- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Становлення судово-психологічної експертизи
- •Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи
- •1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі
- •Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи
- •Сутність експертизи
- •Значення, мета і задачі судово-психологічної експертизи на сучасному етапі розвитку психологічної науки
- •1.2. Форми застосування психологічного знання в юрисдикційному процесі
- •Нормативне регулювання судово-психологічної експертизи
- •1.3.1. Права й обов'язки експерта
- •1.3.2. Права й обов'язки підекспертного
- •1.4. Організація проведення судово-психологічної експертизи
- •1.4.1. Етапи та термін проведення судово-психологічної експертизи
- •1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
- •1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
- •1.5.2. Вступна частина
- •1.5.3. Дослідницька частина
- •1.5.4. Заключна частина
- •1.6. Оцінка висновку судово-психологічної експертизи
- •1.7. Види судово-психологічної експертизи
- •1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
- •1.7.2. Основна і додаткова експертиза
- •1.7.3. Первинні і повторні експертизи
- •1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
- •1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення
- •1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних
- •1.7.7. Предметні види експертизи
- •2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
- •2.2. Компетенція судово-психологічної експертизи
- •2.2.1. Кримінальний процес
- •2.2.2. Цивільний процес
- •2.2.3. Адміністративний процес
- •3. Методологічні проблеми судово-психологічної експертизи
- •3.1. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога та етапи планування психодіагностичного дослідження
- •Класифікація психодіагностичних методів за процедурою дослідження:
- •Класифікація методів за об’єктом психодіагностики:
- •2. Можливість використання методів саме в судово-психологічній експертизі.
- •7. Рівень кваліфікації експерта-психолога.
- •4. Етичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •4.1. Базисні етичні цінності судово-психологічної експертизи
- •4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів
- •Конфіденційність
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
- •5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.1. Юридичне значення призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.2. Типові питання експертизи індивідуально-психологічних особливостей звинувачуваного та особливості проведення судово-психологічної експертизи
- •5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного
- •Судово-психологічна експертиза звинувачуваних як дослідження їх здібності повною мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними
- •6.1. Непатологічні особистісні чинники
- •6.2. Емоційні чинники
- •7. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
- •7.1. Юридичне значення
- •7.2. Предмет, об’єкт та завдання судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.3. Типові питання, що виносяться в постанові про призначення судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.4. Стан сильного душевного хвилювання: експертологічне значення
- •На свідомість та поведінку
- •На свідомість та поведінку
- •7.5. Афект і афективні стани
- •7.5.1. Види афективного стану
- •7.5.2. Причини та механізми формування афективного стану
- •7.5.3. Основні фази фізіологічного афекту
- •7.6. Емоційні стани, що істотно впливають на свідомість і поведінку особи в криміногенній ситуації
- •7.6.1. Стан стресу (підвищеної емоційної напруги)
- •7.6.1. Психофізіологія стресу і порушення функціональних систем організму
- •7.6.2. Форми реагування на стрес в умовах загрози для життя
- •7.6.3. Емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.6.4. Стан фрустрації (емоційного збудження)
- •7.6.5. Умови виникнення фрустрації
- •7.6.6. Види фрустраційної поведінки
- •7.6.7. Параметри, що характеризують поведінку у фруструючій ситуації
- •7.6.8. Емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.7. Основні складові судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.7.1. Оцінка ситуації
- •7.7.2. Оцінка особистості
- •7.7.3. Оцінка індивідних якостей та тимчасових несприятливих чинників
- •7.7.4. Оцінка феноменології емоційних станів
- •7.8. Необхідний обсяг інформації для встановлення стану сильного душевного хвилювання
- •Література до другого розділу
- •Прийняті скорочення
- •Додаток 1. Закон україни
- •Про судову експертизу
- •Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
- •Додаток 4. Перелік матеріалів необхідних для проведення судово-психологічного дослідження
- •Додаток 5. Експертні поняття сильного душевного хвилювання в спе
- •Додаток 6. Співвідношення загальнопсихологічного і кримінально-правового понять «афект»
- •Додаток 7. Найбільш суттєві відзнаки патологічного та фізіологічного афектів
- •Додаток 8. Фізіологічні та психологічні прояви стресової реакції
- •Додаток 9. Виразність стану нервово-психічної напруги
- •Додаток 10. Диференційно-діагностичні критерії фізіологічного афекту й афективного спалаху, що виникли унаслідок фрустрації і стресу
- •Глосарій основних термінів судово-психологічної експертизи
Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
Стаття 384. Свідомо помилкові показання
Свідомо помилкові показання свідка чи потерпілого або свідомо помилковий висновок експерта при виробництві дізнання, досудового чи наслідку проведенні розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією Верховної Заради чи України в суді, а також свідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у тихнув же випадках, –
караються виправними роботами на термін до двох років чи арештом на термін до шести місяців, чи обмеженням волі на термін до двох років.
