5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного

При дослідженні індивідуально-психологічних особливостей обвинувачуваного експерт-психолог одночасно використовує два підходи до діагностики особистості:

1. Експериментально-психологічне дослідження з застосуванням психодіагностичних методів. Основне місце серед них посідають тести, спрямовані на вивчення різноманітних сторін особистості. У кожній конкретній експертизі можуть випростовуватися найрізноманітніші методики в залежності від психологічного аналізу фабули кримінальної справи. Головним орієнтиром для експерта є уявлення про те, які аспекти, сторони та рівні особистості можна діагностувати тим, чи іншим методом. Так, об’ємні опитувальники типу ММРІ та особистісного опитувальника Кеттелла використовуються для визначення загальної будови особистості. Для дослідження мотиваційної та вольової сфери, виявлення особливостей смислового сприйняття та оцінки будь-яких ситуацій використовують проективні методи (ТАТ, тест Роршаху), різноманітні варіанти репертуарних решіток Келлі. Такі методики, як «Рівень домагань» , «Локус контролю», «Самооцінка», надають цінну інформацію щодо особистісних передумов ціле утворення, цілепокладання, прийняття рішень. Особливості особистісного реагування на фрустрацію, типові засоби розв’язання конфліктних ситуацій, досліджуються за допомогою тесту Розенцвейгу. Окрім того, використовується спрямоване дослідження та бесіда, експериментальне дослідження особливостей пізнавальної діяльності (мислення, уваги, пам’яті) підекспертного.

2. Психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи. Вочевидь, що цей підхід ставить особливі вимоги до джерел інформації, які надаються судово-слідчими органами експертам. Із цих джерел психолог, як правило, добуває чотири групи даних про особистість обвинувачуваного.

Перша з них – відомості про особливості розвитку підекспертної особи. Важливо, щоби в кримінальній справі було відображено весь життєвий шлях особистості, в першу чергу – особливості раннього психічного розвитку (поява мови, емоційні особливості, соціальна ситуація розвитку, стиль батьківського виховання, таке інш.), індивідуально-психологічні особливості, рівень інтелекту, особливості соціальної взаємодії з однолітками та дорослими в підлітковому віці. Ці дані можуть мати місце в показаннях батьків, близьких родичів, вихователів дошкільних закладів, учителів школи, однокласників та інших свідків.

Другу групу складають стійкі індивідуальні особливості, які проявляються в різних ситуаціях: система відносин, основні ціннісні орієнтації, провідні мотиви, установки, особливості міжособистісної взаємодії, риси особистості, характеру, темпераменту. Для діагностики цих особливостей експерт повинен мати показання найбільш близьких до підекспертного осіб (родичів, друзів, співробітників). В цих показаннях можуть бути відображені свідоцтва, що характеризують обвинувачуваного: життєві прагнення, засоби досягнення їм своїх цілей, характерологічні особливості, його взаємовідносини зі свідками, його ставлення до роботи або навчання, особливості його поведінки в побуті та на службі, особливості його емоційного реагування в конфліктних ситуаціях, рівень його інтелектуального розвитку та інш. Такі дані можуть мати в собі й службові характеристики, які корисно доповнювати неформальними відомостями про підекспертного, отриманими від його керівників та колег за місцем роботи.

Третю групу даних про особистість обвинувачуваного складають особливості його самосвідомості, інформацію про які для психологічного аналізу експерт може отримати із показань самого звинувачуваного (його самооцінка, сприйняття ситуації, що склалася, оцінки своїх можливостей та здібностей, планів на майбутнє та інш.).

Нарешті, четверту, найважливішу для досягнення цілей експертизи, групу даних складають відомості про актуальний стан обвинувачуваного під час скоєння дій, які йому інкримінуються. В цьому випадку важливою є не тільки інформація про його поведінку та висловлювання, яка може мати місце в показаннях очевидців того, що сталося, матеріалах слідчого експерименту, виходу на місце події, але і в динаміці суб’єктивних переживань підекспертного, особливостях осмислення ним ситуації в цілому та сприйняття дій потерпілого, свідків злочину, особливостях осмислення своїх дій, емоційних реакцій, контролю та прогнозу своїх дій. Для того, щоби мати можливість аналізувати суб’єктивну сторону поведінки звинувачуваного в ситуації, яка має значення для суду та слідства, у показаннях самого звинувачуваного повинно бути відображено не тільки фабулу його поведінки, але його почуття, думки, переживання, які супроводжували його дії, його емоційні реакції на дії оточуючих, зміни навколишньої обстановки, т.д.

Висновки експерта-психолога про індивідуально-психологічні особливості звинувачуваного або про його емоційний стан, або про відставання в психічному розвитку, а головне – про ступінь їх впливу на його поведінку під час скоєння діянь, що йому інкриміновано – повинні базуватися на узагальнених даних, отриманих, як в процесі експериментального психодіагностичного дослідження, так і в процесі психологічного аналізу матеріалів кримінальної справи.

Контрольні питання та завдання:

1. Що може виступати підставою призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості?

2. Що може стати предметом експертного дослідження за призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості?

3. Поясніть різницю між соціально викривленою, але такою, що підпорядковується психологічним закономірностям поведінкою, та поведінкою, яка протікає з порушеннями повної свідомості та контролю під суттєвим впливом певних індивідуально-психологічних особливостей.

4. Яку інформацію необхідно отримати та проаналізувати експерту для повної відповіді на питання судово-слідчих органів у випадку дослідження особистості?

5. Які підходи до дослідження особистості використовує експерт-психолог?

6. Аналіз яких відомостей щодо особи підекспертного проводить експерт при психологічному аналізі матеріалів кримінальної справи?