- •Поняття та значення трудового договору. Відмінність трудового договору від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних із працею.
- •Сторони, зміст і форма трудового договору
- •Випробування при прийнятті на роботу.
- •Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи.
- •Гарантії для працівників при укладенні трудового договору.
- •Правове регулювання ведення трудових книжок. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників.
- •Строковий трудовий договір та особливості його укладення.
- •Контракт як різновид трудового договору. Зміст, форма та сфера його застосування.
- •Особливості укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками.
- •Правове регулювання сумісництва та суміщення.
- •Особливості укладення трудового договору з іноземними громадянами.
- •Особливості укладення трудового договору з роботодавцями – фізичними особами.
- •13. Переведення працівника на іншу постійну роботу.
- •14. Переведення працівників на іншу тимчасову роботу.
- •15. Правове регулювання переміщень працівників.
- •16.Конституційні гарантії заборони примусової праці та правове регулювання переведень за трудовим правом.
- •17. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки.
- •18.Умови та підстави припинення трудового договору та їх класифікація.
- •19. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •20. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •22. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору.
- •23. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога при звільненні.
- •24. Відсторонення працівника від роботи: підстави й умови.
- •25. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством
- •26. Правове регулювання неповного та скороченого робочого часу.
- •27. Правове регулювання надурочних робіт
- •28. Режим робочого часу та його види за трудовим правом.
- •29. Спеціальні режими робочого часу та їх правове забезпечення
- •30. Поняття та види часу відпочинку за трудовим правом.
- •31. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством.
- •32. Щорічна основна відпустка і порядок її надання. Перенесення відпустки.
- •Порядок надання відпусток
- •Перенесення відпустки
- •33. Щорічні додаткові відпустки, їх види, порядок надання.
- •Визначення стажу для щорічної додаткової відпустки
- •Щорічна додаткова відпустка за шкідливі та важкі умови праці
- •34. Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з навчанням. Соціальні відпустки. Творчі відпустки.
- •Соціальні відпустки
- •Порядок надання соціальних відпусток (ст. 20 «Про відпустки»)
- •Творча відпустка
- •35. Відпустки без збереження заробітної плати та порядок їх надання.
- •36. Поняття, структура та джерела виплати заробітної плати.
- •37. Тарифна система та її елементи.
- •38. Система оплати праці.
- •39. Державне регулювання заробітної плати.
- •40. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати праці.
- •41. Гарантійні виплати за трудовим правом.
- •42. Компенсаційні виплати за трудовим правом. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон.
- •43. Порядок обчислення середнього заробітку. Постанова кму №100 від 8.02.95 р.
- •44. Гарантії права працівників на оплату праці й обмеження утримань у заробітній платі. Зу “Про оплату праці”.
- •45. Порядок виплати заробітної плати. Обмеження утримань із заробітної плати.
- •46. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов’язки працівників і роботодавця.
- •47. Заохочення працівників за добросовісну працю: правові засади.
- •48. Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава й умови дисциплінарної відповідальності працівників.
- •49. Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
- •50. Спеціальна дисциплінарна відповідальність за трудовим правом.
- •51. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •52. Підстава й умови матеріальної відповідальності працівників. Її відмінності від цивільно-правової відповідальності.
- •53. Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54. Визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню та порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.
- •55. Підстава, умови та види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •56. Відшкодування моральної шкоди у трудових правовідносинах.
- •57.Поняття та зміст охорони праці за трудовим правом її правове регулювання.
- •58. Організація охорони праці на підприємстві.
- •59. Охорона праці жінок, молоді.
- •60. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, пов’язаних з виробництвом.
- •61. Органи нагляду та контролю за охороною праці, їх повноваження.
- •62. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •63. Поняття, види та причини виникнення трудових спорів.
- •64. Порядок утворення ктс та організація роботи і розгляд індивідуальних трудових спорів у ктс.
- •65. Розгляд індивідуальних трудових спорів у суді.
- •66. Поновлення на роботі незаконно звільнених працівників та оплата за вимушений прогул.
- •67. Поняття, види та сторони колективних трудових спорів.
- •68. Примирні процедури при вирішенні колективних трудових спорів.