Стаття 385. Відмовлення свідка від дачі показань або відмову чи експерта перекладача від виконання покладених на них обов'язків
Відмовлення свідка від дачі показань або відмовлення експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або при виробництві досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання –
караються штрафом від п'ятдесятьох до трьохсот не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян чи арештом на термін до шести місяців.
Не підлягає кримінальної відповідальності особа за відмову давати показання при виробництві дізнання, досудового слідства чи в суді у відношенні себе, а також членів його родини чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Стаття 387. Розголошення даних чи наслідків досудового дізнання
Розголошення без дозволу прокурора, слідчого чи особи, що робила дізнання або досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою у встановленому законному порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, –
карається штрафом від п'ятдесятьох до ста не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян чи виправними роботами на термін до двох років.
Додаток 3.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ВИРІШУВАНИХ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ
(витяг з Наказу Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/5 (z0705-98)
(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.04 № 144/5))
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер її протиправних дій або злочину чи злочинної діяльності (зазначається, що саме має значення для суду чи слідства: підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)? Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має підекспертна особа? У якому зв'язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються в справі?
Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею протиправних дій (або злочину)?
Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи зумовлено це його індивідуально-психологічними властивостями та особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи (злочинного угруповання)?
Які особливості мають психологічні чинники сексуально-насильницької поведінки підекспертного (у справах про статеві злочини)?
Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі?
Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків( зазначити, якщо треба, одного чи обох з них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?
Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?
Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмуючою для Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові)?
Якщо так, то чи завдані Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Чи спричинені Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання Н (моральну шкоду)?
Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікро-соціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними й передбачати їх наслідки?
Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?
Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан підекспертної особи на її поведінку в аварійній ситуації (у справах щодо управління транспортом або механізмами й автоматизованими системами на виробництві тощо)?
Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку (або, згідно зі справою, на діяльність, виконання професійних обов'язків)?
Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або напруги, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа в період, який передував її самогубству?
Чи виник емоційний стан підекспертної особи в період, який передував її самогубству, унаслідок дій обвинуваченого (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорстоке ставлення чи систематичне приниження людської гідності тощо)?
Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)?
Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?
Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?
Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної особи (указати залежно від того, що має значення в справі: пам'ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних процесів (зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації, що досліджується в справі), на їх відтворення в показаннях?
Перелік питань до справ про визнання угоди недійсною:
Які індивідуально-психологічні особливості має гр.Н. (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові)?
Яка особистісна значимість для гр.Н. обставин, за яких була укладена угода?
У якому емоційному стані був (була) гр.Н. під час укладання угоди?
Чи здатний був (була) гр.Н, з урахуванням визначених обставин, повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями?
Чи здатний був (була) гр.Н, з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати – і в якій мірі – фактичний зміст власних дій та їх наслідків?
Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою прогнозувати наслідки власних дій?
Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та реалізовувати його?
