- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Становлення судово-психологічної експертизи
- •Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи
- •1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі
- •Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи
- •Сутність експертизи
- •Значення, мета і задачі судово-психологічної експертизи на сучасному етапі розвитку психологічної науки
- •1.2. Форми застосування психологічного знання в юрисдикційному процесі
- •Нормативне регулювання судово-психологічної експертизи
- •1.3.1. Права й обов'язки експерта
- •1.3.2. Права й обов'язки підекспертного
- •1.4. Організація проведення судово-психологічної експертизи
- •1.4.1. Етапи та термін проведення судово-психологічної експертизи
- •1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
- •1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
- •1.5.2. Вступна частина
- •1.5.3. Дослідницька частина
- •1.5.4. Заключна частина
- •1.6. Оцінка висновку судово-психологічної експертизи
- •1.7. Види судово-психологічної експертизи
- •1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
- •1.7.2. Основна і додаткова експертиза
- •1.7.3. Первинні і повторні експертизи
- •1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
- •1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення
- •1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних
- •1.7.7. Предметні види експертизи
- •2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
- •2.2. Компетенція судово-психологічної експертизи
- •2.2.1. Кримінальний процес
- •2.2.2. Цивільний процес
- •2.2.3. Адміністративний процес
- •3. Методологічні проблеми судово-психологічної експертизи
- •3.1. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога та етапи планування психодіагностичного дослідження
- •Класифікація психодіагностичних методів за процедурою дослідження:
- •Класифікація методів за об’єктом психодіагностики:
- •2. Можливість використання методів саме в судово-психологічній експертизі.
- •7. Рівень кваліфікації експерта-психолога.
- •4. Етичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •4.1. Базисні етичні цінності судово-психологічної експертизи
- •4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів
- •Конфіденційність
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
- •5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.1. Юридичне значення призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.2. Типові питання експертизи індивідуально-психологічних особливостей звинувачуваного та особливості проведення судово-психологічної експертизи
- •5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного
- •Судово-психологічна експертиза звинувачуваних як дослідження їх здібності повною мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними
- •6.1. Непатологічні особистісні чинники
- •6.2. Емоційні чинники
- •7. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
- •7.1. Юридичне значення
- •7.2. Предмет, об’єкт та завдання судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.3. Типові питання, що виносяться в постанові про призначення судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.4. Стан сильного душевного хвилювання: експертологічне значення
- •На свідомість та поведінку
- •На свідомість та поведінку
- •7.5. Афект і афективні стани
- •7.5.1. Види афективного стану
- •7.5.2. Причини та механізми формування афективного стану
- •7.5.3. Основні фази фізіологічного афекту
- •7.6. Емоційні стани, що істотно впливають на свідомість і поведінку особи в криміногенній ситуації
- •7.6.1. Стан стресу (підвищеної емоційної напруги)
- •7.6.1. Психофізіологія стресу і порушення функціональних систем організму
- •7.6.2. Форми реагування на стрес в умовах загрози для життя
- •7.6.3. Емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.6.4. Стан фрустрації (емоційного збудження)
- •7.6.5. Умови виникнення фрустрації
- •7.6.6. Види фрустраційної поведінки
- •7.6.7. Параметри, що характеризують поведінку у фруструючій ситуації
- •7.6.8. Емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.7. Основні складові судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.7.1. Оцінка ситуації
- •7.7.2. Оцінка особистості
- •7.7.3. Оцінка індивідних якостей та тимчасових несприятливих чинників
- •7.7.4. Оцінка феноменології емоційних станів
- •7.8. Необхідний обсяг інформації для встановлення стану сильного душевного хвилювання
- •Література до другого розділу
- •Прийняті скорочення
- •Додаток 1. Закон україни
- •Про судову експертизу
- •Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
- •Додаток 4. Перелік матеріалів необхідних для проведення судово-психологічного дослідження
- •Додаток 5. Експертні поняття сильного душевного хвилювання в спе
- •Додаток 6. Співвідношення загальнопсихологічного і кримінально-правового понять «афект»
- •Додаток 7. Найбільш суттєві відзнаки патологічного та фізіологічного афектів
- •Додаток 8. Фізіологічні та психологічні прояви стресової реакції
- •Додаток 9. Виразність стану нервово-психічної напруги
- •Додаток 10. Диференційно-діагностичні критерії фізіологічного афекту й афективного спалаху, що виникли унаслідок фрустрації і стресу
- •Глосарій основних термінів судово-психологічної експертизи
Література до першого розділу
Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - № 7: Судові експертизи в Україні. – Київ, “Юрінком Інтер” – 2002, 416 с.
Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5
Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза. – Львов, «Вища школа» – 1987, 143 с.
Коченов М.М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. М.,1980.
Кудрявцев И.А. Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза ограниченной вменяемости: некоторые проблемы и пути их решения // Ограниченная вменяемость. М., 1996. С. 28-40.
Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами і доповненнями за станом на 1 травня 2002 року). – Х.: ТОВ «Одиссей», 2002. – 288 с. (Серія «Закони України»
Нагаев В.В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 431 с.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5
Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ
Романов В.В. Юридическая психология. – М., 1998. – 432 с.;
Сафуанов Ф.С. Этические проблемы судебно-психологической экспертизы // Сафуанов Ф.С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе: Научно-практическое пособие. – М.: Гардарика, Смысл, 1998. – С.90-100
Сафуанов Ф.С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – М., 1998.
Уголовный кодекс Украины. – Х.: ТОВ «Одиссей», 2002. – 256 с. ( Серия «Законы Украины»)
Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
Проблема особистості є центральною в діяльності судового експерта-психолога. Психологічне дослідження особистості підекспертної особи необхідно практично в усіх предметних видах експертизи. Так, особливості мотиваційної та смислової сфери особистості свідка можуть суттєво впливати на їх спроможність правильно сприймати важливі для справи обставини та давати правильні показання відносно цих обставин; діагностика фізіологічного афекту або іншого емоційного стану, що суттєво впливають на поведінку звинувачуваного, практично не можуть бути здійснені без оцінки ролі особистості в їх виникненні та розвитку; визначення рівня особистісного та інтелектуального розвитку має вирішальне значення при дослідженні можливості неповнолітніх потерпілих від сексуального насильства правильно розуміти характер та значення дій, що з ними роблять, або чинити опір злочинцю.
Найбільш часто цей вид експертизи використовується в роботі зі свідками, потерпілими та другими учасниками злочину, коли перед слідчим або судом постають питання щодо їх особистісних особливостей та їх впливу на поведінку в досліджуваній ситуації. Мамайчук І.І. [16] зазначає, що підставою призначення такого виду експертизи можуть виступати:
наявність суттєвих розбіжностей у свідченнях учасників процесу;
великий термін давності події;
особливі умови делікту, які знижували можливості свідків, потерпілих та підозрюваних правильно сприймати обставини справи;
суперечливі дані про особистості учасників злочину в матеріалах кримінальної справи;
рекомендації експертів-психіатрів щодо проведення судово-психологічної експертизи.
