6.4. Резолютивна частина

У резолютивній частині знаходить відображення присуд суду – тобто відпо-відь суду на кожну вимогу ініціатора процесу.

Спочатку суд викладає свій висновок про задоволення вимог повністю чи частково або про відмову в їх задоволенні.

У разі задоволення позову суд викладає свій висновок по суті кожної ви-моги в обсязі, в якому їх було задоволено, шляхом зазначення відповідного способу захисту.

Вимога про повноту судового рішення означає те, що суд повинен дати вичерпну відповідь на кожне передане на його вирішення правове питання – вимогу позову чи іншої заяви, скарги, клопотання.

Ось такі вимоги формулює до присуду суду Консультативна рада європей-ських суддів:

«Будь-який припис, що міститься в судовому рішенні або виданий на його підставі, повинен бути викладений чіткою й недвозначною мовою так, щоб його можна було ввести в дію або, коли йдеться про припис зробити або сплатити щось чи навпаки, виконати.

Відповідно, такий припис повинен мати такі основні характеристики:

(і) Перш за все, він повинен, коли це доречно, бути сформульований та-ким чином, щоб його можна було втілити в життя: це означає, що рі-шення повинно містити резолютивну частину, в якій було б чітко, без будь-якої можливості невизначеності або непорозуміння, викладено покарання, обов’язки чи приписи, ухвалені судом. Нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

(іі) Припис також повинен бути таким, щоб його можна було ввести в дію в рамках відповідної системи виконання: це шлях до його ефек-тивного виконання…» (пункти 53, 55 Висновку щодо якості судових рішень).

У резолютивній частині судового рішення суд також наводить свій висно-вок про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до задоволених чи незадоволених судом вимог.

При потребі суд наводить інші правові наслідки ухваленого рішення, – на-приклад, висновок про негайне виконання судового рішення, якщо для цьо-го є підстави, або у разі відмови у задоволенні позову – висновок про те, що

Посібник із написання судових рішень

173

після набрання судовим рішенням законної сили вжиті заходи забезпечення позову припиняються тощо.

Наприкінці резолютивної частини судового рішення суд обов’язково по-винен зазначити строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження. Зазвичай для цього використовують таку формулу:

«Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

• дня проголошення постанови, якщо протягом цього часу не буде по-дано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, на-бирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до <такого-то> апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги разом

• її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі».

Ця формула може дещо відрізнятися залежно від категорії справи.

Практикум

Програма практикуму

Мета практикуму: виробити (закріпити та розвинути) навички підготовки якісних судових рішень, а також навички їх оцінювання за критеріями якості судового рішення.

Перший день