвищується у 2−3 рази і більше разів при мінімальних затратах.
2. Заходи поверхневого поліпшення природних сіножатей в заплаві дають високий ефект лише при комплексному їх проведені.
3. Використання мінеральних добрив, а також підсів трав більш ефективне в комплексі з проведенням регулювання водного і повітряного режиму, знищення інших видів рослинності. Щорічне внесення добрив збільшує урожай лук в 1,5−2 і більше разів.
Список використаної літератури:
1. Леонтьев В. М., Карнаухов И. П., Иванов Д. А. Полеводство и луговодство. — Сельхозгиз, Ленинград, 1960. -671 с.
2. Андреев Н. Г. Луговое и полевое кормопроизводство.- М.: Агропромиздат, 1989. -540 с.
3. Ларин И. В., Бегучев П. П., Работнов Т. А., Леонтьева И. П. Луговодство и пастбищное хазяйство. Л., «Колос», 1975. -521 с.
4. Макаренко П. С. Лучне і польове кормовиробництво. Вінниця, 2008. -536 с.
5. Боговін А.В., Куксін М.В., Кургак В. Г., Макаренко П. С. та ін. Підвищення продуктивностей сіножатей і пасовищ. -К: Урожай, 1989. -232 с.
6. Довідник з кормовиробництва / Упоряд. П. С. Макаренко. -Урожай, 1984. -248 с.
7. Кияк Г. С. Луговодство.- К.: Вища школа, 1986. -352 с.
8. Макаренко П. С. Лучне кормо виробництво / Довідник агронома за ред. Зіневича Л.Л. -К.: Урожай, 1985, — С. 375−425.
9. Полевое кормопроизводство / Под ред. М. А. Смуригина.- М.: Колос, 1981. -271 с.
10. Смелов С. П. Теоретические основы луговодства .- М.: Колос, 1966. -367 с.
11. Тюльдюков В. А. Практикум по луговому кормопроизводству. -М.: Агропромиздат, 1986. -253 с.
