4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів

Професійна компетентність

Найважливішою складовою професійної компетентності судового експерта-психолога є мистецтво проведення психодіагностичного дослідження. Експертне обстеження відбувається при безпосередньому контакті з підекспертною особою, яка знаходиться в складній життєвій ситуації, що визначає виконання ряду етичних норм взаємодії і спілкування [11].

Особистісний підхід

Складається з декількох стандартів.

1. Повага прав особистості підекспертного

Одним з основних прав будь-якого підекспертного є право на інформацію про мету і характер експертизи, яка проводиться.

2. Повага честі і достоїнства підекспертного

У будь-якій ситуації експерт-психолог повинен контролювати свої дії і висловлення, поводитися коректно. Особливо важливо уникати оцінних суджень про особистість випробуваного. Потрібно завжди пам'ятати, що обвинувачуваний у злочині – ще не злочинець, на момент проведення експертизи його провина і ступінь відповідальності ще не доведені.

При обстеженні потерпілих і свідків необхідно пам'ятати, що майже усі вони пережили психічну травму, зв'язану з тим, що були очевидцями чи жертвами злочинів. Особливої уваги вимагають жертви сексуального насильства. У цьому випадку експертиза може бути не тільки діагностичною процедурою, але і психотерапевтичним процесом.

Важливим компонентом поваги честі і достоїнства підекспертних є і внутрішня культура експерта-психолога, коректність поводження, правильна мова, акуратність у зовнішньому вигляді.

Незалежність

1. Незалежність від судово-слідчих органів

2. Незалежність від інших учасників карного процесу

3. Незалежність від інших експертів-психологів

4. Незалежність від себе

Експерт-психолог «не вправі нав'язувати пацієнту свої філософські, релігійні, політичні погляди. Особисті упередження … чи інші непрофесійні мотиви не повинні впливати на діагностику»/Етика психічної психіатрії. М., 1996/. При виробництві експертизи, при взаємодії з підекспертною особою, психолог повинний абстрагуватися від особистих симпатій і антипатій, почуття жалості чи, навпроти, ненависті, керуватися тільки професійними пізнаннями, а також принципами неупередженості і об'єктивності.

Конфіденційність

При виробництві судово-психологічної експертизи експерт стає власником великого обсягу інформації про підекспертну особу: дані кримінальної справи, медична інформація, інформація, отримана при проведенні дослідження. Усі ці дані є конфіденційними. Конфіденційним є також сам факт проведення експертного дослідження у відношенні конкретної особи.

Єдиний адресат такого роду інформації – орган, що призначив експертизу.

Якщо підекспертний виявляє бажання повідомити психологу які-небудь відомості, але просить зберегти їх у таємниці, етичним у цьому випадку буде повідомлення підекспертному, що відомості, які мають значення для складання висновку будуть відомі органу, що веде виробництво по кримінальній справі, а у випадку відкритого засідання – і присутнім у залі суду.

Таким чином, закон, що регулює виробництво судово-психологічної експертизи, пов’язує допустимі межі цього виробництва з рядом етичних категорій. Чітке засвоєння експертом-психологом їх змісту і урахування вимог правового процесу при вирішенні питання про допустимість тих чи інших дій при виробництві експертизи – неодмінна умова законності його експертних дій.

Судово-психологічна експертиза – нова перспективна форма психологічної практики. Її виникнення пов`язано з процесом інтеграції наук психології та юриспруденції, з одного боку, і все зростаючою потребою спеціального психологічного знання в практиці правоохоронних органів – з іншого.

Практика використання судово-психологічної експертизи в суді і на попередньому слідстві показує, що можливості судово-психологічної експертизи зростають. Це зумовлено розширенням як предмета психологічної науки, так і предмета самої судово-психологічної експертизи, удосконаленням методичного апарату і технології проведення цього виду експертизи.

Створення системи підрозділів, які б забезпечували проведення судово-психологічної експертизи може бути досягнуто за рахунок більш широкого притягнення до проведення судово-психологічної експертизи психологів вчених і практиків.

Контрольні питання та завдання:

1. Які етичні проблеми виникають у судових експертів-психологів? Чим це викликано?

2. З яких стандартів складається особистісний етичний принцип?

3. Що містить в собі принцип незалежності?

4. В чому сутність принципу конфіденційності?

5. Яка інформація, отримана при проведенні експертизи, відноситься до конфіденційної?

6. Хто є адресатом конфіденційної інформації, отриманої в ході експертного дослідження?

7. Яким чином має себе вести експерт в разі прохання підекспертного зберегти в таємниці деяку інформацію, яку хоче повідомити експерту-психологу?