- •Київський університет Права національної академії наук україни
- •Передмова
- •Тема 1.
- •Тема 1. Право міжнародної безпеки як система наукових знань про особливу галузь міжнародного публічного права і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Історія виникнення, стан і сучасні тенденції розвитку права міжнародної безпеки.
- •Тема 4. Характеристика системи принципів права міжнародної безпеки.
- •Тема 5. Характеристика системи джерел права міжнародної безпеки.
- •Тема 6. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів і заходів збереження миру і забезпечення міжнародної безпеки.
- •Тема 7. Засоби зміцнення довіри та міжнародний контроль.
- •1.1.2. Особливості змістовного модулю іі. – Особлива частина: особливості практики застосування положень права міжнародної безпеки
- •Тема 9. Демілітаризація окремого територіального простору.
- •Тема 10. Міжнародні системи колективної безпеки.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 1.2. Загальна характеристика актуальності проблеми правого забезпечення міжнародної безпеки план
- •1.2.1. Передумови актуалізації розвитку сучасних підходів до проблеми забезпечення міжнародної безпеки
- •1.2.3. Особливості структурної побудови навчальної дисципліни „Право міжнародної безпеки”
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.
- •2.1.1. Сутність гносеологічного підходу до визначення джерел права міжнародної безпеки
- •2.1.2. Особливості історичних умов зародження ідей та їх розвитку до рівня системи знань про мир, війну і міжнародну безпеку
- •2.1.3. Загальна характеристика стану і перспектив розвитку доктринальних шкіл з права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.2. Актуальні проблеми сучасної парадигми теорії про безпеку і права міжнародної безпеки та шляхи їх вирішення план
- •2.2.1. Характеристика сучасної парадигми Права міжнародної безпеки та тенденцій його розвитку
- •2.2.2. Сутність відставання теорії Права міжнародної безпеки від сучасних вимог безпекознавства
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.3. Теоретико-методологічні особливості природи насильства і війни як явищ у людському суспільстві план
- •2.3.1. Загальний огляд теоретико-методологічних підходів до визначення природи війни як соціального явища
- •2.3.2. Загальна характеристика сучасного „мілітаризму” як явища
- •Основні напрями і форми військово-економічного протиборства сторін
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.4. Особливості теоретико-методологічних основ військово-політичних аспектів зовнішньої політики у сфері міжнародної безпеки план
- •2.4.1. Теоретико-методологічні особливості визначення сутність військової політики та її елементів
- •2.4.2. Теоретико-методологічні особливості сутності військової доктрини та її різновидів
- •2.4.3. Теоретико-методологічні особливості сутності військової концепції, стратегії і тактики
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.5. Війна в умовах глобалізації: міжнародно-правові та безпекознавчі аспекти план
- •2.5.1. Загальна характеристика сучасної теоретико-методологічної парадигми поняття „війна”
- •2.5.2. Міжнародні відносини та міжнародна безпека у світлі глобальних політичних змін як чинники впливу на „життя” і „змістовний розвиток” війни
- •2.5.3. Глобальні політичні тенденції як чинники впливу на характер форми застосування військової сили
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.6. Теоретико-методологічні особливості та критерії видової класифікації війн план
- •2.6.1. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за соціально-політичною і міжнародно-правовою характеристикою
- •2. Порівняльний аналіз світові війни – породження хх століття
- •2.6.2. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за силами, засобами і способами ведення військових дій та її елементів
- •2.6.3. Теоретико-методологічні особливості визначення джерел, способів, сил і засобів розв’язання та ведення війни
- •2.6.4. Теоретико-методологічні особливості визначення часової тривалості війни
- •2.6.5. Теоретико-методологічні особливості визначення періодизації війни
- •2.6.6. Теоретико-методологічні особливості визначення допоміжних заходів протиборства сторін, котрі знаходяться у стані війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.7. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства та інформаційно-психологічної війни план
- •2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства
- •2.7.2. Теоретико-методологічні особливості інформаційної війни
- •2.7.3. Теоретико-методологічні особливості психологічної війни
- •2.7.4. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічної війни
- •2.7.4.1. Основні характеристики сутності та складових інформаційно-психологічної війни (іпв).
