Органи дихання
Черепицеподібні зяброві мішки, внутрішня поверхня яких вкрита багаточисленними складками. Мішок відкривається в порожнину дихальної трубки, а другим кінцем на поверхню тіла.
У міног 7 пар зябрових мішків, у міксин від 5 до 16 пар, які відкриваються назовні. У деяких видів міксин зяброві мішки відкриваються назовні спільним отвором з боків тіла. Це пов’язано з ендопаразитизмом.
Коли тварина живиться вода поступає і виводиться через зяброві отвори. Шкірне дихання можливе.
Кровоносна система
Нагадує кровоносну систему ланцетника. Є серце, в якому венозна кров. Замкнена одноколова кровоносна система. Серце складається з передсердя і шлуночка.
Венозна кров тече із венозного синусу (пазухи) в передсердя, далі в шлуночок, який має мускульні стінки. Від шлуночка відходить черевна аорта, розширена передня частина якої називається цибулиною аорти. Далі від черевної аорти до міжзябрових перетинок по парних приносних зябрових артеріях (8 шт). На рівні четвертої зябрової перетинки черевна аорта ділиться на дві судини.В капілярах складок зябрових мішків відбувається газообмін.
Кров артеріальна по виносних зябрових артеріях зливається в спинну аорту, яка проходить під хордою. Від неї в передню частину тіла ідуть парні сонні артерії, які зливаються, утворюючи кільце, від нього чотири сонні артерії (дві зовнішні і дві внутрішні), від спинної аорти - до міомерів, травного тракту.
Венозна кров рухається по таких судинах:
Парні задні кардинальні і парні передні кардинальні вени впадають у венозний синус. К’юверової протоки немає.
Від мускулатури язика, нижньої частини голови – по яремній вені, яка впадає знизу також у венозний синус.
Від кишківника по підкишковій вені, яка розпадається в печінці на сітку капілярів, утворюючи ворітну систему печінки. Далі зливається в коротку печінкову вену, яка впадає знизу у венозну пазуху.
З венозного синусу знову в передсердя. Шлуночок і передсердя з’єднуються невеликим отвором, прикритим двома атріо – вентикулярними клапанами.
Селезінки немає. Органи кровотворення: стінки стравоходу, кишківник, нирки, печінка, жирова тканина вздовж хорди.
Органи виділення
Регулюють сольовий і водний обміни. У ембріонів закладаються парні головні нирки, або переднирки (пронефрос). Пізніше позаду них розвиваються - парні нирки тулубні (мезонефрос) у дорослих круглоротих, які лежать зі спинного боку у вигляді стрічок. З нижнього боку нирок – сечоводи, які впадають в сечостатевий синус, що відкривається назовні сечостатевим отвором на верхівці сечостатевого сосочку, розташованого позаду анального отвору.
Нервова система і органи чуттів
Головний мозок складається із п’яти відділів, які лежать в одній площині не утворюючи вигину. Від головного мозку відходять 10 пар черепно-мозкових нервів.
Органи чуттів: бічна лінія (сейсмосенсорний орган) – сприймає потік води. Орган слуху складається з внутрішнього вуха, в якому два півколові канали (у міксин – 1). Зорові рецептори –очі та світлочутливі клітини шкіри ( визначають світло і темряву); тім’яне око – міхуроподібний утвір, розміщений над мозком під прозорими покривами голови, визначає напрямок падаючих променів. На голові морської міноги і міксини є електричний орган – за допомогою якого навколо голови створюється електричне поле з напругою до 1 мілівольта для визначення наближення іншої тварини.В шкірі – дотикові, температурні, хімічні рецептори.
Орган нюху – ніздря (непарна), носовий хід (канал), нюховий мішечок має складчасту будову (внутрішні стінки утворюють складки ), пітуїтарний виріст (у міксин він сполучається з глоткою) і утворює назо – гіпофізарний канал.