3. Категорія «цінності» у контексті проблеми сімейних відносин глобалізаційного світу

Під поняттям «цінності» зазвичай розуміють соціально схвалювані уявлення та ідеї про те, що сприймається як «загальноприйняте» і «бажане» для суспільства. Наприклад, уявлення більшості людей, що таке добро, свобода, щастя, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо. Аналіз літератури виявив, що у наукових працях щодо проблем шлюбу та сім’ї, автори лише частково досліджують сімейні цінності, нечітко визначають цей термін. Це відбувається, зокрема, тому, що в даному випадку спостерігається відсутність єдиного погляду між вченими, які займаються вивченням шлюбу та сім’ї в межах питання про сімейні цінності.

У контексті вивчення проблеми цінностей як окремих культур так і сімейних цінностей, вважаємо доцільним згадати ім’я сучасного американського соціолога, політолога Рональда Інґлгарта, що координує міжнародний дослідницький проект «Світове обстеження цінностей».

У своїй праці "Духовне і світське. Релігія та політика в світі" (Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide, 2004), що базується на даних 80-ти спільнот, які належать до основних релігій світу, автор доходить до висновку: релігійність зберігається найбільш сильно серед уразливих груп населення, особливо в бідних і бездержавних країнах, де особисте виживання сполучено з найбільшою кількістю небезпек та ризиків. З іншого боку, систематичне руйнування традиційних релігійних практик, цінностей та переконань можна спостерігати серед найбільш процвітаючих верств населення у багатих країнах, але в той же час зростає частка населення в багатих і бідних країнах, що витрачають частину дозвілля на роздуми «про сенс і мету життя».

В роботі, під назвою «Модернізація, культурні зміни і демократія. Послідовність людського розвитку» (Modernization, Cultural Change, and Democracy. The Human Development Sequence, 2005), спираючись на дані досліджень, які охоплюють 85% населення світу, науковець стверджує, що модернізація в процесі розвитку людини обумовлює гендерну рівність і демократію, що стають все імовірнішими. Ця інформація демонструє, що основні цінності та переконання людей змінюються – і це впливає на їхню політичну, сексуальну, економічну і релігійну поведінку. Ці зміни приблизно передбачувані: в значній мірі, вони можуть бути пояснені переглянутим варіантом теорії модернізації. Представлені моделі соціальних змін передбачають можливі напрямки розвитку і трансформації цінностей у найближчі десятиліття, а також демонструють роль масових цінностей у становленні і розквіті сучасних демократичних інститутів.

У наукових працях з питань шлюбу та сім’ї, дослідники, не враховуючи визначення поняття «сімейні цінності», зазвичай, посилаються на показники і одиниці виміру про вивчення різноманітних особливостей ціннісних орієнтацій сучасного інституту сім’ї.

Нині у культурних, сімейних стосунках відбуваються істотні зміни. У сучасних моделях шлюбу спостерігаються процеси трансформації, які не є гарантом єдиної форми шлюбно-сімейних відносин. Разом із тим, дослідження ціннісних орієнтирів молоді вказують, що саме сім’я залишається головною цінністю соціуму. Молоді люди шукають підтримку і опору близьких у процесі соціалізації, а свою майбутню сім’ю готові будувати з урахуванням гуманістичних, моральних і духовних принципів.

У родині закладається фундамент характеру людини, формуються засади майбутнього світогляду, зароджуються принципи, ідеали – все те, що проектує світовідчуття та світосприймання відповідно до ціннісних категорій або становить табу відповідно до інших.

Вивчення ціннісних орієнтацій молоді, як окремого ресурсу життєдіяльності, так і у контексті культурних, сімейних відносин, є актуальним на сьогодні. Це дає можливість виявити ступінь адаптації молоді до нових соціальних умов та її інноваційний потенціал у подальшому формуванні, збереженні і примноженні ціннісного фундаменту майбутнього покоління.

Сімейні цінності – це позитивні й негативні показники значущості об’єктів, що відносяться до заснованої на єдиної сумісної діяльності спільноти людей, пов’язаних узами шлюбу-батьківства-спорідненості, у зв’язку із залученням цих об’єктів у сферу людської життєдіяльності, інтересів, потреб, соціальних відносин [19, p. 139].

Правомірність виділення цінностей в якості базових елементів свідомості пояснюється тим, що за допомогою них виражається загальна оцінно-імперативна спрямованість свідомості людей на досягнення тих чи інших цілей. Як справедливо зауважує Walerian Slomka «цінності – це елементи структури свідомості особистості, що характеризують змістовну сторону її спрямованості. У формі цінностей в результаті засвоєння ціннісних значень у процесі соціалізації фіксується істотне, найбільш важливе для людини». По-друге, цінності вбирають у себе систему особистісних смислів, які відображуються у свідомості суб’єкта, які складають «ціннісно-смислову сферу особистості». По-третє, цінності є сполучною ланкою свідомості і поведінки людини [19, p. 147-155].

За даними дослідження з проблематики ціннісних орієнтацій молоді в умовах соціокультурної трансформації, автором були отримані результати [19, p. 67-80], що:

1. Сучасна молодь найважливішими цінностями вважає власне здоров’я, здоров’я близьких і друзів та створення своєї сім’ї. Серед загальнолюдських цінностей молодь на перші місця поставила сім’ю (87,5%), любов, добро та друзів, незалежність (50%). Останнє місце займає цінність «політика» (3,7%).

