2.3 Поточний догляд і використання угіддя

Для отримання високих і сталих врожаїв сіна необхідний догляд за сіяними сінокосами.

На весні проводимо винищувальний механічний захід -випалювання, для знищення бур’янів, залишків минулорічної трави, оскільки 73% угіддя займають осокові трави. [9]

Підсів трав на луках, проводимо після збирання врожаю першого укосу та обробки травостою гербіцидами. Для знищення осокової рослинності використовуємо гербіцид Альфа — Бентазол 3л/га агрегатом ОП-2000 при використанні 350 -400л/га робочої рідини. Для ефективності дії препарату температурний режим не повинен перевищувати +25С. 9]

Після внесення гербіцидів та їх загибелі перед сівбою трав проводимо дискування БДТ-7 в комплексі з боронуванням. Після випадання опадів підсів проводимо травосумішками, із розрахунку: 80% становлять злакові трави (тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, лисохвіст лучний) та 20% відсотків бобові трави (конюшина лучна, конюшина гібридна) дисковою сівалкою СЗТ-3,6 в агрегаті з трактором МТЗ — 80/82 на глибину загортання насіння 1−1,5 см. З одночасним посівом трав проводимо припосівне внесення фосфорно-калійних добрив з розрахунку Р₃₀К_60.

Після того як трави зійдуть проводимо підживлення азотними добривами з розрахунку 30 кг/га діючої речовини (85−90 кг фізичної ваги аміачної селітри) дисковою сівалкою поперек посіву або під невеликим кутом до посіву. 9]

Через три — чотири тижні коли зійдуть старі трави проводимо підкошування трав на висоту 6−7см, щоб вони не заглушували підсіяні трави.

Повторне підкошування проводимо через 2−3 тижні. Підкошування проводимо такими агрегатами як КПИ — 2,4, КРП-2,1 (Рось), Дон-680, Форшріт, що дозволяє вивезення зеленої маси з угіддя для уникнення випрівання підсіяних трав. В перший рік життя проводимо тільки догляд за травами, так як з урахуванням підкошування та росту рослин вони не сформують масу для сінокосіння. 9]

На другий рік життя та перший рік використання сіяні трави формують врожай для сінокосіння. Основними технологічними операціями під час заготівлі сіна є скошування трав у покоси чи розширені валки (з плющенням чи без нього), згрібання, ворушіння та перевертання валків, підбирання сіна з валків, перевезення до місць складування і скиртування (у разі заготівлі розсипного сіна) чи підбирання з пресуванням у паки чи рулони й транспортуванням до місць складування. Для скошування трав з одночасним плющенням застосовуємо самохідні косарки — плющилки типу Е-303, КПС-5Г тощо. Для згрібання скошеної маси у валки й для обертання валків задля прискорення їх висихання застосовуємо поперечні граблі ПГ-6 та валкообертачі ГВК-6. При вологості сіна 15% проводимо підбір преспідборщиком ПС-1,6, перевезення та укладання сіна в сіносховище.

За період вегетації проводимо двохукісне використання травостою. Для кращого відростання отави після кожного сінокосіння проводимо підживлення азотними добривами 30гк д.р. 9]

2.4 Кормова продуктивність угіддя після поліпшення

Використовуючи поверхневе поліпшення заплави річки Мерчик при цьому використовуючи всі агротехнічні заходи по залуженню (підсів трав, внесення гербіцидів та мінеральних добрив) та доглядом за дерниною і травостоєм забезпечує підвищення врожаю сіна в 1,5 рази, тобто 50ц/га.

Таблиця 3

Кормова продуктивність травостою (сіножаті) після поліпшення

Види трав	% участі в травостої	Маса, ц/га	Міститься в 100 кг, ц	Збір з 1 га, ц
			Кормових одиниць	Перетравного протеїну	Кормових одиниць	Перетравного протеїну
Тонконіг болотний	80	6,4	0,53	0,04	3,39	0,26
Китник лучний		6,7	0,47	0,05	3,15	0,34
Мітлиця біла		4,7	0,58	0,05	2,73	0,24
Тимофіївка лучна		5,0	0,46	0,04	2,30	0,20
Костриця червона		4,9	0,046	0,05	2,25	0,25
Грястиця збірна		5,8	0,55	0,04	3,19	0,24
Лисохвіст лучний		6,5	0,45	0,04	2,93	0,26
Всього злаки	80	40	0,5	0,048	20	1,92
Конюшина гібридна	20		0,50	0,08	5	0,8
Конюшина лучна			0,52	0,082	5,2	0,82
Всього бобові	20	10	0,51	0,08	5,1	0,81
Всього	100	50	0,5	0,06	25,1	3,0

Правильний підбір травосумішок підвищив збір кормових одиниць з гектара до 25,1 ц, та перетравного протеїну до 3,0 ц/га.

Висновки

1. Застосовуючи комплекс заходів поверхневого поліпшення, продуктивність лучних угідь підвищується у 2−3 рази і більше разів при мінімальних затратах.

2. Заходи поверхневого поліпшення природних сіножатей в заплаві дають високий ефект лише при комплексному їх проведені.

3. Використання мінеральних добрив, а також підсів трав більш ефективне в комплексі з проведенням регулювання водного і повітряного режиму, знищення інших видів рослинності. Щорічне внесення добрив збільшує урожай лук в 1,5−2 і більше разів.

Список використаної літератури:

1. Леонтьев В. М., Карнаухов И. П., Иванов Д. А. Полеводство и луговодство. — Сельхозгиз, Ленинград, 1960. -671 с.

2. Андреев Н. Г. Луговое и полевое кормопроизводство.- М.: Агропромиздат, 1989. -540 с.

3. Ларин И. В., Бегучев П. П., Работнов Т. А., Леонтьева И. П. Луговодство и пастбищное хазяйство. Л., «Колос», 1975. -521 с.

4. Макаренко П. С. Лучне і польове кормовиробництво. Вінниця, 2008. -536 с.

5. Боговін А.В., Куксін М.В., Кургак В. Г., Макаренко П. С. та ін. Підвищення продуктивностей сіножатей і пасовищ. -К: Урожай, 1989. -232 с.

6. Довідник з кормовиробництва / Упоряд. П. С. Макаренко. -Урожай, 1984. -248 с.

7. Кияк Г. С. Луговодство.- К.: Вища школа, 1986. -352 с.

8. Макаренко П. С. Лучне кормо виробництво / Довідник агронома за ред. Зіневича Л.Л. -К.: Урожай, 1985, — С. 375−425.

9. Полевое кормопроизводство / Под ред. М. А. Смуригина.- М.: Колос, 1981. -271 с.

10. Смелов С. П. Теоретические основы луговодства .- М.: Колос, 1966. -367 с.

11. Тюльдюков В. А. Практикум по луговому кормопроизводству. -М.: Агропромиздат, 1986. -253 с.