- •Поняття та значення трудового договору. Відмінність трудового договору від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних із працею.
- •Сторони, зміст і форма трудового договору
- •Випробування при прийнятті на роботу.
- •Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи.
- •Гарантії для працівників при укладенні трудового договору.
- •Правове регулювання ведення трудових книжок. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників.
- •Строковий трудовий договір та особливості його укладення.
- •Контракт як різновид трудового договору. Зміст, форма та сфера його застосування.
- •Особливості укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками.
- •Правове регулювання сумісництва та суміщення.
- •Особливості укладення трудового договору з іноземними громадянами.
- •Особливості укладення трудового договору з роботодавцями – фізичними особами.
- •13. Переведення працівника на іншу постійну роботу.
- •14. Переведення працівників на іншу тимчасову роботу.
- •15. Правове регулювання переміщень працівників.
- •16.Конституційні гарантії заборони примусової праці та правове регулювання переведень за трудовим правом.
- •17. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки.
- •18.Умови та підстави припинення трудового договору та їх класифікація.
- •19. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •20. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •22. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору.
- •23. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога при звільненні.
- •24. Відсторонення працівника від роботи: підстави й умови.
- •25. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством
- •26. Правове регулювання неповного та скороченого робочого часу.
- •27. Правове регулювання надурочних робіт
- •28. Режим робочого часу та його види за трудовим правом.
- •29. Спеціальні режими робочого часу та їх правове забезпечення
- •30. Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом.
- •31. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством.
- •32. Щорічна основна відпустка і порядок її надання. Перенесення відпустки.
- •Порядок надання відпусток
- •Перенесення відпустки
- •33. Щорічні додаткові відпустки, їх види, порядок надання.
- •Визначення стажу для щорічної додаткової відпустки
- •Щорічна додаткова відпустка за шкідливі та важкі умови праці
- •34. Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з навчанням. Соціальні відпустки. Творчі відпустки.
- •Соціальні відпустки
- •Порядок надання соціальних відпусток (ст. 20 «Про відпустки»)
- •Творча відпустка
- •35. Відпустки без збереження заробітної плати та порядок їх надання.
- •36. Поняття, структура та джерела виплати заробітної плати.
- •37. Тарифна система та її елементи.
- •38. Система оплати праці.
- •39. Державне регулювання заробітної плати.
- •40. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати праці.
- •41. Гарантійні виплати за трудовим правом.
- •42. Компенсаційні виплати за трудовим правом. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон.
- •43. Порядок обчислення середнього заробітку. Постанова кму №100 від 8.02.95 р.
- •44. Гарантії права працівників на оплату праці й обмеження утримань у заробітній платі. Зу “Про оплату праці”.
- •45. Порядок виплати заробітної плати. Обмеження утримань із заробітної плати.
- •46. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов’язки працівників і роботодавця.
- •47. Заохочення працівників за добросовісну працю: правові засади.
- •48. Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава й умови дисциплінарної відповідальності працівників.
- •49. Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
- •50. Спеціальна дисциплінарна відповідальність за трудовим правом.
- •51. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •52. Підстава й умови матеріальної відповідальності працівників. Її відмінності від цивільно-правової відповідальності.
- •53. Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54. Визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню та порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.
- •55. Підстава, умови та види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •56. Відшкодування моральної шкоди у трудових правовідносинах.
- •57.Поняття та зміст охорони праці за трудовим правом її правове регулювання.
- •58. Організація охорони праці на підприємстві.
- •59. Охорона праці жінок, молоді.
- •60. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, пов’язаних з виробництвом.
- •61. Органи нагляду та контролю за охороною праці, їх повноваження.
- •62. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •63. Поняття, види та причини виникнення трудових спорів.
- •64. Порядок утворення ктс та організація роботи і розгляд індивідуальних трудових спорів у ктс.
- •65. Розгляд індивідуальних трудових спорів у суді.
- •66. Поновлення на роботі незаконно звільнених працівників та оплата за вимушений прогул.
- •67. Поняття, види та сторони колективних трудових спорів.
- •68. Примирні процедури при вирішенні колективних трудових спорів.