- •2.7.4.5. Інформаційно-психологічна війна у геостратегічному протиборстві.
- •2.7.5. Особливості методики оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства.
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні висновки до Теми 2:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.
- •3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки
- •3.1.2. Особливості сучасних підходів до визначення поняття права міжнародної безпеки у працях іноземних дослідників
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3.2. Особливості формування сучасного уявлення про загальну концепцію права міжнародної безпеки як наукової дисципліни план
- •3.2.1. Теоретико-методологічні особливості визначення складових елементів права міжнародної безпеки
- •3.2.2. Теоретико-методологічні особливості визначення суб’єкта пмб і міжнародних правовідносин у сфері підтримання міжнародного миру, забезпечення міжнародної безпеки і попередження війни
- •3.2.3. Міжнародна безпека як наукова категорія в Теорії права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.
- •4.1.1. Особливості змістовної сутності та функцій принципів міжнародного публічного права
- •4.1.2. Особливості співвідношення принципів і звичаїв міжнародного публічного права
- •4.1.3. Особливості наукової дискусії навколо визначення понять „загальні” та „основні” принципи міжнародного публічного права
- •4.1.4. Особливості розмежування загальних принципів права і основних принципів міжнародного публічного права
- •4.1.5. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •4.1.6. Особливості тлумачення і застосування принципів міжнародного публічного права у сфері міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.2. Теоретико-методологічні засади визначення сутності норм міжнародного публічного права у галузі міжнародної безпеки план
- •4.2.1. Особливості визначення сутності та формування поняття норми міжнародного права
- •4.2.2. Особливості структури норм міжнародного публічного права
- •4.2.3. Особливості видів норм міжнародного права
- •4.2.4. Концепція „м’якого права”
- •4.2.5. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.3. Сучасний стан розвитку системи та кваліфікаційна характеристика особливостей принципів права міжнародної безпеки план
- •4.3.1. Загальна характеристика сучасної системи принципів права міжнародної безпеки
- •4.3.2. Юридична природа основних принципів міжнародного права та їхній зв’язок з правом міжнародної безпеки
- •4.3.4. Особливості співвідношення основних принципів міжнародного публічного права і відомчих принципів у праві міжнародної безпеки та їхня загальна характеристика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.
- •5.1.1. Теоретико-методологічне визначення особливостей ієрархії джерел міжнародного публічного права
- •5.1.2. Особливості міжнародних конвенцій та міжнародно-правових актів га і рб оон як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.3. Особливості міжнародних договорів як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.4. Міжнародно-правові акти, спрямовані на створення регіональних систем безпеки як джерела права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6.
- •6.1.1. Загальна характеристика Статут оон та інших політико-номативних актів га і рб оон та їх роль у збереженні миру і забезпеченні міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів план
- •6.2.1. Особливості становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.2. Змістовна сутність проблеми реалізації на практиці принципу мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.3. Особливості змістовної сутності поняття міжнародного спору, класифікація міжнародних спорів
- •6.2.4. Теоретико-методологічна і правова сутність засобів вирішення міжнародних спорів
- •6.2.4.1. Міжнародні переговори, посередництво, добрі послуги.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.3. Особливості заходів забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами план
- •6.3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення
- •6.3.2. Нормативно-правові заходи підтримання миру, забезпечення безпеки та відвернення війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.4. Розвідувальна діяльність як специфічний засіб забезпечення національної, державної і міжнародної безпеки план
- •6.4.1. Розвідувальна діяльність як явище та організаційно-правовий процес у забезпеченні реалізації зовнішньої політики суб’єктів правовідносин в міждержавних і міжнародних відносинах
- •6.4.2. Особливості функцій спецслужб у сфері сучасної розвідувальної діяльності
- •6.4.3. Сутність розвідувальної інформації і розвідувальних даних
- •6.4.4. Створення розвідувальних позицій як різновид оперативної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •7.1.1. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „зміцнення довіри” у міжнародних відносинах
- •1.7.2. Обсє як провідна інституція розвитку теорії і практики реалізації системи заходів довіри в міжнародних відносинах і співробітництва у сфері міжнародної безпеки
- •7.1.3. Теоретико-методологічні та правові аспекти концепції „Відкрите небо”
- •7.1.4. Партнерство заради миру як форма реалізації заходів довіри та співробітництва в сфері міжнародної безпеки
- •7.1.5. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору як форма регіонального співробітництва у сфері безпеки
- •7.1.6. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „міжнародного контролю за обмеженням озброєнь і роззброєнням” у міжнародних відносинах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8.