- •69. Участь Національної служби посередництва та примирення у вирішенні колективних трудових спорів.
- •69. Правове регулювання проведення страйку.
- •70. Основні права людини у сфері праці: міжнародні стандарти та законодавство України.
- •71. Право на працю - найважливіше право людини - учасника процесу праці. Поняття та зміст права на працю.
- •72. Поняття трудового права. Предмет трудового права України: індивідуальні та трудові колективні відносини.
- •73. Поняття й особливості методу трудового права.
- •74. Функції трудового права України.
- •75. Система трудового права, її структура. Система трудового законодавства.
- •76. Місце трудового права у системі права України.
- •77. Поняття принципів трудового права, їх класифікація
- •78. Поняття, види, особливості джерел трудового права.
- •79. Поняття та види соціального партнерства. Форми соціального партнерства.
- •80. Поняття та сфера укладення колективних угод.
- •81. Поняття та порядок укладення колективного договору
- •82. Сторони та зміст колективного договору
- •83. Дія нормативно-правових актів про працю у часі, просторі та за категоріями працівників
- •84. Суб'єкти міжнародного трудового права та особливості їх правового статусу (оон, моп)
- •85. Джерела міжнародного трудового права
- •86. Поняття трудових правовідносин та їх структура
- •87. Правосуб'єктність учасників трудових правовідносин
- •88. Правове становище працівників у трудових правовідносинах
- •89.Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин Характеристика зу "про організації роботодавців"
- •90. Участь профспілок у регулюванні трудових відносин.
- •91. Основи правового регулювання зайнятості населення і працевлаштування. Охаракт. Заг. Положення зу про зайнят. Населення"
- •92. Охарактеризувати зу Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні
Щорічна додаткова відпустка за шкідливі та важкі умови праці
Таку відпустку надають згідно зі ст. 7 Закону про відпустку працівникам зі Списку № 1, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Максимальна її тривалість — 35 календарних днів.
Особливості надання щорічної додаткової відпустки за шкідливі та важкі умови праці визначені Порядком № 16-1. Озвучимо основні правила, яких слід дотримуватися роботодавцям, які надають своїм працівникам щорічні додаткові відпустки за Списком № 1:
для визначення тривалості додаткової відпустки потрібно провести атестацію робочого місця працівника (ч. 2 ст. 7 Закону про відпустки). Її проводять згідно з Порядком № 442, а під час визначення права на додаткову відпустку та її тривалості керуються Наказом № 383/55;
конкретну тривалість додаткової відпустки визначають у колективному чи трудовому договорі залежно від фактичної зайнятості працівника в шкідливих та важких умовах (ч. 2 ст. 7 Закону про відпустки);
роботодавець має вести облік робочого часу за кожним із видів шкідливих і важких робіт . У разі якщо працівники трудилися в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надають додаткову відпустку різної тривалості, підрахунок часу роботи проводять окремо (п. 8 Порядку № 16-1);
додаткову відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу (п. 9 Порядку № 16-1).
Законодавством передбачено також надання додаткової відпустки за особливий характер праці, а саме:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України у постанові від 17 листопада 1997 р.№ 1290;
2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
34. Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з навчанням. Соціальні відпустки. Творчі відпустки.
Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням надаються не для відпочинку, а для складання випускних іспитів працівниками, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах в основній школі - (10 календарних днів), у старшій школі - (23 календарних дні); для перевідних іспитів в основній та старшій школах (від 4 до б календарних днів без урахування вихідних).
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надасться додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на 1-му та 2-му курсах у вищих навчальних закладах: І та П рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів щорічно, Ш та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів; незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів щорічно;
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на 3-му і наступних курсах у вищих навчальних закладах: І та II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів; Ш та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів щорічно, незалежно від рівня акредитації, з заочною формою навчання - 40 календарних днів;
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання І та II рівнів акредитації - 2 місяці, а у вищих навчальних закладах П і IV рівнів акредитації - 4 місяці.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за бажанням протягом 4 років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 % середньої заробітної плати працівника.
Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням.
Законом України від 10 липня 2003 р. доповнено ст. 15-1 Закону України "Про відпустки", якою встановлено, що на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.
