3.3. Вмотивованість

«Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. … Виклад підстав прийняття рішення не лише полег-шує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, на-самперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов’язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова сис-тема», – зазначила Консультативна рада європейських суддів у Виснов­ ку щодо якості судових рішень (пункти 34-35).

Посібник із написання судових рішень

43

Право сторони на вмотивоване судове рішення, а отже, обов’язок суду мотивувати судове рішення вивів у своїй практиці Європейський суд з прав людини. Наведемо один з яскравих прикладів, який стосується України.

Пенсіонерка Світлана Проніна у зв’язку з відмовою нарахувати їй більшу пенсію звернулася до міського суду з позовом до пенсійного органу. В своєму позові вона стверджувала, що відповідно до статті 46 Конституції її пенсія не може бути нижчою за прожитковий мінімум, а призначена їй пенсія є нижчою. Міський суд, пославшись на Закон України «Про пенсійне забезпечення», у за-доволенні позову відмовив. Суд вищої інстанції залишив це рішення в силі, жод-ним чином не відреагувавши на аргумент позивачки щодо вимоги Конституції.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи ситуацію під кутом зору стат-ті 6 Європейської конвенції про права людини, дійшов висновку:

«… пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати деталь-ну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, ви-кладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвен-ції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи… У цій справі заявниця зверталась до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилала-ся, зокрема, на положення статті 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці під цим кутом зору, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції. Не у компетенції Суду вирішувати, який шлях міг би бути найадекватнішим для національ-них судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов’язання щодо пункту 1 статті 6 Конвен-ції» (див. пункти 23, 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року⁷).

7. Переклад українською мовою див. на сайті Міністерства юстиції України (http://www. minjust.gov.ua/files/Pronina_63566_00.zip).

44 Посібник із написання судових рішень

Таким чином, суд має проаналізувати та оцінити доречні та важливі аргу-менти сторін у судовому рішенні. Це важливо для кожного письмового рішен-ня суду – як проміжної ухвали чи постанови, так і кінцевого судового рішення у справі. Інакше ці рішення виглядатимуть свавільними.

На жаль, у судовій практиці вони трапляються на кожному кроці, що й фор-мує у людей недовіру до судів. Ось кілька прикладів «мотивування» судових рішень, які наведемо без коментарів і скорочень.

Постанова про взяття під варту:

приклад

19 листопада 2010 року слідчий звернувся з поданням про обрання обвинуваченому за ч. 3 ст. 185 КК України запобіжного заходу «взяття під варту», посилаючись на те, що 2 вересня 2010 року біля 23.00 в с. Краснопілка Маловисківського району обвинувачений з метою кра-діжки проник в приміщення літньої кухні домоволодіння потерпілого, скоївши таємне викрадення чужого майна.

Заслухавши пояснення слідчого, обвинуваченого, думку прокуро-ра, вивчивши матеріали кримінальної справи та дослідивши мате-ріали справи, суд дійшов до висновку про те, що подання підлягає задоволенню.

Інший запобіжний захід, ніж «взяття під варту», не забезпечить належ-ної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення (тут наводимо й резолютивну частину):

приклад

17 травня 2009 року біля 8-00 год. гр-н ОСОБА 1 в с. Свеса по вул. Мен-делєєва, 5, разом з гр-м ОСОБОЮ 2 здійснили крадіжку алюмінієвого бідону ємкістю 40 л. з домоволодіння гр-на ОСОБИ 3, чим порушив ст. 51 КУпАП, тобто скоїв дрібну крадіжку.

Посібник із написання судових рішень

45

Правопорушник був своєчасно викликаний у встановленому порядку в суд, однак він на розгляд адміністративних матеріалів не з’явився і не надав до суду клопотання про відкладення слухання справи.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 51, 279, 280, 283, 285, 287 КпАП України, – ПОСТАНОВИВ:

Притягти гр-на ОСОБУ 1 по ст. 51 КпАП України до адміністративної від-повідальності у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Важко повірити, що у правовій державі за такими рішеннями людину мо-жуть позбавити особистої свободи. Можливо, підстави для ухвалення цих рі-шень дійсно були. Але без їх «зважування» та оцінки вони виглядають свавіль-ними і підривають довіру до правосуддя.

А ось «традиційне» мотивування ухвали суду касаційної інстанції про від-мову у відкритті касаційного провадження у цивільній справі:

приклад

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмов-ляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є не-обґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності за-значеного судового рішення.

Потрібно уникати не лише невмотивованих рішень, а й наявності окремих невмотивованих висновків чи оцінок, які потребують пояснення для звичай-

ної дорослої людини.

46 Посібник із написання судових рішень

поради

Пам’ятайте, що наявність у судовому рішенні мотивувальної частини ще не означає, що судове рішення є вмотивованим.

Мотивуючи судове рішення, прагніть дати відповідь на кожен важливий і доречний аргумент сторін та вказати доводи, що лежать в основі рішення.

3.4. Чіткість

Для розуміння і належного виконання судового рішення важливо, щоб воно було чітким. На цю необхідну рису також вказує Консультативна рада євро-пейських суддів у своєму Висновку щодо якості судових рішень:

«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою – це необхідна передумова розуміння рішення сторо-нами та громадськістю» (пункт 42).

Чіткість судового рішення полягає, зокрема, у тому, що висновки суду по-винні прямо випливати із мотивації, бути ясними і не допускати неоднознач-ного трактування.

Задля досягнення чіткості потрібно прагнути якомога лаконічніше викла-дати думки, але не на шкоду точності та повноті аргументації.

Вузькоспеціалізовані юридичні терміни бажано пояснювати, зокрема ци-туючи відповідні положення законодавства. Посилаючись на положення за-кону, доцільно відтворювати їх зміст у достатньому для розуміння обсязі.

Недопустимо допускати суперечності, які можуть привести до неоднозначного розуміння судового рішення. Чимало таких суперечностей трапляється внаслідок того, що суддя не вичитав уважно проект рішення. Ось приклад (підкреслення авт.):

приклад

В судове засідання позивачка не з’явилася. Просить розглянути спра-ву за її відсутності. Представник позивача в судове засідання предста-вив заперечення в яких просить у задоволені позову відмовити, позов не визнає і справу розглянути за їх відсутність.

Посібник із написання судових рішень

47

Також можна натрапити на рішення, коли в мотивувальній частині робить-ся висновок про необхідність задовольнити позов, а в резолютивній у задо-воленні позову суд відмовляє, або навпаки.

Такі суперечності, допущені внаслідок неуважності або свідомо, не сприя-ють легкому розумінню судового рішення, підривають довіру до суду.

поради

Уникайте висловлювань, які можуть сприйматися неоднозначно.

Будьте лаконічними, але не жертвуйте заради цього точністю і повно-тою аргументації.

Роз’яснюйте маловідомі юридичні терміни.

Застосовуючи закон, не лише пошліться на його положення, а й про-цитуйте його у необхідному і достатньому обсязі.

Уникайте суперечностей у судовому рішенні.