- •8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки
- •8.1.2. Теоретико-методологічна і організаційно-правова сутність ядерного роззброєння
- •8.1.2.4. Заборона ядерних випробувань
- •8.1.4. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •8.1.4. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9.
- •9.1.1. Особливості змістової сутності поняття правового інституту „демілітаризація окремого територіального простору”
- •9.1.2. Особливості змістової сутності понять правових інститутів „нейтралітет” і „нейтралізована територія”
- •9.1.3. Теоретико-методологічна сутність забезпечення безпеки і практика її реалізації в Арктичному регіоні
- •9.1.4. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Північного Льодовитого океану та прибережних морів у контексті забезпечення міжнародної безпеки
- •9.1.5. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Антарктики в контексті забезпечення міжнародної безпеки, мореплавства і науково-господарської діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10.
- •10.1.1. Загальна характеристика безпекознавчих основ теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки
- •10.1.2. Загальна характеристика теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки, регламентованих правом міжнародної безпеки
- •10.1.3. Особливості всесвітньої універсальної системи колективної безпеки
- •10.1.4. Особливості регіональних систем колективної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для заліку
- •Рекомендована література і. Нормативно-правові акти:
- •Іі. Основна
- •Ііі. Допоміжна
- •Іv. Інформаційні ресурси
Тема 3.
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ПРОБЛЕМ ПІДТРИМАННЯ МИРУ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ, ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ МІЖНАРОДНИМ КОНФЛІКТАМ, ВІЙНИ ТА ЇХНЄ ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ТА СВІТОВІЙ ПОЛІТИЦІ
ЛЕКЦІЯ 3.1.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНОГО ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТОВНОЇ СУТНОСТІ ПРАВА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
ПЛАН
3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки.
3.1.2. Особливості сучасних підходів до визначення поняття права міжнародної безпеки у працях іноземних дослідників.
3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки
Усвідомлення сутності права міжнародної безпеки доцільно починати з визначення його місця і ролі у системі міжнародного публічного права. Міжнародне публічне право складається із низки самостійних галузей, котрі, у свою чергу, мають більш прості утворення – підгалузі та інститути. Таким чином, можна навести наступні самостійні галузі міжнародного публічного права:
– „право міжнародної правосуб’єктності” (регламентує правове положення держав, націй, народів, що борють за незалежність, міжнародних організацій та державоподібних формувань як суб’єктів міжнародного права й містить у собі також інститути визнання і правонаступництва);
– „право міжнародних договорів”;
– „право міжнародних організацій”;
– „право міжнародних конференцій і нарад”;
– „право зовнішніх зносин”;
– „право міжнародної безпеки”;
– „міжнародне право в період міжнародних конфліктів”;
– „право ведення сухопутної війни”;
– „право ведення морської війни”;
– „право ведення повітряної війни;
– „міжнародне гуманітарне право”;
– „право міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю”;
– „міжнародне морське право”;
– „міжнародне повітряне право”;
– „міжнародне космічне право”;
– „міжнародне атомне право”;
– „право охорони навколишнього середовища”;
– „міжнародне економічне право”.
Прагнення держав забезпечити стабільний мир на землі залежить, у першу чергу, від зовнішньої політики та від безумовного виконання принципів і норм сучасного міжнародного публічного права. Об’єктивна необхідність співробітництва держав у питаннях забезпечення миру обумовила процес формування і функціонування нової галузі міжнародного публічного права – права міжнародної безпеки (ПМБ).
