- •Київський університет Права національної академії наук україни
- •Передмова
- •Тема 1.
- •Тема 1. Право міжнародної безпеки як система наукових знань про особливу галузь міжнародного публічного права і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Історія виникнення, стан і сучасні тенденції розвитку права міжнародної безпеки.
- •Тема 4. Характеристика системи принципів права міжнародної безпеки.
- •Тема 5. Характеристика системи джерел права міжнародної безпеки.
- •Тема 6. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів і заходів збереження миру і забезпечення міжнародної безпеки.
- •Тема 7. Засоби зміцнення довіри та міжнародний контроль.
- •1.1.2. Особливості змістовного модулю іі. – Особлива частина: особливості практики застосування положень права міжнародної безпеки
- •Тема 9. Демілітаризація окремого територіального простору.
- •Тема 10. Міжнародні системи колективної безпеки.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 1.2. Загальна характеристика актуальності проблеми правого забезпечення міжнародної безпеки план
- •1.2.1. Передумови актуалізації розвитку сучасних підходів до проблеми забезпечення міжнародної безпеки
- •1.2.3. Особливості структурної побудови навчальної дисципліни „Право міжнародної безпеки”
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.
- •2.1.1. Сутність гносеологічного підходу до визначення джерел права міжнародної безпеки
- •2.1.2. Особливості історичних умов зародження ідей та їх розвитку до рівня системи знань про мир, війну і міжнародну безпеку
- •2.1.3. Загальна характеристика стану і перспектив розвитку доктринальних шкіл з права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.2. Актуальні проблеми сучасної парадигми теорії про безпеку і права міжнародної безпеки та шляхи їх вирішення план
- •2.2.1. Характеристика сучасної парадигми Права міжнародної безпеки та тенденцій його розвитку
- •2.2.2. Сутність відставання теорії Права міжнародної безпеки від сучасних вимог безпекознавства
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.3. Теоретико-методологічні особливості природи насильства і війни як явищ у людському суспільстві план
- •2.3.1. Загальний огляд теоретико-методологічних підходів до визначення природи війни як соціального явища
- •2.3.2. Загальна характеристика сучасного „мілітаризму” як явища
- •Основні напрями і форми військово-економічного протиборства сторін
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.4. Особливості теоретико-методологічних основ військово-політичних аспектів зовнішньої політики у сфері міжнародної безпеки план
- •2.4.1. Теоретико-методологічні особливості визначення сутність військової політики та її елементів
- •2.4.2. Теоретико-методологічні особливості сутності військової доктрини та її різновидів
- •2.4.3. Теоретико-методологічні особливості сутності військової концепції, стратегії і тактики
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.5. Війна в умовах глобалізації: міжнародно-правові та безпекознавчі аспекти план
- •2.5.1. Загальна характеристика сучасної теоретико-методологічної парадигми поняття „війна”
- •2.5.2. Міжнародні відносини та міжнародна безпека у світлі глобальних політичних змін як чинники впливу на „життя” і „змістовний розвиток” війни
- •2.5.3. Глобальні політичні тенденції як чинники впливу на характер форми застосування військової сили
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.6. Теоретико-методологічні особливості та критерії видової класифікації війн план
- •2.6.1. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за соціально-політичною і міжнародно-правовою характеристикою
- •2. Порівняльний аналіз світові війни – породження хх століття
- •2.6.2. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за силами, засобами і способами ведення військових дій та її елементів
- •2.6.3. Теоретико-методологічні особливості визначення джерел, способів, сил і засобів розв’язання та ведення війни
- •2.6.4. Теоретико-методологічні особливості визначення часової тривалості війни
- •2.6.5. Теоретико-методологічні особливості визначення періодизації війни
- •2.6.6. Теоретико-методологічні особливості визначення допоміжних заходів протиборства сторін, котрі знаходяться у стані війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.7. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства та інформаційно-психологічної війни план
- •2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства
- •2.7.2. Теоретико-методологічні особливості інформаційної війни
- •2.7.3. Теоретико-методологічні особливості психологічної війни
- •2.7.4. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічної війни
- •2.7.4.1. Основні характеристики сутності та складових інформаційно-психологічної війни (іпв).
- •2.7.4.5. Інформаційно-психологічна війна у геостратегічному протиборстві.
- •2.7.5. Особливості методики оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства.
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні висновки до Теми 2:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.