- •69. Участь Національної служби посередництва та примирення у вирішенні колективних трудових спорів.
- •69. Правове регулювання проведення страйку.
- •70. Основні права людини у сфері праці: міжнародні стандарти та законодавство України.
- •71. Право на працю - найважливіше право людини - учасника процесу праці. Поняття та зміст права на працю.
- •72. Поняття трудового права. Предмет трудового права України: індивідуальні та трудові колективні відносини.
- •73. Поняття й особливості методу трудового права.
- •74. Функції трудового права України.
- •75. Система трудового права, її структура. Система трудового законодавства.
- •76. Місце трудового права у системі права України.
- •77. Поняття принципів трудового права, їх класифікація
- •78. Поняття, види, особливості джерел трудового права.
- •79. Поняття та види соціального партнерства. Форми соціального партнерства.
- •80. Поняття та сфера укладення колективних угод.
- •81. Поняття та порядок укладення колективного договору
- •82. Сторони та зміст колективного договору
- •83. Дія нормативно-правових актів про працю у часі, просторі та за категоріями працівників
- •84. Суб'єкти міжнародного трудового права та особливості їх правового статусу (оон, моп)
- •85. Джерела міжнародного трудового права
- •86. Поняття трудових правовідносин та їх структура
- •87. Правосуб'єктність учасників трудових правовідносин
- •88. Правове становище працівників у трудових правовідносинах
- •89.Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин Характеристика зу "про організації роботодавців"
- •90. Участь профспілок у регулюванні трудових відносин.
- •91. Основи правового регулювання зайнятості населення і працевлаштування. Охаракт. Заг. Положення зу про зайнят. Населення"
- •92. Охарактеризувати зу Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні
68. Примирні процедури при вирішенні колективних трудових спорів.
Під примирними процедурами розуміють особливий спосіб вирішення колективного трудового спору без припинення роботи шляхом пошуку взаємоприйнятного для сторін рішення.
ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» передбачає 4 органи, які сприяють примиренню сторін: примирна комісія, трудовий арбітраж, незалежний посередник і Національна служба посередництва і примирення.
Відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" у випадках, якщо предметом колективного спору є встановлення нових або зміна існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту або укладення чи зміна колективного договору чи угоди, цей спір розглядається примирною комісією. Примирна комісія — це орган, який утворюється сторонами колективного трудового спору і складається з їхніх представників, метою якого є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору.
Залежно від рівня спору Закон встановлює різні терміни утворення примирної комісії. Вона утворюється за письмовою заявою однієї із сторін:
• на виробничому рівні — у 3-денний термін;
• на галузевому або територіальному рівні — у 5-деннийтермін;
• на національному рівні — у 10-денний термін з моментувиникнення колективного трудового спору.
Вона складається з рівної кількості представників сторін. Ініціатором утворення комісії може бути будь-яка сторона. Вона звертається до іншої сторони з письмовою заявою. Рішення про встановлення кількості представників сторін визначається ними спільно і оформляється відповідним протоколом.
Основним завданням примирної комісії є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).
Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.
Трудовий арбітраж — це орган, який формується із залучених сторонами колективного трудового спору фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору. Він утворюється за ініціативою однієї із сторін спору або за ініціативою незалежного посередника. Незалежно від рівня колективного спору трудовий арбітраж утворюється у 3-денний термін або з моменту спливу строків прийняття рішення примирною комісією, або з моменту виникнення спору, якщо він не підлягає розгляду примирною комісією.
Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначаються за погодженням між сторонами спору.
Трудовий арбітраж повинен розглянути спір і прийняти рішення у 10-денний строк від дня його створення. Сам арбітраж може продовжити цей термін до 20 днів. Рішення про продовження терміну приймається більшістю голосів членів трудового арбітражу.
Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом, який підписується усіма членами трудового арбітражу.
Національна служба посередництва і примирення — це постійно діючий орган, створений для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів). Основними ЇЇ завданнями є:
• сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин упроцесі врегулювання колективних спорів;
• прогнозування виникнення трудових спорів та сприяння своєчасному їх вирішенню;
• здійснення посередництва і примирення під час вирішенняспорів.