- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Становлення судово-психологічної експертизи
- •Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи
- •1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі
- •Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи
- •Сутність експертизи
- •Значення, мета і задачі судово-психологічної експертизи на сучасному етапі розвитку психологічної науки
- •1.2. Форми застосування психологічного знання в юрисдикційному процесі
- •Нормативне регулювання судово-психологічної експертизи
- •1.3.1. Права й обов'язки експерта
- •1.3.2. Права й обов'язки підекспертного
- •1.4. Організація проведення судово-психологічної експертизи
- •1.4.1. Етапи та термін проведення судово-психологічної експертизи
- •1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
- •1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
- •1.5.2. Вступна частина
- •1.5.3. Дослідницька частина
- •1.5.4. Заключна частина
- •1.6. Оцінка висновку судово-психологічної експертизи
- •1.7. Види судово-психологічної експертизи
- •1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
- •1.7.2. Основна і додаткова експертиза
- •1.7.3. Первинні і повторні експертизи
- •1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
- •1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення
- •1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних
- •1.7.7. Предметні види експертизи
- •2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
- •2.2. Компетенція судово-психологічної експертизи
- •2.2.1. Кримінальний процес
- •2.2.2. Цивільний процес
- •2.2.3. Адміністративний процес
- •3. Методологічні проблеми судово-психологічної експертизи
- •3.1. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога та етапи планування психодіагностичного дослідження
- •Класифікація психодіагностичних методів за процедурою дослідження:
- •Класифікація методів за об’єктом психодіагностики:
- •2. Можливість використання методів саме в судово-психологічній експертизі.
- •7. Рівень кваліфікації експерта-психолога.
- •4. Етичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •4.1. Базисні етичні цінності судово-психологічної експертизи
- •4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів
- •Конфіденційність
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
- •5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.1. Юридичне значення призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.2. Типові питання експертизи індивідуально-психологічних особливостей звинувачуваного та особливості проведення судово-психологічної експертизи
- •5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного
- •Судово-психологічна експертиза звинувачуваних як дослідження їх здібності повною мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними
- •6.1. Непатологічні особистісні чинники
- •6.2. Емоційні чинники
- •7. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
- •7.1. Юридичне значення
- •7.2. Предмет, об’єкт та завдання судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.3. Типові питання, що виносяться в постанові про призначення судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.4. Стан сильного душевного хвилювання: експертологічне значення
- •На свідомість та поведінку
- •На свідомість та поведінку
- •7.5. Афект і афективні стани
- •7.5.1. Види афективного стану
- •7.5.2. Причини та механізми формування афективного стану
- •7.5.3. Основні фази фізіологічного афекту
- •7.6. Емоційні стани, що істотно впливають на свідомість і поведінку особи в криміногенній ситуації
- •7.6.1. Стан стресу (підвищеної емоційної напруги)
- •7.6.1. Психофізіологія стресу і порушення функціональних систем організму
- •7.6.2. Форми реагування на стрес в умовах загрози для життя
- •7.6.3. Емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.6.4. Стан фрустрації (емоційного збудження)
- •7.6.5. Умови виникнення фрустрації
- •7.6.6. Види фрустраційної поведінки
- •7.6.7. Параметри, що характеризують поведінку у фруструючій ситуації
- •7.6.8. Емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.7. Основні складові судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.7.1. Оцінка ситуації
- •7.7.2. Оцінка особистості
- •7.7.3. Оцінка індивідних якостей та тимчасових несприятливих чинників
- •7.7.4. Оцінка феноменології емоційних станів
- •7.8. Необхідний обсяг інформації для встановлення стану сильного душевного хвилювання
- •Література до другого розділу
- •Прийняті скорочення
- •Додаток 1. Закон україни
- •Про судову експертизу
- •Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
- •Додаток 4. Перелік матеріалів необхідних для проведення судово-психологічного дослідження
- •Додаток 5. Експертні поняття сильного душевного хвилювання в спе
- •Додаток 6. Співвідношення загальнопсихологічного і кримінально-правового понять «афект»
- •Додаток 7. Найбільш суттєві відзнаки патологічного та фізіологічного афектів
- •Додаток 8. Фізіологічні та психологічні прояви стресової реакції
- •Додаток 9. Виразність стану нервово-психічної напруги
- •Додаток 10. Диференційно-діагностичні критерії фізіологічного афекту й афективного спалаху, що виникли унаслідок фрустрації і стресу
- •Глосарій основних термінів судово-психологічної експертизи
1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
Висновок судово-психологічної експертизи є підсумковим документом усієї роботи психолога і джерелом доказів. Для того, щоб отримані результати мали доказове значення, вони повинні бути викладені письмово й у відповідному вимогам закону порядку.
Висновку експертизи приділена значна увага в процесуальному законодавстві, зокрема в ст. 75, 200, 310 КПК України [6]. Інструкція про призначення і проведення судових експертиз, затверджена Міністерством юстиції України 08.10.1998 р. № 53/5, дає повний опис структури і змісту експертного висновку [2].
Висновок СПЕ повинен бути написаним зрозумілою мовою; спеціальні терміни повинні бути роз'яснені. Важливим моментом висновку є його простота і переконливість, аргументованість і ясність.
Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, дослідницької і висновків дослідження [2].
1.5.2. Вступна частина
У вступній частині вказуються:
назва експертизи, її номер, комплексна чи комісійна;
особа або орган, що призначили експертизу;
дані про експертів: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, експертна спеціальність і стаж експертної роботи, науковий ступінь і учене звання;
дата одержання матеріалів і дата підписання висновків експертизи;
де і ким винесена постанова про призначення експертизи;
питання, які слід досліджувати експертам;
найменування матеріалів, що надані на експертизу;
обставини справи, що мають значення для висновку;
дані про осіб, які були присутні під час проведення дослідження (прізвища, ініціали, процесуальний стан);
попередження експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу свідомо помилкового висновку;
довідково-нормативні документи і методична література, використані експертом для вирішення поставлених питань.
1.5.3. Дослідницька частина
У дослідницькій частині висновку експертизи описується процес дослідження і його результати, а також дається обґрунтування висновків експерта.
Дослідницька частина повинна включати:
дані про стан об'єктів дослідження, використані методи дослідження, умови їх проведення;
посилання на ілюстрації, додатки і необхідні пояснення до них;
експертну оцінку результатів дослідження (синтезовані характеристики на базі результатів, отриманих після застосування груп методів, батареї тестів і т.п.).
Дослідницька частина повинна бути представлена як можна більш повно і докладно. Тут можуть наводитися графіки, формули, профілі, математичні показники приватних психологічних особливостей і проявів, в окремих випадках – і підсумкові показники, наприклад, профілю особистості за ММРІ.
У дослідницькій частині викладається психологічна характеристика особистості підекспертного, ретроспективний аналіз поведінки підекспертного в досліджуваній ситуації з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану на підставі дослідження матеріалів кримінальної справи, аналіз біографічних даних підекспертного.
Якщо проводиться комплексна експертиза, то необхідно вказати, які дослідження проводяться спільно, а які – роздільно і відповідно викласти результати по цих дослідженнях. Також можуть бути виділені відповіді, що даються спільно різними фахівцями, і відповіді, які дає кожен фахівець окремо відповідно до його компетенції. Якщо відповіді даються роздільно, то кожна відповідь підписується відповідним фахівцем.