- •3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки
- •3.1.2. Особливості сучасних підходів до визначення поняття права міжнародної безпеки у працях іноземних дослідників
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3.2. Особливості формування сучасного уявлення про загальну концепцію права міжнародної безпеки як наукової дисципліни план
- •3.2.1. Теоретико-методологічні особливості визначення складових елементів права міжнародної безпеки
- •3.2.2. Теоретико-методологічні особливості визначення суб’єкта пмб і міжнародних правовідносин у сфері підтримання міжнародного миру, забезпечення міжнародної безпеки і попередження війни
- •3.2.3. Міжнародна безпека як наукова категорія в Теорії права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.
- •4.1.1. Особливості змістовної сутності та функцій принципів міжнародного публічного права
- •4.1.2. Особливості співвідношення принципів і звичаїв міжнародного публічного права
- •4.1.3. Особливості наукової дискусії навколо визначення понять „загальні” та „основні” принципи міжнародного публічного права
- •4.1.4. Особливості розмежування загальних принципів права і основних принципів міжнародного публічного права
- •4.1.5. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •4.1.6. Особливості тлумачення і застосування принципів міжнародного публічного права у сфері міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.2. Теоретико-методологічні засади визначення сутності норм міжнародного публічного права у галузі міжнародної безпеки план
- •4.2.1. Особливості визначення сутності та формування поняття норми міжнародного права
- •4.2.2. Особливості структури норм міжнародного публічного права
- •4.2.3. Особливості видів норм міжнародного права
- •4.2.4. Концепція „м’якого права”
- •4.2.5. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.3. Сучасний стан розвитку системи та кваліфікаційна характеристика особливостей принципів права міжнародної безпеки план
- •4.3.1. Загальна характеристика сучасної системи принципів права міжнародної безпеки
- •4.3.2. Юридична природа основних принципів міжнародного права та їхній зв’язок з правом міжнародної безпеки
- •4.3.4. Особливості співвідношення основних принципів міжнародного публічного права і відомчих принципів у праві міжнародної безпеки та їхня загальна характеристика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.
- •5.1.1. Теоретико-методологічне визначення особливостей ієрархії джерел міжнародного публічного права
- •5.1.2. Особливості міжнародних конвенцій та міжнародно-правових актів га і рб оон як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.3. Особливості міжнародних договорів як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.4. Міжнародно-правові акти, спрямовані на створення регіональних систем безпеки як джерела права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6.
- •6.1.1. Загальна характеристика Статут оон та інших політико-номативних актів га і рб оон та їх роль у збереженні миру і забезпеченні міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів план
- •6.2.1. Особливості становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.2. Змістовна сутність проблеми реалізації на практиці принципу мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.3. Особливості змістовної сутності поняття міжнародного спору, класифікація міжнародних спорів
- •6.2.4. Теоретико-методологічна і правова сутність засобів вирішення міжнародних спорів
- •6.2.4.1. Міжнародні переговори, посередництво, добрі послуги.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.3. Особливості заходів забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами план
- •6.3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення
- •6.3.2. Нормативно-правові заходи підтримання миру, забезпечення безпеки та відвернення війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.4. Розвідувальна діяльність як специфічний засіб забезпечення національної, державної і міжнародної безпеки план
- •6.4.1. Розвідувальна діяльність як явище та організаційно-правовий процес у забезпеченні реалізації зовнішньої політики суб’єктів правовідносин в міждержавних і міжнародних відносинах
- •6.4.2. Особливості функцій спецслужб у сфері сучасної розвідувальної діяльності
- •6.4.3. Сутність розвідувальної інформації і розвідувальних даних
- •6.4.4. Створення розвідувальних позицій як різновид оперативної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •7.1.1. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „зміцнення довіри” у міжнародних відносинах
- •1.7.2. Обсє як провідна інституція розвитку теорії і практики реалізації системи заходів довіри в міжнародних відносинах і співробітництва у сфері міжнародної безпеки
- •7.1.3. Теоретико-методологічні та правові аспекти концепції „Відкрите небо”
- •7.1.4. Партнерство заради миру як форма реалізації заходів довіри та співробітництва в сфері міжнародної безпеки
- •7.1.5. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору як форма регіонального співробітництва у сфері безпеки
- •7.1.6. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „міжнародного контролю за обмеженням озброєнь і роззброєнням” у міжнародних відносинах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8.
- •8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки
- •8.1.2. Теоретико-методологічна і організаційно-правова сутність ядерного роззброєння
- •8.1.2.4. Заборона ядерних випробувань
- •8.1.4. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •8.1.4. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9.
