74. Функції трудового права України.

Функції трудового права - це основні напрями впливу його норм на поведінку людей в процесі праці для досягнення цілей і задач трудового законодавства. трудове право виконує такі функції: регулятивну, соціальну, захисну, виробничу, виховну.

Регулятивна функція полягає у державному договірному регулюванні трудових відносин відповідно до норм чинних нормативно-правових актів.

Соціальна функція виявляється у державному втручанні відносин у сфері праці шляхом закріплення прав людини, соціальних гарантій, їх забезпечення, захисту прав у разі порушень.

Захисна функція полягає у захисті прав, законних інтересів індивідуальних і колективних суб’єктів трудового права у соціально-трудовій сфері.

Виробнича функція полягає у захисті інтересів роботодавців та виробництва з метою отримання прибутку, що є основною метою підприємництва.

Виховна функція полягає у забезпеченні зобов’язання працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, дбайливо ставитися до його майна.

75. Система трудового права, її структура. Система трудового законодавства.

Трудове право України поділяється на дві частини: загальну і особливу. До загальної частини відносяться норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права України, класифікують суб'єктів трудового права, визначають правове становище професійних спілок і трудових колективів, поняття, порядок підготовки та укладення колективних договорів, класифікують правові відносини, що виникають із застосування праці, визначають поняття працевлаштування і його правові форми.

Особливу частину складають норми, що регулюють певні елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни та припинення трудових відносин, тривалість праці та відпочинку, види оплати праці, порядок і строки виплати заробітної плати, питання внутрішнього трудового розпорядку, дисциплінарної і матеріальної відповідальності працівників, визначають здорові та безпечні умови праці, спеціальні правила щодо охорони праці жінок, неповнолітніх і осіб з пониженою працездатністю, державні органи по здійсненню нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, питання підготовки працівників і підвищення їх кваліфікації, пільги працівникам, які поєднують роботу з навчанням, порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів (конфліктів).

Оскільки Україна з 1954 р. є членом Міжнародної Організації Праці (МОП), бере участь в її щорічних конференціях, ратифікувала низку конвенцій цієї організації і тим самим взяла на себе зобов'язання привести національне законодавство про працю у відповідність з міжнародним, до системи трудового права України слід віднести також правові норми, прийняті МОП і ратифіковані Україною. Систему трудового права становлять також двохсторонні та багатосторонні договори, інші міжнародні правові акти та консульські угоди.

76. Місце трудового права у системі права України.

Конституційне право-реалізація таких найважливіших конституційних прав, як право на працю, право на відпочинок, право на страйк з метою захисту соціальних та економічних інтересів, на здорові і безпечні умови праці, на достатній рівень життя неможлива без взаємодії конституційних положень та механізмів їх реалізації, встановлених трудовим правом. Наприклад, здійснення права на працю забезпечується забороною необгрунтованої відмови в прийомі на роботу, установ-ленним ст.22 КЗпП, а конституційне положення про гарантії від незаконного звільнення реалізується через вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника, встановлений в законодавстві про працю .

Найбільшазв'язок у трудового права - з правом цивільним, оскільки трудове право виділилося з нього, і в цивільному праві залишилися деякі види договорів, пов'язаних з працею (договори підряду, побутового замовлення, доручення). Для трудового права характерно поєднання договірного і законодавчого регулювання, участь самих суб'єктів трудових відносин у встановленні умов праці посредст-вом локального нормотворчості, підпорядкування однієї сторони трудових відносин - працівника, другий - роботодавцю. У цивільному праві діє не імперативний, а диспозитивний метод, заснований на договірному способі регулювання відносин і юридичній рівності сторін.

З адміністративним правом у трудового права багато спільного у сфері регулювання відносин державних службовців, атестованих співробітників органів внутрішніх справ та інших працівників, чия праця (служба) регламентується актами як адміністративного, так і трудового законодавства. Трудовим законодавством регулюється та частина відносин, яка близька до соціального захисту та охорони трудових прав та інтересів суб'єктів адміністративно-правових відносин. З іншого боку, у сфері трудового права знаходяться організаційно-правові відносини у праці, оскільки в регулюванні процесу праці, де діє єдиноначальність в управлінні виробництвом, використовується метод властіподчіненія, властивий адміністративно-правовому регулюванню.

Взаємодія трудового та кримінально-виконавчого права проявляється в регулюванні праці при відбуванні кримінального покарання, особливо пов'язаного з позбавленням волі. праця засуджених до позбавлення волі не входить в повному обсязі в сферу дії трудового права, оскільки він не є найманим, договірним працею, і обов'язковий для сфери трудового права принцип свободи трудового договору на нього не поширюється.