Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи

1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі

1. Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи

У спеціальній літературі йдеться про експертизу як особливу діяльність, що охоплює оцінку, інформаційне забезпечення, діагностику, консультацію, прогноз і т.д.

У довідковій літературі експертиза визначається як спеціальна дослідницька діяльність, спрямована на вирішення питань, що вимагають спеціальних знань у якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва і под. Під спеціальними знаннями в загальному вигляді розуміється «сукупність знань та навичок, які не можуть бути визнані загальновідомими та належать відносно вузькому колу спеціалістів, частіше за все професіоналів у якій-небудь галузі» [3, с.3].

Сучасна теорія кримінального процесу під експертизою розуміє діяльність, спрямовану на одержання достовірних фактичних даних, що мають правове значення для вирішення справи, отриманих із застосуванням спеціальних пізнань у науці, техніці, мистецтві й ремеслі. В якості експерта може виступати будь-яка особа, що володіє необхідними знаннями для того, щоб зробити висновки.

Сутність експертизи

І в теорії і на практиці в наш час виникає необхідність у складних, проблемних ситуаціях звертатися за оцінкою фахівців-експертів.

Експертиза проводиться, як правило, в особливих, екстраординарних випадках, коли знань осіб, відповідальних за прийняття рішень у сфері соціального та виробничого управління, судочинства, освіти, не вистачає.

Обставини, за яких доцільно призначати експертизу, можуть бути такими:

• необхідність одержання об'єктивної думки фахівця, не зацікавленого в ухваленні рішення чи здійсненні дії;

• конфліктна ситуація в сфері управління, здійснення владних повноважень, наявність суперечливих позицій з одного й того ж питання, коли необхідна думка незацікавленого фахівця;

• вирішення проблеми, що знаходиться на межі двох галузей науки і техніки;

• межі проблеми ширші сумарного знання;

• вказівка в законі чи підзаконному акті.

Судово-експертна діяльність здійснюється відповідно до принципів законності, незалежності, об'єктивності й повноти дослідження.

Використання експертизи для вирішення спеціальних завдань базується на ряді таких принципів:

• експертні оцінки повинні отримуватися від визнаних фахівців у певній галузі знань у максимально систематизованій формі, що сприяє їхньому узагальненню;

• для одержання суджень експертів у максимально систематизованій формі необхідно ставити перед ними чітко сформульовану задачу;

• вибір експертів, постановка завдань, узагальнення суджень повинні ґрунтуватися на певній методиці.

Судова експертиза – це дослідження експертом на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, яка знаходиться на розгляді органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Розвиток нових галузей знань, удосконалення наукових методів створюють передумови до появи нових видів експертних досліджень. Фундаментальні дослідження в галузі психології, розвиток її прикладних розділів, зокрема юридичної психології, розробка відповідних методик створили умови для залучення фахівців із психології до вирішення експертних питань.

Судово-психологічна експертиза – це одна з головних форм практичного застосування спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі. Вона проводиться за постановою слідчого чи визначенням суду відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу по відношенню до психічно здорових звинувачуваних, свідків і потерпілих.

Функції судово-психологічної експертизи полягають у повній і об'єктивній оцінці різноманітних індивідуальних особливостей психічної діяльності здорових обвинувачуваних, свідків і потерпілих у зв'язку з завданнями кримінального процесу.

У юрисдикції діють загальні умови призначення експертизи, однак тут існує і певна специфіка: експертиза не повинна стосуватися спеціальних знань у галузі юриспруденції.

Судово-психологічна експертиза – дослідження, здійснюване експертом на основі спеціальних пізнань в області психології з метою дачі висновку з приводу обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, судово-психологічна експертиза – це спеціальна дія, що полягає в дослідженні знаючою особою – психологом – за завданням слідчого чи суду, наданих йому підекспертних матеріалів з метою установлення фактичних даних, що мають значення для ведення справи і дачі висновку у встановленій формі.

Висновок експерта-психолога є одним з передбачених карно-процесуальним законом джерелом доказів (ст. 65-67, 75 КПК України). Він являє собою письмове повідомлення експерта про хід і результати проведеного їм дослідження і висновки по поставленим перед ним питанням. Засобом одержання такого висновку є використання спеціальних пізнань в області психології. Пізнання є спеціальними в тому розумінні, що ними володіє обмежене коло фахівців, які мають відповідну професійну підготовку.

Експерт-психолог досліджує фактичні обставини справи й у ході цих досліджень застосовує свої спеціальні психологічні пізнання, на основі чого дає висновок по поставлених питаннях (ст. 75, 200 КПК України).

Основними ознаками судово-психологічної експертизи, характерними для будь-якого виду експертиз, є наступні:

1. Дослідження проводиться на базі спеціальних пізнань в області психологічної науки. Експерт-психолог – особа, що володіє спеціальними пізнаннями в області психології, достатьними для дачі висновку.

2. Висновку експерта закон додає силу джерела доказів, посилаючись на який можна встановлювати наявність чи відсутність яких-небудь даних доказів.

3. Підготовка, призначення і проведення судово-психологічної експертизи здійснюються з дотриманням спеціального правового регламенту, що визначає разом із процедурою дослідження процесуальні права й обов'язки учасників процесу.

У висновку проведення експертизи дається висновок експерта, отриманий їм шляхом оцінки результатів психологічного дослідження. Таким чином, застосування спеціальних психологічних пізнань і дача висновку – два взаємозалежних фактори, що відрізняють експертизу від інших способів установлення фактичних даних.

Основний зміст експертизи в карному судочинстві складає аналіз даних з метою встановлення нових фактів, що мають значення для попереднього розслідування злочинів чи розгляду кримінальних справ у суді. Не є експертизою дії фахівця, що зводяться до виявлення, фіксації, вилучення, огляду речовинних доказів, наданню допомоги слідству чи суду в підготовці чи призначенні експертизи. Висновок фахівця, зроблений при наданні допомоги слідству чи суду, має не доказове, а лише оперативне значення.

Призначення експертизи неприпустимо при рішенні правових питань, що стосується, зокрема, складу злочину, чи доведеності недоведеності здійснення злочину визначеною особою, її винності і форми провини, тобто питань, рішення яких вимагає спеціальних знань, що не виходять за рамки професійної підготовки осіб, наділених правом робити дізнання і розслідування кримінальних справ, - слідчого, прокурора чи судy.

Питання правового характеру вирішуються безпосередньо слідчим, прокурором чи судом, які, приймаючи рішення про призначення експертизи, виходячи з наступних міркувань:

• чи істотні ті обставини, що передбачається установити шляхом експертизи;

• чи можна їх вірогідно установити за допомогою наявних наукових методів дослідження;

• чи немає альтернативних більш простих і досить надійних шляхів вирішення питання (наприклад, шляхом допиту свідків, огляду і т.д.).