- •9.1.1. Особливості змістової сутності поняття правового інституту „демілітаризація окремого територіального простору”
- •9.1.2. Особливості змістової сутності понять правових інститутів „нейтралітет” і „нейтралізована територія”
- •9.1.3. Теоретико-методологічна сутність забезпечення безпеки і практика її реалізації в Арктичному регіоні
- •9.1.4. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Північного Льодовитого океану та прибережних морів у контексті забезпечення міжнародної безпеки
- •9.1.5. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Антарктики в контексті забезпечення міжнародної безпеки, мореплавства і науково-господарської діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10.
- •10.1.1. Загальна характеристика безпекознавчих основ теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки
- •10.1.2. Загальна характеристика теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки, регламентованих правом міжнародної безпеки
- •10.1.3. Особливості всесвітньої універсальної системи колективної безпеки
- •10.1.4. Особливості регіональних систем колективної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для заліку
- •Рекомендована література і. Нормативно-правові акти:
- •Іі. Основна
- •Ііі. Допоміжна
- •Іv. Інформаційні ресурси
Лекція 2.7. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства та інформаційно-психологічної війни план
2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства.
2.7.2. Теоретико-методологічні особливості інформаційної війни.
2.7.3. Теоретико-методологічні особливості психологічної війни.
2.7.4. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічної війни.
2.7.5. Особливості методики оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства
2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства
2.7.1.1. Інформаційно-психологічне протиборство (ІПП) у наукових колах прийнято розрізняти в широкому і вузькому розумінні слова.
У широкому розумінні інформаційно-психологічне протиборство – це форма боротьби, котра являє собою сукупність спеціальних (політичних, економічних, дипломатичних, технологічних, військових та інших) методів, способів і засобів вигідного впливу на інформаційну сферу об’єкта розвідувально-підривних спрямувань і захисту власної інформаційної сфери в інтересах досягнення поставлених цілей у забезпеченні безпеки.
У вузькому розумінні інформаційне протиборство (у військовій, оборонній, безпековій сферах) – це комплекс заходів інформаційно-психологічного характеру, здійснюваних з метою захоплення та утримання стратегічної ініціативи, досягнення інформаційно-психологічної переваги над супротивником і створення сприятливого пропагандистського підґрунтя під час підготовки та ведення бойової й іншої діяльності збройних сил і/ або спецслужб.
Види інформаційно-психологічного протиборства поділяються на:
1) інформаційно-технічне;
2) інформаційне;
3) інформаційно-психологічне.
Головними об’єктами впливу інформаційно-технічного протиборства є системи телекомунікацій і зв’язку, радіоелектронні засоби тощо.
Головними об’єктами впливу інформаційного протиборства є інформаційний простір, інформаційні ресурси, інформаційні системи, інформаційні потоки, процеси, критично важливі структури і засоби комунікацій, ЗМІ, кіно, театр тощо, за володіння і контроль над якими й точиться боротьба.
Головним об’єктом інформаційно-психологічного впливу залишаються свідомість і психіка окремої людини, населення, керівного і особового складу збройних сил, спецслужб, правоохоронних органів супротивника та системи формування суспільної думки і прийняття стратегічних рішень.
Інформаційно-психологічне протиборство ведеться на трьох рівнях: стратегічному, оперативному та тактичному.
На стратегічному рівні ІПП планують і координують найвищі органи державної влади, які визначаються як генеральний суб’єкт ІПП.
На оперативному і тактичному рівнях зазначена діяльність проводиться силами та засобами збройних сил, спецслужб, правоохоронних органів, а також суспільно-політичними інститутами держави, ЗМІ, котрі визначаються виконавчими суб’єктами ІПП.
Інформаційна (ІВ), психологічна (ПВ), інформаційно-психологічна війни (ІПВ), спеціальна інформаційна операція (СІО) та акт зовнішньої інформаційної агресії (АЗІА) є крайніми формами здійснення інформаційно-психологічного протиборства (ІПП). Слід зазначити, що ІВ, ПВ та IПB складаються з певної кількості спеціальних заходів, СІО та АЗІА, узгоджених між собою метою, упорядкованих у часі та просторі, але окремі оперативні заходи, СІО та АЗІА можуть й не бути складовими IПB і реалізовуватися як самостійні інформаційно-психологічні заходи для досягнення певної тактичної мети.
