- •Тема. Класифікація та номенклатура комплексних (координаційних) сполук.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Контрольні запитання та вправи.
- •Тема: Правила та алгоритми утворення назв органічних сполук за систематичною номенклатурою.
- •Теоретична частина.
- •Класифікація вуглеводнів та їх функціональних похідних.
- •Основні положення систематичної номенклатури органічних сполук.
- •Правила і приклади назв органічних сполук за правилами номенклатури iupac
- •1.4. Традиційні назви органічних сполук дозволені iupac (1993р).
- •Контрольні запитання
- •Тема. Номенклатура алканів, циклоалканів, алкенів, алкадієнів та алкінів
- •Теоретична частина.
- •Контрольні запитання і вправи
- •Тема. Номенклатура аренів, гомологів бензену, нітроаренів та амінів.
- •Теоретична частина.
- •Нітросполуки ароматичного ряду (нітроарени)
- •Контрольні запитання
- •Тема: Класифікація та номенклатура спиртів, фенолів,їх солей та етерів
- •Теоретична частина
- •Спирти r-(oh)n
- •1.2 Феноли
- •1.3 Солі спиртів і фенолів
- •1.4 Етери (r1-o-r2)
- •Контрольні запитання
- •Тема. Класифікація і номенклатура карбонільних сполук.
- •Теоритична частина.
- •Класифікація карбонільних сполук
- •Правила номенклатури альдегідів
- •Правила номенклатури кетонів
- •Класифікація карбонових кислот.
- •1.5 Правила номенклатури карбонових кислот.
- •Класифікація амінокислот (амк)
- •1.7 Номенклатура моноаміномонокарбонових амінокислот
- •Контрольні запитання
- •Література.
1.2 Феноли
Похідні ароматичних вуглеводнів, у яких один чи декілька атомів Гідрогену ароматичного ядра заміщені на гідроксильні групи називають фенолами.
За кількістю гідроксильних груп виділяють:
а) одноатомні феноли:
фенол
б) двохатомні феноли:
бензен-1,2-діол бензен-1,3-діол бензен-1,4-діол
в) трьохатомні феноли:
бензен-1,3,5-триол
Правила номенклатури фенолів
необхідно враховувати, що для одноатомних фенолів головною структурою є фенол,а для багатоатомних фенолів родоначальною структурою є бензен;
назви гомологів фенолу утворюють за схемою → алкілфенол;
у назвах одноатомних фенолів не наводять локант гідроксильної групи;
утворення назв багатоатомних фенолів проводять за схемою: бензендіол, бензентриол тощо;
у назвах багатоатомних фенолів наводять локанти гідроксильних груп перед суфіксами -діол, -триол тощо;
нумерацію атомів Карбону в ядрі бензену молекули фенолу починають з атома, сполученого з гідроксогрупою, а напрям нумерації здійснюють за принципом найменших локантів; алкільні замісники перелічують за алфавітом, перед назвою – бензен.
Приклади:
2-метилфенол 3-етил-5-метилфенол бензен-1,3-діол
4-етил-5-метилбензен-1,2-діол 6-етил-3-метилбензен-1,2,4-триол
Самостійно:
1.3 Солі спиртів і фенолів
Вказані сполуки утворюються внаслідок заміщення атомів Гідрогену гідроксогрупи спиртів і фенолів атомами металу.
а) алгоритм назви солей насичених одноатомних спиртів є наступним:
Н
азва
катіону + алкан + -ол + -ят → катіон
алкоголят
або: назва катіону + алкіл оксид -аніон → катіон алкілоксид
Приклад:
СН3-СН2-О-Na+
натрій етанолят або натрій етоксид
б) алгоритм назви солей фенолів буде таким:
назва катіону + фенол + -ят → катіон феноксид
або
назва катіону + феноксид-аніон → катіон феноксид
Приклад:
натрій фенолят
або натрій феноксид
1.4 Етери (r1-o-r2)
Етери - органічні сполуки, у яких два вуглеводневі залишки (R1 та R2, однакові або різні) сполучені атомом Оксигену.
З іншої точки зору – це похідні спиртів або фенолів, утворені заміщенням атома Гідрогену гідроксогрупи на алкільний, арильний або інші вуглеводневі залишки.
Правила номенклатури естерів:
утворювати назви етерів згідно термінів алкоксиалкан, алкоксилалкен, алкоксициклоалкан, алкоксибензен тощо;
називати групу -OR як алкоксигрупу (кількість атомів Карбону 4 і менше) і як алкілоксигрупу (кількість атомів Карбону 5 і більше);
називати етерну групу лише у префіксі і зазначати відповідним локантом;
початок нумерації головного карбонового ланцюга здійснювати з урахуванням принципу найменших локантів, не надаючи переваги етерній групі перед алкільними замісниками;
перелічувати у префіксі назви алкілоксидних та алкільних груп згідно алфавіту.
Приклади:
1-етоксипропан 3-метил-2-метоксипентан
3-етил-4-метоксигексан 2-метил-3-метоксипентан
Самостійно:
