Тема 4. Характеристика системи принципів права міжнародної безпеки.

Загальні зауваження щодо принципів права міжнародної безпеки. Значення загально-визначених принципів міжнародного права. Головний принцип права міжнародної безпеки, закріплений статутом ООН. Загальні принципи, які використовує право міжнародної безпеки. Специфічні принципи права міжнародної безпеки (рівність та однакова безпека держав; завдання шкоди безпеці держав).

Принцип незастосування сили та погрози силою. Формулювання змісту даного принципу у Статуту ООН (п. 4 ст. 2 Статуту). Розвинення принципу у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Нормативний зміст даного принципу. Дії, що будуть розглядатися як порушення цього принципу. Дозволені форми застосування неозброєної сили. Формулювання даного принципу в Статуті ООН (п. 3 ст. 2 Статуту). Специфіка принципу, його еволюція у міжнародному праві. Засоби мирного розв’язання міжнародних спорів (ст. 33 Статуту ООН). Зміст подальшого розвитку принципу. Його нормативний зміст.

Територіальна цілісність (непорушність території) держав. Зміст принципу, його формулювання у Статуті ООН (п. 4 ст. 2 Статуту). Нормативний зміст даного принципу за Загальним актом НБСЄ 1975 р.

Галузеві принципи права міжнародної безпеки. Принцип суверенної рівності держав. Співвідношення цього принципу з принципом рівності та однакової безпеки держав. Зміст даного галузевого принципу та принципу не завдання шкоди безпеці будь-якої держави.

Тема 5. Характеристика системи джерел права міжнародної безпеки.

Статут ООН як головне джерело права міжнародної безпеки. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН як джерела даної галузі загального міжнародного права. Міжнародні договори (багатосторонні та двосторонні) як джерела права міжнародної безпеки. Класифікація зазначених договорів за напрямками дії (договори, що стримують гонку ядерних озброєнь; які обмежують нарощування озброєнь; що забороняють виготовлення певних видів зброї; що спрямовані на попередження випадкового виникнення війни).

Тема 6. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів і заходів збереження миру і забезпечення міжнародної безпеки.

Теоретико-методологічна сутність поняття, місце і роль засобів і заходів збереження миру і підтримання глобальної міжнародної безпеки. Взаємозалежність головних цілей і завдань права міжнародної безпеки. Теоретико-методологічна сутність поняття засобу і заходу збереження миру. Особливості розвитку в праві міжнародної безпеки та безпекознавстві уявлення про арсенал засобів і заходів збереження миру і підтримання міжнародної безпеки та процесу формування категорійно-понятійного апарату (мирне розв’язання спорів; роззброєння; попередження ядерної війни або раптового нападу; колективна безпека; нейтралітет і неприєднання; припинення актів агресії; самозахист; нейтралізація або демілітаризація окремих територій; заснування без’ядерних зон, ліквідація на певних територіях військових баз тощо).

Загальна оцінка ролі ООН у справі забезпечення миру і забезпечення міжнародної безпеки. Генеральна Асамблея ООН та забезпечення миру (ст. 11 Статуту ООН). Функції Генеральної Асамблеї у питаннях, які розглядаються (розгляд загальних принципів; обговорення відповідних питань; звернення уваги Ради Безпеки щодо окремих ситуацій). Повноваження Генеральної Асамблеї ООН стосовно Ради Безпеки.

Погоджувальні політико-правові засоби і заходи вирішення міжнародних суперечок. Поняття засобів і заходів мирного розв’язання суперечок. Міжнародно-політичні та правові засоби і заходи мирного розв’язання суперечок.

Слідча (обстеження) і погоджувальна (примирення) процедури. Міжнародна слідча процедура (обстеження). Міжнародні погоджувальні комісій. Функції, порядок формування і функціонування.

Добрі послуги і посередництво у вирішенні міжнародних спорів.

Судові засоби і заходи вирішення міжнародних суперечок. Міжнародний арбітраж. Міжнародний судовий розгляд. Міжнародний Суд ООН. Міжнародний трибунал з морського права. Європейський суд з прав людини. Економічний суд Співдружності Незалежних Держав.

Механізм вирішення суперечок, заснований міжнародними організаціями. Мирне врегулювання суперечок в рамках ООН. Генеральна Асамблея ООН. Рада Безпеки ООН. Спеціалізовані установи та інші організації системи ООН. Регіональні організації. Мирне врегулювання суперечок у рамках ОБСЄ. Валлеттський механізм (ОБСЄ) з врегулювання суперечок. Комісія ОБСЄ з примирення. Суд з примирення і арбітражу ОБСЄ. Примирлива комісія. Арбітражний трибунал. Рада Ліги арабських держав (ЛАД). Організація африканської єдності (ОАЄ). Організація американських держав (ОАД). Організація центральноамериканських держав (ОЦАД). Рада міністрів Співдружності Незалежних Держав.

Особливості практики реалізації Радою Безпеки ООН заходів з підтримання та відновлення міжнародного миру, застосування сили в заходах припинення озброєних конфліктів і забезпечення безпеки. Призначення Ради Безпеки ООН (ст.ст. 24, 25 Статуту ООН). Кваліфікація ситуації: поняття та значення. Послідовність прийняття заходів Радою Безпеки ООН. Застосування сили Радою Безпеки ООН. Її види (спостерігаючи, сили по підтримці миру), порядок застосування. Операції з підтримання миру. Загальна характеристика. Завдання, котрі вирішуються у процесі зазначених операцій. Принципи їх проведення.

Розвідувальна діяльність як специфічний засіб і система конспіративних заходів забезпечення національної, державної і міжнародної безпеки. Розвідувальна діяльність як соціально-політичне явище. Функції спецслужб у сфері сучасної розвідувальної діяльності. Сутність розвідувальної інформації і розвідувальних даних. Створення розвідувальних позицій як різновид оперативної діяльності. Висновки до теми.