Послідовність дій.
Діагностувати стадію важкості крововтрати (по показниках: АТ, дихання, пульс,шкіра).
Провести тимчасову зупинку кровотечі при можливості, в залежності від джерела кровотечі.
Коли крововтрата компенсована (немає значного зниження АТ,помірна тахікардія, блідість шкіри) то:
потерпілого покласти на ноші без подушки;
ввести 2 мл кордіаміну підшкірно;
дати багато пити (вода, чай), окрім ШКК,
зігрівати.
Коли крововтрата декомпенсована (зниження систолічного тиску нижче 90 мм рт.ст., тахікардія більше 120 уд.хв., частота дихання більше 26-28 в хв.)то:
потерпілого покласти на спину і підняти ножний кінець нош (положення Тренделенбурга);
Зігрівати постійно;
Забезпечити вільну прохідность дихальних шляхів;
Проводити інгаляцію 100% кисню через маску;
провести венепункцію;
проводити струминне вливання сольових розчинів (NaCI 0,9%, Рінгер-Локка, реополіглюкін і т.п.), що продовжують на всьому шляху транспортування в лікарню і до стабілізації АТ на рівні: систолічний АТ 90-100мм рт. ст. При необхідності можна доповнити інфузію розчином глюкози 5%. Можливе проведення інфузії в 2 вени або в центральну або внутрішньоартеріально (спеціалізована бригада швидкої допомоги);
Для досягнення гемодинамічного ефекту корекційний об’єм колоїдів повинен бути вище об’єму крововтрати на 20%, а кристалоїдних розчинів – на 300 – 400%
ввести 2 мл кордіаміну внутрішньом’язево, можливе введення р-ну норадреналіну 0,1-5 мкг/кг разово;
при зупинці серця і дихання (клінічна смерть) – проводити СЛЦР (непрямий масаж серця, ШВЛ, внутрішньо серцеве введення адреналіну 0,1%-1 мл і хлориду кальцію 10% - 10 мл і інш.)
Госпіталізація в спеціалізоване або хірургічне відділення.
(для самостійної роботи)
Детальніше про методи тимчасової зупинки:
Туга тампонада рани. До зупинення кровотечі з допомогою тампонади вдаються при кровотечах з носа піхви, прямої кишки , а також при кровотечах з ран. Після введення тампона накладають давлючу пов’язку.
Тугу тампонаду рани не слід використовувати в тих випадках коли можна накласти джут.
Давлючу пов’язку. Використовують для тимчасового зупинення кровотечі з м’яких тканин, коли неушкоджені великі артерії. Особливо ефективна давлюча пов’язка при поверхневих пораненнях голови, кінцівок, для зупинення зовнішніх венозних і капілярних кровотеч.
Підвищене положення кровотечної ділянки.
Наприклад , кінцівки , голови є допоміжним заходом і може тимчасово спинити або зменшити невеликі венозні кровотечі. Цей захід слід застосовувати при накладанні давлючої пов’язки.
До максимального згинання в суглобі ушкодженої кінцівки вдаються при кровотечах з пахової та підключичної артерій, артерій передпліччя і кисті, стопи і гомілки. Для зменшення кровотечі при пораненні пахвової і підключичної артерій треба максимально завести руку назад, притиснути її до спини і фіксувати в такому положенні. При цьому підключична артерія здавлюється між ребром і ключицею. При пораненні судин передпліччя і кисті кровотеча зупиняється після максимального згинання і фіксації в цьому положенні ліктьового суглоба. При кровотечі х стопи і гомілки фіксують ногу в положенні максимального згинання в колінному суглобі.
Пальцеве притискання артерій
При ушкодженнях сонної , стегнової , плечової, пахвової, і підключичної артерії застосовують пальцеві притискання їх вище місця поранення.
Загальну сонну артерію притискають до поперечного відростка ІУ шийного хребця по внутрішньому краю грудинноключичнососкового м’яза в середній його частині. Плечову артерію притискають до плечової кістки біля внутрішнього краю двоголового м’яза. Стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки, трохи нижче середини пахвинної хв’язки. Метод пальцевого притискання артерій незручний. Рекомендується здавлювати артерію двома руками. Крім того здавлювання не завжди ефективно при пораненнях пахової і підключичної артерії. Іноді доводиться вдаватися до притиснення черевної аорти до хребта при ушкодженнях клубових судин. Підключичну артерію стискають над ключицею трохи назовні від місця прикріплення грудинноключичнососкового м’яза до грудини. Пахвова артерія може бути притиснена до головки плечової кістки по середньому краю волосся пахвової западини. На обличчі скроневу артерію притискають до середини від вуха височної кістки.
Накладання джгута.
Кровотечу з артерій кінцівок зупиняють за допомогою джгута. Найбільшого поширення набув еластичний гумовий джгут Есмарха і матерчатий джгут - закрутка. Джгут Єсмарха – це товста гумова трубка до 1,5 м. довжиною. На кінцях джгута для його закріплення є металевий ланцюжок і гачок. Джгут накладають на верхню і нижню третини плеча, на передпліччя, стегно або гомілку вище місця поранення.
Джгут закрутку накладають так , щоб він розміщувався спереду (згори) кінцівки. Його обводять навколо кінцівки протягують кінець тасьми через пряжку і туго затягують. Кінцівку здавлюють закручуванням дерев’яної палички до припинення кровотечі. Паличку закріпляють у бічній петлі закрутки. Кровотечу можна зупинити імпровізованими джгутами – ременем, косинкою, підтяжками, шарфом. Джгут повинен здавлювати кінцівку помірно ,бо туге накладання його в наслідок стиснення нервових стовбурів приводить до розвитку паралічів і значно травмує тканини і стінки судин.
Правильність накладанні джгута визначають на підставі припинення кровотечі і зникнення пульсу на кінцівці нижче місця поранення. Слід пам’ятати, що слабко накладений джгут не спиняє кровотечу. Взимку і при комбінованих ураження – не більше 1 години. Поранених з джгутом у супроводі середнього медичного працівника треба швидко транспортувати в найближче хірургічне відділення для остаточної зупинки кровотечі. У направлені треба точно зазначити час накладання джгута.