Тема. Класифікація та номенклатура комплексних (координаційних) сполук.

Мета: поглибити знання студентів про структуру координаційних сполук та ознайомити їх з основами сучасної класифікації і номенклатури.

1. Завдання для самостійної підготовки.

1. Основні поняття хімії координаційних сполук (КС): комплексоутворювач (КУ), ліганди, координаційне число, внутрішня та зовнішня координаційні сфери, ядерність КС.

2. Критерії класифікації КС:

1. за зарядом внутрішньої координаційної сфери;

2. за типом лігандів;

3. за кількістю координаційних місць лігандів у комплексоутворювача;

4. за характером хімічного зв’язку ліганда з КУ (прості хелати, внутрішньо комплексні сполуки);

5. з точки зору теорії електролітичної йонізації.

3. Правила і алгоритми систематичної номенклатури КС.

4. Тривіальні назви КС, що часто використовуються в хімічній практиці.

2. Контрольні запитання та вправи.

1. Дайте сучасне визначення КС.

2. Наведіть приклади КС, що відрізняються за зарядом внутрішньої сфери. Як називають вказані типи КС?

3. Порівняйте аквакомплекси і кристалогідрати і вкажіть їх можливу ідентичність та відмінність на конкретних прикладах.

4. Що таке дентатність КС? Наведіть приклади моно- та полідентатних КС.

5. Наведіть приклади КС вказаних в попередньому запитанні, які відносяться до ацидокомплексів і назвіть їх.

6. Сформулюйте основні правила номенклатури ІUPAC комплексних сполук і проілюструйте їх на прикладах.

7. Наведіть приклади комплексних кислот, основ та солей і назвіть їх.

8. Що таке гомогенні та гетерогенні полігалогеніди? Приклади та назви.

9. Складіть формули ізо- та гетерополікислот і назвіть їх.

10. Складіть формули таких за тривіальною номенклатурою комплексних сполук і назвіть їх за систематичною номенклатурою: сіль Цейзе, сіль Чугаєва, берлінська блакить, турнбулева синька, жовта та червона кров’яна сіль, кріоліт, золота кислота.

Тема: Правила та алгоритми утворення назв органічних сполук за систематичною номенклатурою.

Мета: Засвоїти правила номенклатури IUPAC і алгоритми побудови назв вуглеводнів та їх функціональних похідних.

1. Теоретична частина.

   1. Класифікація вуглеводнів та їх функціональних похідних.

А)

Б) Функціональні похідні вуглеводнів.

Дані сполуки містять в своїх молекулах певні характеристичні (функціональні) групи атомів (або атом), що зумовлюють характерні властивості органічних сполук і належність до певного класу. Сказане відображає наступна таблиця 1.

Таблиця 1. Замісники у назвах органічних речовин

Назва класу	Загальна формула	Характеристична група
Галогеналкани	R – Hal (R = Alk)	F, Cl, Br, I
Галогенарени	Ar – Hal
Спирти	R – OH	– OH
Феноли	Ar – OH
Етери	R1 – O – R2	– OR1
Альдегіди	R – CHO
Кетони	R1 – CO – R2
Карбонові кислоти	R – COOH
Галогенангідриди	R – CO – Hal
Ангідриди карбонових кислот	R1 – CO – O – COR2
Естери	R – COOR2
Аміди карбонових кислот	R – CONH2
Нітрили	R – CN
Сульфонові кислоти	R – SO3H
Нітроалкани	R – NO2 (R = Alk)
Нітроарени	Ar – NO2
Аміни	R – NH2 (R = Alk)
	Ar – NH2