1. Анатомо- фізіологічні особливості періоду дорослості.

В період ранньої дорослості спостерігається фізичний розквіт людини, найбільший пік її активності, сили і витривалості.

У більшості чоловіків і жінок функціонування органів, швидкість реакцій, рухові навички досягають свого максимуму в проміжку між 20 і 30 роками.

З 30 років починається поступове зниження рівня функціонування фізіологічних систем організму.

Варто зазначити, що зниження працездатності кожної з функцій організму відбувається неоднаково. Так життєва ємність легенів відчутно зменшується з віком (20 років - 100%, 40 років - 74%, 60 років - 50 %, 80 років - 25%). А швидкість проходження нервового імпульсу в 20 років становить 100%, до 40 років практично не знижується, в 60 років становить 85 відсотків, а в 80 років дорівнює 78 відсотків.

Зниженню функціонування фізіологічних систем організму можна запобігти, ведучи здоровий спосіб життя, займаючись спортом, уникаючи шкідливих для здоров’я звичок.

Фізичний розвиток у ранній дорослості веде за собою більш зрілі форми сексуальної поведінки і сексуальних стосунків, ніж у юності.

Період ранньої дорослості є сприятливим для народження дітей. Вагітність у жінки 20-25 років приводить до меншої витрати енергетичних

резервів організму, ніж у жінки, вік якої близько 40 років. Молода жінка швидше відновлюється після пологів.

У віці 40-60 років змінюються сенсорні функції людини. Близько 50 років починає знижуватись гострота зору, змінюється структура сенсорних полів, особливо поля зору. Слух погіршується. Спостерігається певна послідовність в обмеженні і зниженні слухової чутливості: спочатку виникають труднощі у відчутті високих частот, потім середніх і тільки в пізніші роки - низьких.

Смакова, нюхова та больова чутливість знижується більш плавно і не так помітно, як зір і слух. Не змінюється чутливість до температурних коливань.

Психомоторні реакції та сенсорні навички також змінюються. В період дорослості збільшення часу реакції практично не відбувається, а прискорюється уже в роки старості. Рухові навички можуть погіршуватись, але завдяки постійним тренуванням та досвіду вони можуть залишатися незмінними. В середньому віці стає важче засвоювати нові навички.

У період середньої дорослості відбуваються зміни структури і функцій внутрішніх органів і систем організму. Після 50 років уповільнюється функціонування нервової системи. Скелет втрачає свою гнучкість і дещо стискається. Шкіра і м’язи поступово втрачають еластичність, в деяких частинах тіла починає накопичуватися підшкірний жир. Коронарні судини звужуються на одну третину в порівнянні з молодим віком, кількість крові, яку перекачує серце, знижується на 8 відсотків кожні 10 років періоду дорослості. Об’єм легень також знижується. У жінок у віці від 48 до 51 року, як правило, настає менопауза. Це може бути для жінки найбільш драматичною морфо-функціональною зміною, що може повести за собою різні фізичні і психологічні наслідки. Менопауза супроводжується фізичними симптомами та інтенсивними емоційними реакціями. У жінок після 50 років інтенсивно зменшується кісткова маса - це обумовлено недостатністю в організмі естрогену, тому переломи кісток трапляються в 6-10 разів частіше, ніж у чоловіків. До настання менопаузи жінки меншою мірою, ніж чоловіки, схильні до серцево-судинних захворювань, а після настання менопаузи ризик хвороби серця зростає.

У середньому віці у чоловіків також відбувається певні зміни у здоров’ї, викликані фізіологічними факторами, такими як поступове зменшення рівня андрогенів. Часто чоловіки не відчувають змін у здоров’ї, але скаржаться на нервозність, невпевненість, пригніченість, втомлюваність. Ці явища можуть деякою мірою бути зумовлені зміною рівня гормонів, але за своїм походженням вони більш психологічного спрямування (невдоволення, труднощі на роботі, навантаженість сімейними обов’язками і проблемами, негаразди у стосунках з дружиною та інше).

Пізня дорослість (починаючи з 60 років) характеризується процесом старіння. Але не всі органи і системи організму старіють одночасно. Цей процес для більшості з них починається в ранній і середній дорослості. А так як системи організму людини мають значні резерви, то процеси старіння можуть проявляти себе тільки в пізній дорослості, тобто коли людині більше 70 років.

У пізній дорослості знижується працездатність всього організму людини, послаблюється сенсорика. На цей процес впливає спосіб життя людини, хвороби, життєві негаразди. Але люди похилого віку, які ведуть активний спосіб життя, підтримують фізичну форму, не мають яскраво виражених ознак старіння. Старики не є однорідною групою, а розділяються на декілька підгруп: від тих активних, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, до тих, хто можливо страждає від хвороб і потребує догляду.

В пізній дорослості відбуваються зміни у зовнішності людини. Шкіра обличчя стає сухою і тонкою, на ній з’являються зморшки, тому що втрачається підшкірна жирова тканина, в тканинах організму зменшується вміст рідини. Волосся стає зовсім сивим. Змінюються осанка, з’являються сутулість, в результаті обезводнення організму суглоби тверднуть, можуть часто тріскатися дрібні кровоносні судини, утворюючи крововиливи.

В процесі старіння зменшується м’язова маса людського організму, тому зменшується сила і витривалість, старі люди не витримують тривалого фізичного чи нервового навантаження.

В старості люди нижчі на 3-5 см, ніж були в молоді роки, так як між- хребцеві диски стискаються, змінюється осанка, відбувається демінера- лізація кісток, тому що вони втрачають кальцій. Кості стають порожнистими, крихкими, неміцними; їх пористість призводить до того, що вони легко ламаються і довго зростаються (цей стан називається остеопорозом). М’язи функціонують гірше, бо вони не отримують через кров достатню кількість поживних речовин, з них недостатньо виводяться продукти розпаду. Кровоносні судини менш еластичні, їм властиве закупорення.