Під час дослідження порушеної проблеми необхідно мати на увазі зміни в об’єкті правового регулювання, котрі відбулися останніми роками. Нині, поряд з небезпекою конфліктів між державами, що зберігаються, усе більш серйозною постає проблема небезпеки, котра надходить від внутрішньодержавних конфліктів, в тому числі озброєних неміжнародного характеру, породжуваних міжнаціональними, міжетнічними, міжрелігійними протиріччями та зіткненнями.
У вітчизняній науці, так само як і в усіх державах-колишніх республіках СРСР та країнах Східної Європи, право міжнародної безпеки розглядається як самостійна галузь міжнародного публічного права, котре має власний предмет, структуру і системи принципів і норм. У той же час, західна наука не визнає існування такої галузі міжнародного права, асоціюючи відповідні норми з іншими галузями міжнародного права, перш за все, правом міжнародних організацій, правом зовнішніх зносин, міжнародним гуманітарним правом і правом збройних конфліктів. Однак, на думку автора курсу лекцій, є більш доцільним визначення права міжнародної безпеки як самостійної галузі міжнародного публічного права, оскільки цільове спрямування права міжнародної безпеки дещо відрізняється від цільового спрямування інших галузей міжнародного права. Проте, єдиного підходу до розуміння природи та структури права міжнародної безпеки у сучасній науці міжнародного публічного права не існує. У зв’язку з цим існує безліч визначень зазначеної галузі. Узагальнення різних варіантів дає наступні слушні версії:
Право міжнародної безпеки представляє систему принципів і норм, котрі регулюють військово-політичні відносини держав та інших суб’єктів міжнародного права з метою запобігання застосування військової сили в міжнародних відносинах, обмеження і скорочення озброєнь.
Право міжнародної безпеки – це система міжнародно-правових принципів і норм, спрямованих на регулювання відносини у міжнародній військово-політичній сфері, підтримання миру, запобігання війни та забезпечення безпеки у всіх сферах міжнародних відносин.
Юрисдикційні межі дії Права міжнародної безпеки визначаються автором даного курсу лекцій відповідно до теоретико-методологічних вимог безпекознавства, тобто зазначена галузь міжнародного публічного права поширює свою юрисдикцію на військово-політичні та інші міжнародні відносини, пов’язані з підтриманням миру, забезпеченням безпеки, попередження застосування сили чи погрози силою, відверненням озброєних конфліктів і війни, котрі відбуваються у мирний час. Зазначене означає, що право міжнародної безпеки поширюється на період дії так званого збалансованого стану „безпекознавчого дуалізму: безпека – небезпека”, далі продовжує діяти в період матеріалізації чинників небезпеки – на етапах „ризику”, „виклику” і закінчується, коли небезпека завершується „загрозою”, найвищою стадією небезпеки. Після „загрози” розпочинаються озброєні сутички. Фахівці спецслужб стверджують: „Там, де починають лунати постріли та вибухи – закінчується розвідка і контррозвідка”. Так само – там почитає діяти міжнародне право в період міжнародних конфліктів.
На стадії „загрози” закінчує свої „повноваження” право міжнародної безпеки, а міжнародне право в період міжнародних конфліктів тільки розпочинає свої „повноваження”. Генеральна мета права міжнародної безпеки – через власні засоби, способи та заходи утримати під контролем „розбалансовану ситуацію” і повернути її спочатку до стану „небезпеки” (тобто у стан потенційної, віртуальної несприятливості), а згодом збалансувати її зі станом „безпека”, тобто повернути її у початкове положення – збалансований стан „безпекознавчого дуалізму: безпека – небезпека”.
Міжнародне право в період міжнародних конфліктів, зі свого боку, на стадії „загрози” розпочинає регулювати ті обмежені силові дії сторін спору чи конфлікту, котрі властиві даному періоду напруги в міжнародних відносинах.
Проте, це „авторська версія” бачення особливостей функціонування права міжнародної безпеки в часі та просторі, а також його взаємодія з іншими галузями міжнародного публічного права, котрі причетні до сфери безпеки (міжнародне право в період міжнародних конфліктів, право ведення війни, гуманітарне право тощо). Єдиної, загальновизнаної думки щодо визначення поняття „права міжнародної безпеки” нині поки що не вироблено. Проблема знаходиться на стадії розробки.
