2.5.2. Міжнародні відносини та міжнародна безпека у світлі глобальних політичних змін як чинники впливу на „життя” і „змістовний розвиток” війни

Масштабність змін допомагають зрозуміти такі вражаючі події міжнародного життя останніх років, як падіння Берлінської стіни та закінчення „холодної війни”, розпад Радянського Союзу, Чехословаччини, СФРЮ, ,„світової соціалістичної системи”, Ради Економічної Взаємодопомоги, Організації Варшавського Договору, крах біполярного світу і різке збільшення кількості суверенних держав – членів міжнародного співтовариства.

До цього додамо:

1) новий етап в інтеграційних процесах в Європі та Північній Америці;

2) яскраво новий політичний статус об’єднаної Німеччини;

3) міжнародно-правові наслідки югославського конфлікту, військового втручання під гаслами „миротворення” США та їхніх союзників по НАТО у справи Іраку і Афганістану, розпалювання „кольорових революцій” в посткомуністичних державах Східної Європи, в Сербії, на пострадянському просторі, в арабських державах Близького Сходу, Центральної Азії та Північної Африки, постійний військовий шантаж тоталітарних лідерів цих держав щодо можливої зовнішньої воєнної агресії під гаслом „гуманітарної агресії”, тобто „застосування військової сили США і НАТО для заступництва мирного населення із числа опозиційних сил”, які відверто вдаються до державних заколотів: „мирними засобами” паралізують місцеву владу і провокують її вдаватися до репресивних дій з метою відновлення керованості держави (як це яскраво виявилося, зокрема, у випадку з Лівією і Сирією).

Поряд з цим величезних масштабів досягли і продовжують зростати міграційні потоки з менш розвинених регіонів і країн в багатші в економічному та благополучніші в соціальному відношенні держави. Відбувається переструктурування всього світового політичного простору – тобто новий перерозподіл сфер впливу між „сильними світу цього”, а також процес підготовки умов до зміни світового лідера (США на Китай чи Індію) у цій геостратегічній конкуренції.

Історики та політологи відзначають, що подібного характеру та масштабу світові зрушення раніше відбувалися як наслідки світових війн: Першої і Другої. Порівняльний аналіз міжнародно-правових, соціальних, економічних тощо наслідків і процесів дає підстави стверджувати, що „холодна війна” за своїм змістом саме й була „Третьою світовою війною”. Хоча більшість науковців, політиків і пересічних громадян ще продовжують очікувати та лякають суспільство можливістю Третьої глобальної класичної техногенно-силової війни.

Реальність свідчить, що вже відбувається процес осмислення технологічного змісту і матеріальної підготовки до Четвертої світової війни: головні її актори вже визначені – США, які втрачають світове лідерство, Китай, реально новий світовий гегемон, Індія і традиційно Росія. Не полишає своїх сподівань також Франція і Німеччина. Яка вона сучасна війна? Яким чином процеси глобалізації впливатимуть на характер і зміст війни? Чи здатне сучасне Право міжнародної безпеки її попередити і відвернути? На ці та інші питання має дати відповідь сучасна наука.