Ендокринна система
Ендокринна система складається з: гіпофізу, епіфізу, ендокринних залоз: щитовидної, зобної, які наявні тільки у личинок, у дорослому віці відсутні.
Статева система і розмноження
Всі міноги роздільностатеві. Міксини – гермафродити, однак у молодих міксин статева залоза продукує сперматозоїди, у старих – яйцеклітини (30 яєць). Непарні статеві залози – сім’яник і яєчник не мають спеціальних проток, тому статеві продукти випадають через розрив стінок гонад в порожнину тіла, звідки через спеціальні отвори (статеві пори) попадають в сечостатевий синус і через отвір сечостатевого сосочка назовні. Статеві залози підвішені на брижі до спинного боку черевної порожнини.
Запліднення зовнішнє, у воді. Самка міксин відкладає на глибині 100 м і більше15-30 овальних яєць довжиною 2,5 см. На кінцях яйця є пучок ниток, за допомогою яких яйця зчіплюються один з одним. Річкові міноги відкладають - 3 тис.ікринок, морські міноги - 125 тис. Розвиток зародка у міног з перетворенням (метаморфозом). Яйцеклітина міноги велика (1мм), має мало жовтка, зазнає дроблення. Утворюється багатошарова бластула, далі інвагінація (гаструла). Через 3-12 днів після запліднення з’являється личинка (піскорийка) - 1см довжини, має такі особливості:
Відсутня дихальна трубка, присисна лійка і зуби.
Наявність великого мозку, зачаткових очей, схованих під шкірою, зачатки черепа, зябрового апарату, великої глотки, рота із верхньою губою.
Багато часу проводить, зарившись у пісок (тому і має назву піскорийка). Личинка живе 3 - 14 років. Частіше метаморфоз на 4-5 році життя. В цей час личинка не живиться. Її довжина 15 см.
Міксини розвиваються без метаморфозу. Маленькі міксини відрізняються від дорослих розміром.
Міноги моноциклічні, тобто розмножуються один раз в житті. Після нересту самці і самки гинуть.
Основні ознаки класу
Примітивні ознаки
Відсутня кісткова тканина в скелеті і на протязі всього життя зберігається хорда.
Круглий рот.
Відсутні щелепи і парні плавці.
Наявні зяброві мішки з зябровими пелюстками ентодермального походження.
Непарний тім’яний орган зору (крім двох парних з боків голови).
Прогресивні ознаки
Добре плавають, активно живляться.
Добре розвинені органи чуття: парні органи зору, непарна ніздря, внутрішнє вухо (є два напівколові канали), сейсмосенсорні органи.
Головний мозок із 5 відділів.
Справжній хрящовий скелет.
2. Особливості будови міксин.
Міксини Карл Ліней відніс до червів. У зв’язку з ендопаразитичним спосо-бом життя мають такі особливості:
Спинний плавець і скелет зябрового апарату редукований.
Залишки очей вкриті шкірою.
У внутрішньому вусі лише один півколовий канал.
Мають щупальці з країв передротової лійки.
Сильний, оточений роговими зубами язик.
Зовнішні зяброві отвори у більшості відкриті назовні одним отвором позаду зябрових мішків. Це дає змогу дихати одночасно, коли тварини занурені в тіло жертви.
Немає дихальної трубки, зяброві щілини від 5 до 16 пар.
Крім основного серця є ще три додаткових (в області голови, печінки, хвоста), які слугують для підтримки тиску крові у судинах (венах).
Відсутня ворітна система печінки.
Розвиток без метаморфозу.
Гермафродити.
Живуть тільки у морській воді при солоності від 32-34% (при 29%- перестають живитися, при 25%- гинуть).