2. Серед цінностей життя перші місця займає цінність створення сім’ї (77%), здоров’я (29,5%), матеріальне благополуччя (24%).

3. Серед позитивних людських рис молодь назвала чесність, доброту, щирість, відвертість, справедливість та довіру. Серед негативних – зраду, брехню, лицемірство, підлість та егоїзм. Серед якостей, які найбільше цінує в людях молодь є доброта, розум, та вихованість.

4. Для переважної більшості опитуваних (60,7%) батьки є найдорожчими у світі людьми та взірцями до наслідування. 78,5% молоді вважають сім’ю тим оточенням, де їх люблять і цінують. 56% молоді зазначили, що друзі також займають в їх житті вагоме місце.

5. Найбільш важливими сімейними функціями для молоді є репродуктивна, виховна, матеріально економічна, функція духовного спілкування та контролю і відповідальності за поведінку членів сім’ї.

На сучасному етапі розвитку суспільтва поняття «цінність» та «ціннісні орієнтації» є предметом різноманітних теоретичних та емпіричних досліджень багатьох наукових напрямів, що не втрачають своєї значущості. Вагомий внесок у напрямку вирішення даного питання належить професору Ієрусалимського університету Ш. Шварцу, що провів дослідження на виявлення цінностей, які люди вважають своїми головними життєвими принципами. Відповідно до результатів його висновків, опублікованих у праці «Культурні цінності орієнтації: природа та наслідок національних відмінностей», у всіх культурах існує десять категоріальних типів цінностей. До них належать безпека, досягнення, влада, конформізм, традиції, доброзичливість (по відношенню до близьких), універсалізм (врахування інтересів людей поза власною групою), самоуправління, стимуляція (активність і різноманіття) і гедонізм [5].

Важливим, при аналізі цінностей у контексті сімейних відносин, виступає проблема існування відмінностей «значущість цінності» залежно від національної приналежності людини. Нашу увагу привернуло дослідження в галузі соціальних наук на базі Австралійського національного університету в контексті міжнародного порівняння сімейних цінностей, у якому значилось, що австралійці цінують шлюб і виховання дітей, з упередженістю ставляться до розлучень та вважають, що краще для родини, коли матір не завантажена кар’єрою і займається лише вихованням дітей. У зв’язку з цим виникло питання згоди з цією думкою серед американців та англійців [3, p.20-21]. Адекватне опитування були проведені у восьми країнах – Австралія, Великобританія, Італія, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Сполучені Штати Америки і Угорщина. Ми приведемо результати порівняння трьох англомовних країн – Австралії, Великобританії та Сполучених Штатів.

Майже половина опитаних американців (53%) та австралійців (47%) і лише 34% англійців вважали, що одружені люди більш щасливі ніж неодружені. Англійці та австралійці (приблизно 20%) були схожими у поглядах на те, що основною метою шлюбу є наявність дітей і, що «свобода» є важливим елементом шлюбу (трохи більше 10%), на відміну від американців, відсоток яких відповідно складав 12% і 16%. Менше п’ятої частини респондентів усіх трьох країн зазначили, що головною перевагою шлюбу є фінансова безпека. Значна частина опитаних Австралії (40%), Великобританії (33%), США (34%) погодились, що головним заняттям жінки у шлюбі повинні бути будинок і діти.

Сімейні цінності можна розглядати з двох позицій: як сукупність уявлень, що впливають на вибір сімейних цілей, процесу організації життєдіяльності і міжособистісних взаємин та орієнтація особистості у надбанні стійких, гармонійних, благополучних стосунків і формуванні сімейних цінностей.

Класифікація сімейних цінностей розглядається у контексті визначення сім’ї та її основних функцій. При аналізі доступної літератури, ми виявили три групи сімейних цінностей: цінності, пов’язані із шлюбними стосунками (створення міцної сім’ї, любов, досягнення матеріального достатку, незалежність), із батьківством (забезпечення майбутнього дітям, допомога батькам) та спорідненістю (чесність, розуміння, щирість, довіра, надійність, чуйність).

Не менш важливим у сімейних відносинах є подібність цінностей як невід’ємного критерію благополуччя міжособистісних стосунків і психологічного здоров’я сім’ї. Подібність сімейних цінностей відбиває збіг, орієнтаційну єдність поглядів та відношення членів родини до загальноприйнятих норм, правил, принципів формування, розвитку і функціонування сім’ї як малої соціальної групи. В даний час, в динаміці цього показника спостерігаються тенденція поляризації ціннісних орієнтацій батьків і дітей та деформація сімейних цінностей, появі відмінних поглядів від традиційно сформованих канонів родини. Кожна з цих тенденцій справляє дестабілізуючий вплив на психологічне здоров’я сім’ї.

Також доцільно згадати, що сьогодні у суспільстві відбувається трансформація колишніх цінностей, а недостатня сформованість нових орієнтирів спричиняє дезорієнтацію суспільства, зокрема й сучасну сім’ю. Пріоритет матеріального благополуччя над моральними та духовими цінностями, розпад культу сім’ї та девальвація виховних функцій – призводять до вступу в самостійне доросле життя морально і духовно непідготовлену молодь.