Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Trudove_58-68.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
265.14 Кб
Скачать

24. Відсторонення працівника від роботи: підстави й умови.

Відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи органі­зації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторо­нення від роботи у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у таких випадках:

1) поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

2) відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

3) відмова або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

4) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів.

Обов’язкові медичні огляди встановлено для:

1) працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування й торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ та організацій, професійна або інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення й може слугувати причиною поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь;

2) працівників, зайнятих на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;

3) осіб віком до 21 року.

Відсторонення від роботи або іншої діяльності зазначених вище осіб здійснюється власником за поданням посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до Закону "Про державну службу" державний службовець може бути відсторонений від виконання повнова­жень за посадою зі збереженням заробітної плати, якщо неви­конання чи неналежне виконання ним службових обов'язків призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, уста­нові, організації чи об'єднанню громадян.

Рішення про відсторонення державного службовця від роботи приймається керівником державного органу, у якому цей служ­бовець працює.

Підставою для відсторонення державного службовця від ви­конання повноважень за посадою може бути і факт проведення щодо нього службового розслідування. У цьому випадку рішення про відсторонення приймається керівником органу, де працює цей службовець, за поданням голови комісії з проведення служ­бового розслідування. Тривалість відсторонення державного службовця не повинна перевищувати 2 місяці.

Відсторонення не є підставою для припинення трудового договору. Після усунення причин, що призвели до відсторонення, працівник допускається до роботи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]